Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/2234/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/2234/20 пров. № А/857/18735/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Ніколіна В.В., суддів Гінди О.М., Пліша М.А., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року (суддя Борискін С.А., м. Рівне) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 у березні 2020 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі ГУПФУ в Рівненській області) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року у даній справі позовну заяву задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність ГУПФУ в Рівненській області щодо неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 про перерахунок його пенсії від 28.02.2020. Зобов`язано ГУПФУ в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки прокуратури Рівненської області від 28.02.2020 №18-115, без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року виправлено описку, допущену у третьому абзаці резолютивної частини рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №460/2234/20 в частині зазначення дати, з якої слід здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 .Третій абзац резолютивної частини рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року у справі №460/2234/20 викладено в новій редакції:"Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки прокуратури Рівненської області від 28.02.2020 №18-115, без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат". Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року у справі №460/2234/20 набрало законної сили 02.09.2020. 18.09.2020 видано виконавчий лист у справі. 21.09.2020 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа. Позивачем у грудні 2022 року подано до суду заяву у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у якій просив суд постановити ухвалу, якою визнати протиправними дії ГУПФУ в Рівненській області щодо зобов`язання проведення перерахунку та виплати пенсії на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №460/2234/20. Окремою ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року заяву задоволено. Визнано протиправними дії ГУПФУ в Рівненській області, вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №460/2234/20, щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії не у розмірі, визначеному рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №460/2234/20. Зобов`язано ГУПФУ в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення. Установлено ГУПФУ в Рівненській області тридцяти денний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення. Не погодившись з вказаною ухвалою, її оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати окрему ухвалу та відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідачем з 01.10.2020 виконуються рішення суду у справі №460/261/21, то відсутні підстави для виконання рішення суду у справі №460/2234/20 після 01.10.2020, оскільки настали інші обставини по пенсійній справі позивача. Враховуючи те, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а окрему ухвалу суду першої інстанції без змін. ОСОБА_1 подав доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що відсутність в апеляційній скарзі відповідача посилання на закон, свідчить про відсутність такої норми права яка б надавала можливість відповідачу не виконувати чинне рішення суду у зв`язку із наявністю рішення суду по іншій справі. Зауважує, що рішення у справах №460/261/21 та №460/2234/20 винесено у різний час, за довідками з різним розміром заробітної плати а тому за різними предметами позовів, а самі справи не є між собою пов`язаними та не мають преюдиційного значення. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість окремої ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану окрему ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійним органом підтверджено вибіркове виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року у справі №460/2234/20, що набрало законної сили. Відповідачем порушено норми чинного законодавства при виконанні рішення суду у справі, а тому у даному випадку наявні правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС України. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року у справі №460/2234/20 визнано протиправною бездіяльність ГУПФУ в Рівненській області щодо неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 про перерахунок його пенсії від 28.02.2020; зобов`язано ГУПФУ в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки прокуратури Рівненської області від 28.02.2020 №18-115, без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року виправлено описку, допущену у третьому абзаці резолютивної частини рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №460/2234/20 в частині зазначення дати, з якої слід здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 . Третій абзац резолютивної частини рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року у справі №460/2234/20 викладено в новій редакції: "Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки прокуратури Рівненської області від 28.02.2020 №18-115, без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат". Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року у справі №460/2234/20 набрало законної сили 02.09.2020. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі №460/262/21 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність ГУПФУ в Рівненській області щодо нездійснення з 01.10.2020 перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, що діяла на час призначення пенсії, та ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 16.10.2020 за №21-551 без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов`язано ГУПФУ в Рівненській області здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, що діяла на час призначення пенсії, та ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 16.10.2020 за №21-551 без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року у справі №460/262/21 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року залишено без змін. Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у справі №460/262/21 касаційну скаргу ГУПФУ в Рівненській області задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2021 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУПФУ в Рівненській області щодо нездійснення з 01.10.2020 перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 16.10.2020 за №21-551. Зобов`язано ГУПФУ в Рівненській області з 01.10.2020 провести перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 16.10.2020 за №21-551, з урахуванням раніше проведених виплат.В іншій частині у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Зазначене положення Конституції України кореспондується з норами статей 14, 370 КАС України, відповідно до яких судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Отже, судове рішення повинно виконуватися безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших додаткових судових рішень. Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Таким чином, своєчасне виконання рішення суду гарантує захист прав та свобод особи і є одним із показників утвердження принципу верховенства права у державі. Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентовано статтею 383 КАС України. Так, частиною 1 статті 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Згідно з частиною 3 статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи. Таким чином, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності. Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених саме рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами. Винесення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, і реалізація такого права безпосередньо пов`язана з виявленням судом саме під час розгляду справи порушення закону. Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення. Окрема ухвала є й реакцією на ті порушення, що не усуваються рішенням. Верховний Суд в постанові від 21 серпня 2019 року за результатом розгляду справи №295/13613/16-а зазначив, що підставами застосування статті 383 КАС України є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. В межах розгляду адміністративної справи №460/2234/21 судом встановлено, що слід здійснити перерахунок пенсій позивача виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки прокуратури Рівненської області від 28.02.2020 №18-115, без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат. На виконання рішення суду у вказаній справі ГУПФУ в Рівненській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження її граничним розміром. В межах розгляду адміністративної справи №460/262/21 Верховним Судом при перегляді справи в касаційному порядку встановлено, що слід перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 16.10.2020 за №21-551. Разом з тим, Верховний Суд зазначив, що оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою та без обмеження суми пенсії максимальним розміром, судам слід було відмовити, як таким, що заявлені передчасно. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважала помилковими висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії позивача в розмірі 90% від суми місячного заробітку та без обмеження її граничного розміру.Крім того, колегія суддів зазначила, що враховуючи, що пенсійним органом не приймалось жодне рішення за заявою позивача про перерахунок пенсії, не надає оцінки доводам щодо застосування для перерахунку пенсії відсотків від суми місячного заробітку та щодо обмеження граничного розміру пенсії. На виконання рішення суду в межах даної справи відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.10.2020 на підставі довідки. Таким чином, ГУПФУ в Рівненській області виконується рішення суду у справі №460/261/21, тобто настали інші обставини по пенсійній справі ОСОБА_1 , оскільки як видно з наведеного перерахунок пенсії проводився по двох різних довідках. Більше того, апеляційний суд звертає увагу на те, що Верховний Суду у постанові від 03 серпня 2022 року у справі №460/262/21 дійшов висновку про те, що позовні вимоги стосовно застосування при перерахунку пенсії відсотків від суми місячного заробітку та щодо обмеження граничного розміру пенсії є передчасними. Колегія суддів констатує, що між сторонами виникли нові спірні правовідносини, яким слід дати правову оцінку в окремому позовному провадженні, оскільки відсоткове значення основного розміру пенсії не може вважатися спірним в даному контексті. Відтак, заявлені ОСОБА_1 вимоги у заяві від 12.12.2022 не можуть бути предметом розгляду в порядку статті 383 КАС України, і тому оскаржувані дії органу Пенсійного фонду не можуть бути підставою для винесення судом окремої ухвали в порядку статті 383 КАС України у такій судовій справі. Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. Колегія суддів резюмує, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без задоволення. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постановлена Рівненським окружним адміністративним судом окрема ухвала від 22 грудня 2022 є необґрунтованою і підлягає скасуванню. Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити. Окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі №460/2234/20- скасувати, а заяву ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш