Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/14986/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14986/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 березня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губська Л.В., Епель О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС ІНВЕСТ М» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : Історія справи. 31.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС ІНВЕСТ М» (надалі -позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві(надалі - Головне управління ДПС у місті Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 травня 2021 року №00346140708, яким до позивача застосовано штрафні санкції (пеню) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 38533,96грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне рішення є протиправним через невірний спосіб обрахунку пені шляхом завищення періоду порушення, оскільки датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на розподільчий рахунок в уповноваженому банку. Крім того, позивач зазначив, що відповідач не взяв до уваги специфіку господарських операцій, що були предметом перевірки, які відповідно до положень законодавства є меншими за незначну суму (менше 400 000,00 грн.), а тому банки не здійснюють/припиняють нагляд і граничні строки за такими операціями, крім випадків дроблення. Проте, відповідач під час перевірки не встановив факту дроблення товарів, з урахуванням чого за спірними господарськими операціями завершено валютний нагляд з 28 квітня 2020 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2022 р. (постановлене у спрощеному провадженні) позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 07 травня 2021 року №00346140708. Приймаючи у справі рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності спірного рішення. Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірне рішення є правомірним через те, що під час переврки було встановлено порушення позивачем ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», а саме несвоєчасне повернення на рахунок ТОВ «АНТАРЕС ІНВЕСТ М» валютні кошти на суму 11000 єврое за контрактом № 2 від 15.10.2019 з компанією «S.O.O Global.Invest.M» (Польща). Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якій наголошено про правильність висновків суду першої інстанції. Справу розглянуто в письмовому провадженні. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою з огляду на таке. Обставини, встановлені судом. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі повідомленням ДПС України від 16 грудня 2020 року №22675/7/99-00-07-07-02-07 щодо інформації, наданої Національному банку України уповноваженими банками за період з 02 жовтня 2019 року по 31 березня 2021 року, була проведена документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АНТАРЕС ІНВЕСТ М» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за імпортними контрактами №1 від 02 жовтня 2019 року, №3 від 18 грудня 2019 року, №1 від 15 березня 2020 року, №5 від 01 квітня 2020 року, №2 від 15 жовтня 2019 року та №1 від 15 березня 2020 року з компанією «S.O.O Global.Invest.M» (Польща), та за результатами якої було складено акт від 07 квітня 2021 року №26839/Ж5/26-15-07-08-03/37881886 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АНТАРЕС ІНВЕСТ М» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за імпортними контрактами №1 від 02 жовтня 2019 року, №3 від 18 грудня 2019 року, №1 від 15 березня 2020 року, №5 від 01 квітня 2020 року, №2 від 15 жовтня 2019 року та №1 від 15 березня 2020 року з компанією «S.O.O Global.Invest.M» (Польща) (а.с.32). У вказаному акті зроблені висновки про порушення позивачем частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», а саме: несвоєчасне повернення на рахунок ТОВ «АНТАРЕС ІНВЕСТ М» валютних коштів на суму 7 036,90 євро (еквівалент 234 179,22 грн.) за контрактом №1 від 02 жовтня 2019 року з компанією «S.O.O Global.Invest.M» (Польща); несвоєчасне повернення на рахунок ТОВ «АНТАРЕС ІНВЕСТ М» валютних коштів на суму 11 000,00 євро (еквівалент 365 329,80 грн.) за контрактом №2 від 15 жовтня 2019 року з компанією «S.O.O Global.Invest.M» (Польща). Було встановлено, що ТОВ «АНТАРЕС ІНВЕСТ М» (покупець) уклало імпортний контракт від 02 жовтня 2019 року №1 з компанією «S.O.O Global.Invest.M» (Польща) (продавець) про поставку товару (сідельний тягач, пошкоджений, б/у марки DAF) у власність покупця, за яким покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар. Перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні імпортних операцій за контрактом від 02 жовтня 2019 року №1 встановлено, що за перевірений період на виконання умов даного контракту перераховано кошти компанії «S.O.O Global.Invest.M» (Польща) у загальному розмірі 22 000,00 євро (еквівалент 1 197 310,74 грн); товар від імені компанії «S.O.O Global.Invest.M» (Польща) не надійшов; у зв`язку з неможливістю виконання зобов`язань за контрактом від 02 жовтня 2019 року №1 з компанією «S.O.O Global.Invest.M» (Польща) на рахунок позивача повернені валютні кошти на суму 7 036,90 євро (еквівалент 234 179,22 грн.) з порушенням граничних строків розрахунків, встановлених Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджених постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5, у відповідності до статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Отже, зафіксовано, що за контрактом №1 від 02 жовтня 2019 року з компанією «S.O.O Global.Invest.M» (Польща) обліковується дебіторська заборгованість у розмірі 14 963,10 євро, граничний термін погашення якої 07 жовтня 2020 року (зазначена дебіторська заборгованість погашена своєчасно). Перевіркою встановлено несвоєчасне проведення на рахунок позивача валютних коштів на суму 7 036,90 євро (еквівалент 234 179,22 грн.) за контрактом від 02 жовтня 2019 року №1 з компанією «S.O.O Global.Invest.M» (Польща). ТОВ «АНТАРЕС ІНВЕСТ М» (покупець) уклало також з компанією «S.O.O Global.Invest.M» (Польща) (продавець) імпортний контракт від 15 жовтня 2019 року №2 про поставку товару (автомобіль марки DAF XF) у власність покупця, за яким покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар від 1 до 14 банківських днів. Перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні імпортних операцій за контрактом від 15 жовтня 2019 року №2 встановлено, що у перевірений період на виконання умов цього контракту позивач перерахував кошти компанії «S.O.O Global.Invest.M» (Польща) у розмірі 45 500,00 євро (еквівалент 1 245 828,99 грн.); товар від компанії «S.O.O Global.Invest.M» (Польща) на територію України надійшов на загальну суму 30 000,00 євро (еквівалент 794 727,00 грн) та отримано послуги по навантаженню на суму 500,00 євро (еквівалент 13 098,12 грн); у зв`язку з неможливістю виконання зобов`язань за контрактом від 15 жовтня 2019 року №2, на рахунок позивача повернуті валютні кошти у розмірі 11 000,00 євро (еквівалент 365 329,80 грн.) з порушенням граничних строків розрахунків, встановлених Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджених постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5, у відповідності до статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Отже, за контрактом від 15 жовтня 2019 року №2 з компанією «S.O.O Global.Invest.M» (Польща) обліковується дебіторська заборгованість у розмірі 4 000,00 євро, граничний термін погашення якої 15 жовтня 2020 року (зазначена дебіторська заборгованість погашена своєчасно). Перевіркою встановлено несвоєчасне проведення на рахунок позивача валютних коштів на суму 11 000,00 євро (еквівалент 365 329,80 грн) за контрактом від 15 жовтня 2019 року №2 з компанією «S.O.O Global.Invest.M» (Польща). На підставі вищевказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 травня 2021 року №00346140708, яким за порушення частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», а саме, несвоєчасне повернення валютних коштів за контрактом від 02 жовтня 2019 року №1 та від 15 жовтня 2019 року №2 з компанією «S.O.O Global.Invest.M» (Польща) за період з 02 жовтня 2019 року по 31 березня 2020 року на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та пункту 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», ТОВ «АНТАРЕС ІНВЕСТ М» була нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 38 533,96 грн. Згідно з розрахунком пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях за порушення граничних строків розрахунків у період з 08 жовтня 2020 року по 12 жовтня 2020 року (5 днів) суми простроченої заборгованості 7 000,00 євро (еквівалент 233 312,10 грн.) нарахована пеня у розмірі 3 499,68 грн; за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях за порушення граничних строків розрахунків у період з 08 жовтня 2020 року по 16 листопада 2020 року (40 днів) суми простроченої заборгованості 36,90 євро (еквівалент 1 229,89 грн.) нарахована пеня у розмірі 147,59 грн.; за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях за порушення граничних строків розрахунків у період з 16 жовтня 2020 року по 16 листопада 2020 року (32 дні) суми простроченої заборгованості 11 000,00 євро (еквівалент 364 940,40 грн.) нарахована пеня у розмірі 35 034,28 грн.; всього на суму - 38 533,96 грн. Вказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами і не є спірними. Нормативно-правове обґрунтування. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Положеннями частин третьої, шостої, дев`ятої та десятої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства. Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію. У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом. Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України. Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Постановою КМУ від 05 грудня 2007 року №1392 затверджено Порядок визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України (надалі - Порядок № 1392). Дія цього Порядку поширюється на всіх суб`єктів господарювання - резидентів незалежно від форми власності. Згідно пунктів 2 та 3 строк завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, а у разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву - з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов: зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України; подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком. Постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5 (далі по тексту - Положення №5), затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті. Це Положення визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України (далі - Національний банк), порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті. Відповідно до пункту 108 вказаного Положення № 5 зарахування коштів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів здійснюється банками через розподільчі рахунки у визначених цим Положенням випадках. Відповідно до пункту 22 Положення №5 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб`єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, - 30 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції. Відповідно до пункту 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України 02 січня 2019 року №7 (далі по тексту - Інструкція), банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати: 1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів; 2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів. Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку. Згідно пункту 9 Інструкції банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог). Вимоги підпункту 1 пункту 9 розділу III цієї Інструкції не застосовуються до операцій з експорту, імпорту товарів у разі дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій. Висновки суду в межах доводів апеляційної скарги. Отже, зі системного аналізу вищевказаних норм можна зробити висновок, що на відповідача покладено здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства; за порушення резидентами строку розрахунків нараховується пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором. Крім того, зарахування коштів на поточний рахунок суб`єкта господарювання через розподільчий рахунок банку є заходом, направленим на виконання банківських формальностей, пов`язаних з обов`язковим продажем валюти. Ці заходи застосовуються з метою забезпечення стабільності функціонування валютної системи держави та підтримки національної грошової одиниці. Разом із тим, відповідні процеси є поза межами впливу та відповідальності кожного із суб`єктів зовнішньоекономічного контракту, а тому, застосування пені за затримку подальшого надходження валюти на поточні рахунки позивача з розподільчого рахунку, відкритого уповноваженим банком для цієї юридичної особи, є протиправним. Матеріалами справи підтверджено, зокрема з виписки АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» по рахунку НОМЕР_1 за період з 01 жовтня 2020 року по 30 листопада 2020 року (валюта), що кошти у сумі 7 000,00 євро по контракту від 02 жовтня 2019 року №1 з компанією «S.O.O Global.Invest.M» (Польща) зараховані на розподільчий рахунок у банку на території України 09 жовтня 2020 року та 12 жовтня 2020 року здійснено обов`язковий продаж валюти, яка була зарахована на розподільчий рахунок в Україні. Також, з виписки АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» по рахунку НОМЕР_1 за період з 01 жовтня 2020 року по 30 листопада 2020 року, вбачається, що (валюта) кошти у сумі 11 000,00 євро по контракту від 15 жовтня 2020 року №2 з компанією «S.O.O Global.Invest.M» (Польща) зараховані на розподільчий рахунок у банку на території України 13 листопада 2020 року, а 16 листопада 2020 року здійснено обов`язковий продаж валюти, яка була зарахована на розподільчий рахунок в Україні. Тобто, відповідач мав нарахувати пеню за порушення граничних строків розрахунків суми простроченої заборгованості 7 000,00 євро (еквівалент 233 312,10 грн.) за період з 08 жовтня 2020 року по 09 жовтня 2020 року (2 дні замість п`яти днів) за ставкою 0,3%, що складає 1 399,87 грн., та за порушення граничних строків розрахунків суми простроченої заборгованості 11 000,00 євро (еквівалент 364 940,40 грн) за період з 16 жовтня 2020 року по 13 листопада 2020 року (29 днів замість сорока днів) за ставкою 0,3%, що складає 31 749,81 грн. Колегія суддів враховуючи наявні в матеріалах справи докази погоджується з таким розрахунком, який було визнано судом першої інстанції правильним. Внаслідок наведеного, є правильним й інший висновок суду першої інстанції в частині неможливості здійснення відповідачем нагляду за спірною операцією, оскільки вона є меншою за незначну суму (менше 400000,00 грн.), проте як відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» фінансові операції є пороговими (контролюються), якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400000,00 грн. Як видно, операції позивача на суму простроченої заборгованості 7 000,00 євро (еквівалент 233 312,10 грн.) та на суму 11 000,00 євро (еквівалент 364 940,40 грн.) є незначними, оскільки не перевищують 400 000,00 грн., тому, відповідно до наведених вище положень законодавства, є незначними і на них не розповсюджуються граничні строки розрахунків. Таким чином, всі доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції які ґрунтуються на нормі закону. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено належними та допустимими доказами протиправність спірного рішення. Щодо інших доводів апелянта колегія суддів враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Справу розглянуто в межах доводів апеляційної скарги. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2022 р. - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС ІНВЕСТ М» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.В. Губська О.В. Епель