Ухвала КГС ВС № 927/240/22

УХВАЛА 20 березня 2023 року м. Київ cправа № 927/240/22 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Вронської Г.О. розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В. від 19.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Мальченко А.О., Агрикова О.В., Чорногуз М.Г. від 18.01.2023 за позовом ОСОБА_1 до Ніжинської міської ради Чернігівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Ніжинська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №4 Ніжинської міської ради Чернігівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління освіти Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - Позивачка) звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Ніжинської міської ради Чернігівської області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення 19 сесії VIII скликання Ніжинської міської ради від 20.01.2022 № 3-19/2022 "Про ліквідацію Ніжинської загальноосвітньої школи I-II ступенів № 4 Ніжинської міської ради Чернігівської області". Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що рішення Ніжинської міської ради 19 сесії VIII скликання від 20.01.2022 № 3-19/2022 "Про ліквідацію Ніжинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 4 Ніжинської міської ради Чернігівської області" прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. 15 лютого 2023 року Позивачка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023. 15 лютого 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано колегії суддів: Стратієнко Л.В. - головуюча, Бакуліна С.В., Кібенко О.Р. 28 лютого 2023 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями замінено склад суду у зв`язку з відставкою судді Стратієнко Л.В., справу передано колегії суддів: Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд встановив, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. За змістом касаційної скарги Позивачка зазначає, що суди попередніх інстанцій в порушення частини четвертої статті 236 ГПК України розтлумачили на власний розсуд та не застосували повною мірою висновки Верховного Суду викладені у постановах від 14.08.2018 у справі №359/6814/17, від 06.02.2019 у справі №720/1536/16-а, від 17.10.2019 у справі №640/3147/18, від 05.11.2019 у справі №804/4585/18, від 25.03.2020 у справі №387/168/17, від 08.05.2022 у справі №819/707/18, від 02.08.2022 у справі №140/434/19. Проте Скаржниця чітко не зазначила які саме норми права суд апеляційної інстанції застосував без урахування зазначених висновків Верховного Суду та не обґрунтовує зазначене у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен зазначити норму права висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, зазначити сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко зазначити норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, зазначити сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження Скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватися, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати в чому полягає непогодження із ним. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Таким чином, Позивачці необхідно усунути недоліки поданої ним касаційної скарги шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства. Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у справі №927/240/22 залишити без руху.

2. Надати Позивачці строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя-доповідач Г. Вронська