Постанова Миколаївський апеляційний суд № 469/416/18

13.03.23 22-ц/812/24/23 Провадження №22-ц/812/24/23 ПОСТАНОВА Іменем України 13 березня 2023 року м. Миколаїв справа № 469/416/18 Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого Коломієць В.В. суддів Лівінського І.В., Царюк Л.М., із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини, на рішення Березанського районного суду Миколаївської області, ухвалене 15 вересня 2021 року під головуванням судді Гапоненко Н.О., повний текст судового рішення складений 24 вересня 2021 року, В С Т А Н О В И В: У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. Позивач зазначав, що з 26 травня 2001 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Заочним рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 14 березня 2013 року, ухваленим у справі №469/142/13-ц за позовом ОСОБА_2 (до розірвання шлюбу ОСОБА_3 ), шлюб було розірвано. Під час розгляду цієї цивільної справи судом у рішенні було встановлено, що від шлюбу спільних дітей сторони не мають. Між тим, як вказав позивач, у березні 2018 року під час виконання рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 13 серпня 2014 року у справі № 469/593/14ц про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, він дізнався про те, що записаний батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Посилаючись на те, що сімейне життя з відповідачкою у нього не склалося і з 2009 року вони не проживали разом, не вели спільне господарство, він весь час проживав у іншому місці, хоча шлюб між ними не було розірвано, а тому не є біологічним батьком дитини, просив суд виключити запис про нього як батька дитини з актового запису № 02 від 10 січня 2013 року, місце державної реєстрації Чапаєвська сільська рада Березанського району Миколаївської області, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . Відповідач ОСОБА_2 надала до суду першої інстанції заяву про згоду на виключення з актового запису про народження дитини даних про позивача як батька дитини (а.с. 31). Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 15 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, встановив, що належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б спростували презумпцію батьківства позивача щодо малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачем не надано, а тому дійшов висновку про недоведеність позову. Також суд першої інстанції не прийняв визнання позову ОСОБА_2 , виходячи з того, що таке визнання відповідачем позову за недоведеності відсутності кровного споріднення між позивачем та дитиною, а також за відсутності заяв про визнання батьківства іншої особи призведе до порушення прав дитини на сім"ю та батьківське утримання і виховання. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Апелянт зазначав, що не був належним чином повідомлений про проведення призначеної судом за його клопотанням судово-генетичної експертизи 28.01.2020 року, а відповідачка у телефонному режимі повідомила, що не буде з`являтись на проведення експертизи. Крім того вважає, що визнання відповідачкою позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб. На думку апелянта, вирішуючи спір суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів позовних вимог і про необхідність відмови у їх задоволенні. Разом з апеляційною скаргою подав клопотання про призначення у справі судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, яка не з його вини не була проведена під час розгляду справи у суді першої інстанції, на вирішення якої поставити наступне питання: чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .? Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 04.01.2022 року було відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 27 січня 2022 року за клопотанням ОСОБА_1 було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено Миколаївському науково - дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Роз`яснено учасникам справи, що відповідно до статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. 23 червня 2022 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання експерта про надання зразків біологічного матеріалу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , відібраних фахівцями бюро СМЕ в установленому порядку, або забезпечення явки вищезазначених осіб разом для відбору експериментальних зразків до Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 06 липня 2022 року об 11:00 год. 04 серпня 2022 року до суду апеляційної інстанції була повернута справа без виконання ухвали суду про призначення експертизи у зв`язку із ненаданням витребуваних експертом зразків біологічного матеріалу станом на 02 серпня 2022 року та неявкою ОСОБА_2 і ОСОБА_4 для проведення відбору порівняльних зразків 06 липня 2022 року. 15 вересня 2022 року ОСОБА_4 звернувся з клопотанням про повторне направлення до експертної установи матеріалів справи для проведення експертизи. Ураховуючи, що направлене судом 24 червня 2022 року повідомлення про необхідність явки до експертної установи для відбору експериментальних зразків біологічного матеріалу було отримано ОСОБА_2 лише 19 липня 2022 року, що могло зумовити невиконання нею вимог експертної установи щодо явки разом із дитиною для відбору зразків у визначений час, ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року матеріали справи були направлені до Миколаївського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для виконання ухвали суду про призначення молекулярно-генетичної експертизи. При цьому судом було роз`яснено учасникам справи, що відповідно до статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. 19 жовтня 2022 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання експерта про надання зразків біологічного матеріалу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , відібраних фахівцями бюро СМЕ в установленому порядку, або забезпечення явки вищезазначених осіб разом для відбору експериментальних зразків до Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 01 листопада 2022 року об 11:00 год. Повідомлення про необхідність явки до експертної установи для відбору експериментальних зразків біологічного матеріалу було направлено апеляційним судом сторонам у справі. 08 грудня 2022 року до суду апеляційної інстанції експертною установою була повернута справа з повідомленням про неможливість проведення експертизи у зв`язку із ненаданням зразків біологічного матеріалу, оскільки для проведення відбору порівняльних зразків з`явився лише ОСОБА_1 , тоді як ОСОБА_2 і ОСОБА_4 не з`явились. Клопотань про призначення іншої дати для проведення відбору біологічних зразків від ОСОБА_2 не надходило. В призначені на 23 грудня 2022 року, 20 січня 2023 року, 13 лютого 2023 року та 13 березня 2023 року судові засідання ОСОБА_2 не з`явилась, направлені на адресу її місця реєстрації, за якою відповідачка раніше отримувала поштові відправлення, судові повідомлення про дату, час і місце розгляду справи булу повернуті до суду з поштовими відмітками про відсутність адресата за вказаною адресою. В порушення вимог ч. 1 ст. 131 ЦПК України про зміну свого місця проживання (перебування знаходження) ОСОБА_2 суд не повідомила, а тому судові повістки вважаються доставленими. До того ж про призначене на 13 березня судове засідання ОСОБА_2 була повідомлена через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, а також телефонограмою. Відповідачці було роз`яснено її право приймати участь в судовому засіданні дистанційно у режимі відеоконференцзв`язку, повідомлено про наслідки повторної неявки в судове засідання та наслідки ухилення від участі в експертизі. Під час отримання ОСОБА_2 телефонограми нею було повідомлено секретарю судового засідання Миколаївського апеляційного суду, що вона відмовляється надати іншу адресу, за якою можливо надсилати їй процесуальні документи та не буде з`являтися з дитиною до експертної установи для проведення експертизи. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_2 не надходило. За таких обставин відповідно до ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає повідомлення відповідачки належним, її неявку такою, що не перешкоджає розгляду справи. Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні у суді апеляційної інстанції підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що сторони з 26 травня 2001 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 14 березня 2013 року, ухваленим у справі №469/142/13-ц за позовом ОСОБА_2 (до розірвання шлюбу ОСОБА_3 ) було розірвано. Відповідно до актового запису про народження № 02 від 10 січня 2013 року, вчиненого Чапаївською сільською радою Березанського району Миколаївської області, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначений позивач ОСОБА_1 . Заочним рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 13 серпня 2014 року у справі № 469/593/14-ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності ОСОБА_1 факту відсутності кровного споріднення з дитиною. Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком з огляду на нижчевикладене. Так, відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. За змістом частини першої ст.122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Згідно ст. 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини. Судом першої інстанції встановлено, що відомості про позивача як батька дитини - ОСОБА_4 внесені до актового запису про її народження відповідно до вищевикладених приписів закону, оскільки дитина народилась до розірвання шлюбу сторін. Статтею 136 СК України визначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 12 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується. Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3, оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), -- шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини". Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 89 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зауважив, що "на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства" (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року). Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 761/10732/16-ц (провадження № 61-29614св18) Верховний Суд зазначив про те, що враховуючи обставини справи, чутливість правовідносин, в яких виник спір, встановлення факту кровного споріднення між батьком і дитиною не може вважатись об`єктивним за відсутності висновку судово-медичної (молекулярно- генетичної) експертизи, навіть у випадку визнання позову про визнання батьківства відповідачем. Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 25 вересня 2018 року за клопотанням представника позивача була призначена судово-медична молекулярно-генетична експертиза щодо батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому судом було роз`яснено учасникам справи, що відповідно до статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. 28 грудня 2018 року до Березанського районного суду Миколаївської області надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи, оскільки зразки біологічного матеріалу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_4 не надходили, для проведення відбору порівняльних зразків 01 листопада 2018 року до Миколаївського НДЕКЦ МВС України з`явився лише ОСОБА_1 , тоді як ОСОБА_2 і ОСОБА_4 не з`явилися. 23 вересня 2019 року Березанський районний суд Миколаївської області повторно направив матеріали справи експертові для проведення експертизи, проте 07 квітня 2020 року до суду надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи, оскільки зразки біологічного матеріалу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_4 не надходили, для проведення відбору порівняльних зразків вказані особи не з`явилися. Згідно з частиною четвертою, пунктами 3-5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що фактично причиною непроведення експертизи є неявка на експертизу сторін разом з дитиною, проте, в порушення вимог процесуального закону не надав цим обставинам належної правової оцінки. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не встановив всіх обставин справи, не врахував, що відповідачкою була отримана копія ухвали Березанського районного суду Миколаївської області про призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, у якій було роз`яснено наслідки ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, передбачені статтею 109 ЦПК України. Крім того, не в повній мірі сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення судом повідомлення сторонам про заявлене експертом клопотання про необхідність забезпечення явки сторін разом із дитиною на 28 січня 2020 року до експертної установи для відібрання біологічних зразків Таким чином, установивши по суті, що саме відповідачка жодного разу не з`явилася на експертизу, при цьому надала заяву про згоду на виключення з актового запису про народження дитини даних про позивача як батька дитини, суд першої інстанції всі негативні наслідки поведінки відповідачки поклав на позивача. За таких обставин висновок суду першої інстанції не відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України та є передчасним. Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 27 січня 2022 року за клопотанням ОСОБА_1 було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено Миколаївському науково - дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Роз`яснено учасникам справи, що відповідно до статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. 23 червня 2022 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання експерта про надання зразків біологічного матеріалу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , відібраних фахівцями бюро СМЕ в установленому порядку, або забезпечення явки вищезазначених осіб разом для відбору експериментальних зразків до Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 06 липня 2022 року об 11:00 год. 04 серпня 2022 року до суду апеляційної інстанції була повернута справа без виконання ухвали суду про призначення експертизи у зв`язку із ненаданням витребуваних експертом зразків біологічного матеріалу станом на 02 серпня 2022 року та неявкою ОСОБА_2 і ОСОБА_4 для проведення відбору порівняльних зразків 06 липня 2022 року. 15 вересня 2022 року ОСОБА_4 звернувся з клопотанням про повторне направлення до експертної установи матеріалів справи для проведення експертизи. Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року матеріали справи були направлені до Миколаївського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для виконання ухвали суду про призначення молекулярно-генетичної експертизи. При цьому судом вдруге було роз`яснено учасникам справи наслідки, передбачені статтею 109 ЦПК України. 19 жовтня 2022 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання експерта про надання зразків біологічного матеріалу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , відібраних фахівцями бюро СМЕ в установленому порядку, або забезпечення явки вищезазначених осіб разом для відбору експериментальних зразків до Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 01 листопада 2022 року об 11:00 год. Повідомлення про необхідність явки до експертної установи для відбору експериментальних зразків біологічного матеріалу було направлено апеляційним судом сторонам у справі та згідно повідомленням про отримання поштового відправлення отримано ОСОБА_1 28 жовтня 2022 року, а ОСОБА_2 01 листопада 2022 року. 08 грудня 2022 року до суду апеляційної інстанції експертною установою була повернута справа з повідомленням про неможливість проведення експертизи у зв`язку із ненаданням зразків біологічного матеріалу, оскільки для проведення відбору порівняльних зразків з`явився лише ОСОБА_1 , тоді як ОСОБА_2 і ОСОБА_4 не з`явились. Клопотань про призначення іншої дати для проведення відбору біологічних зразків від ОСОБА_2 не надходило, про поважність причин неявки для проведення експертизи вона також не зазначала. За таких обставин апеляційний суд вважає, що такі дії відповідачки свідчать про її ухилення від проведення призначеної судом судово-генетичної експертизи. Отже, враховуючи що відповідачка ухилилась від надання експертам необхідних матеріалів та проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, у зв`язку із чим провести експертизу з метою встановлення факту кровного споріднення між сторонами та дитиною не представилось можливим, колегія судів дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування передбачених ст. 109 ЦПК України наслідків та виключення відомостей про ОСОБА_5 , як батька дитини, з актового запису № 02 від 10 січня 2013 року, місце державної реєстрації Чапаєвська сільська рада Березанського району Миколаївської області, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому апеляційний суд враховує, що відповідачка до суду першої інстанції подавала заяву про згоду на виключення з актового запису про народження дитини даних про позивача як батька дитини. До того ж заперечень на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 не надходило, а під час отримання ОСОБА_2 телефонограми із повідомленням про дату та час судового засідання останньою було повідомлено секретарю судового засідання Миколаївського апеляційного суду, що вона не буде з`являтися з дитиною до експертної установи для проведення експертизи. З огляду на викладене, оскільки суд першої інстанції не з`ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, порушив норми процесуального права, що призвело до передчасного висновку про недоведеність позовних вимог, то відповідно до п.4 ст. 376 ЦПК України оскаржуване підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 . Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 15 вересня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Виключити з актового запису № 02 від 10 січня 2013 року, місце державної реєстрації Чапаєвська сільська рада Березанського району Миколаївської області, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запис про ОСОБА_1 як батька дитини. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку, передбаченому ст. 389 ЦПК України. Головуючий В.В. Коломієць Судді І.В. Лівінський Л.М. Царюк _____________________________________________ Повний тест постанови складено 17 березня 2023 року.