Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/2151/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "01" березня 2023 р. Справа№ 910/2151/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Іоннікової І.А. суддів: Шаптали Є.Ю. Разіної Т.І. за участю секретаря судового засідання Горди В.В. представники: від позивача: Юзьків М.І. в режимі відеоконференції від відповідача: не з`явився від третьої особи-1: не з`явився від третьої особи-2: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Чернівецької міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 (повний текст рішення підписано 31.08.2022) у справі № 910/2151/22 (суддя Пукас А.Ю.) за позовом Виконавчого комітету Чернівецької міської ради до Чернівецької обласної ради третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: державний реєстратор Комунального підприємства "Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації" третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Обласне комунальне некомерційне підприємство "Чернівецька обласна психіатрична лікарня" про визнання неправомірним та скасування рішень, припинення права власності, ВСТАНОВИВ: Виконавчий комітет Чернівецької міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Чернівецької обласної ради: - скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.09.2019 об 11:50:46 індексний номер 48578811, яке прийняте державним реєстратором Комунального підприємства "Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації" Пендюром Т.В. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за адресою м. Чернівці, вул. М. Мусоргського, 2, площею 8,5978 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0205) за територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради та скасування державної реєстрації права на цю ділянку (номер запису про право власності 33130763 від 05.09.2019 14:51:45); - скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.09.2019 о 12:14:45 індексний номер 48579665, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства "Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації" Пендюром Т.В. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за адресою м. Чернівці, вул. М. Мусоргського, 2, площею 0,5838 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0206) за територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради та скасування державну реєстрацію права на цю ділянку (номер запису про право власності 33131284 від 05.09.2019 14:54:39); - припинення право власності територіальної громади сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради на земельні ділянки за адресою м. Чернівці, вул. М. Мусоргського, 2, площею 8, 5978 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0205) та площею 0, 5838 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0206). В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що згідно з п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (далі за текстом - Закон № 5245-VI), спірні земельні ділянки по вул. М. Мусоргського, 2 в м. Чернівцях належать до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці (з 01.01.2021 Чернівецької міської територіальної громади) в силу її територіального розташування в межах населеного пункту в м. Чернівці. З доводів позивача вбачається, що всупереч норм Закону № 5245-VI державний реєстратор Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Чернівецької області - Добка О.Г. 15.10.2015 зареєстрував право власності на земельну ділянку, площею 9, 1816 га, яка розташована по вул. М. Мусоргського, 2 у місті Чернівці за територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області. При цьому, позивач зауважив на тому, що не існує в законодавстві визначення такого суб`єкта в системі місцевого самоврядування як територіальна громада області, а відтак і такого суб`єкта права власності за яким зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку. В подальшому, рішенням відповідача № 25-12/17 від 24.03.2017 "Про надання дозволу Комунальній медичній установі "Чернівецька обласна психіатрична лікарня" на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки за адресою: м. Чернівці, вул. Мусоргського, 2" надано дозвіл третій особі-2 на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки площею 9, 1816 га, яка розташована по вул. Мусоргського,2 у м. Чернівцях (кадастровий номер земельної ділянки 7310136300:08:001:0195), чим, на думку позивача, позбавлено Чернівецьку міську територіальну громаду права власності на ці земельні ділянки. 05.09.2019 державним реєстратором комунального підприємства "Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації" Пендюром Т.В. прийняті рішення за №№: 33130763 № 33131284 про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки по вул. Мусоргського Модеста, 2 (кадастрові номери земельної ділянки 7310136300:08:001:0205 та 7310136300:08:001:0206) у місті Чернівці за територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради, що відповідно позивачем і оспорюється. Крім того, позивач вказував, що факт розташування спірних земельних ділянок у межах населеного пункту міста Чернівців є загальновідомою обставиною учасниками справи, виходячи із зазначеного у Державному реєстрі речових прав, а тому не потребує доказування згідно ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Відтак, на думку позивача, державний реєстратор Пендюр Т.В. при проведенні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме земельних ділянок у м. Чернівці по вул. М. Мусоргського, 2, прийняв рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно з порушенням законодавства України, оскільки останнім невірно застосовано вимоги ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі за текстом - Закон № 1952-IV), якою передбачено особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки державної та комунальної власності та відповідно здійснив реєстрацію за неіснуючим суб`єктом цивільного права, чим обмежив правомочність позивача щодо розпорядження спірними земельними ділянками. Таким чином, за твердженням позивача, зареєструвавши право власності на земельні ділянки по вул. М. Мусоргського, 2 у м. Чернівці за територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області, в особі Чернівецької обласної ради державним реєстратором Пендюром Т.В. порушено право власності Чернівецької міської територіальної громади в особі Чернівецької міської ради, при тому що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що в свою чергу, унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 в задоволенні позову відмовлено. Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позовних вимог. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Виконавчий комітет Чернівецької міської ради звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі № 910/2151/22 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів Позивач, погоджуючись з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, вважає його незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на думку позивача безпідставними є посилання місцевого господарського суду: - на норми абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у редакції Закону № 2255-ІХ від 12.05.2022, оскільки ця редакція набрала чинності 26.07.2022, тобто після подання позову та початку розгляду справи по суті; - на положення ст.ст. 140, 143 Земельного кодексу України, так як вказані норми передбачають перелік для припинення прав на земельну ділянку у випадку коли особа набула таке право на законних підставах. При цьому, позивач зауважує на тому, що у даному випадку відповідач не набув права власності на спірні земельні ділянки. Також, до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення від позивача, в яких останній наголосив, що судом першої інстанції не було враховано те, що в результаті поділу та утворення нових земельних ділянок, первинна земельна ділянка з кадастровим номером 7310136300:08:001:0195, площею 9,1816 га по вул. М. Мусоргського, 2 у м. Чернівці перестала існувати як об`єкт цивільних прав, що зумовлює неможливість поновлення відповідної реєстрації права власності на неї як технічної, так і юридичної точок зору. При цьому, у письмових поясненнях позивач, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду наведених у постанові від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20) зазначає, що задоволення позовних вимог призведе до відновлювання порушеного права позивача та вирішить спір про право, який наявний між сторонами. Узагальнений виклад позиції інших учасників по справі Відповідач та треті особи-1,-2 не скористалися правом подати письмові відзиви/пояснення на апеляційну скаргу, що в свою чергу не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 у справі № 910/2151/22 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/2151/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Разіна Т.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Чернівецької міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі № 910/2151/22, колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Шаптали Є.Ю., Разіної Т.І.; розгляд апеляційної скарги призначено на 01.03.2023. В судове засідання, яке відбулося 01.03.2023, з`явився представник позивача в режимі відеоконференції, який підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, до суду апеляційної інстанції електронною поштою надіслав клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи без його участі. Також, у вищевказаному клопотанні просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представники третіх осіб-1,-2 у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомили, про розгляд апеляційної скарги Північним апеляційним господарським судом повідомлялися належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного листа (ухвали суду від 30.01.2023) третім особам-1,-2 у системі "Електронний суд". Також слід вказати, що інформація про судове засідання була оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судової влади України", тому треті особи по справі не були позбавлені об`єктивної можливості дізнатися про дату судового засідання, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту. Враховуючи, що явка представників відповідача та третіх осіб-1,-2 у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників відповідача та третіх осіб-1,-2. Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" затверджено перелік державного майна України, що передається у власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), відповідно до якого у власність областей передано багатопрофільні та спеціалізовані лікарні для дорослих і дітей. Відповідно до п. 2.8. додатку № 1 рішення 10-ї сесії XXI скликання Чернівецької обласної ради народних депутатів від 27.12.1991 "Про перелік об`єктів комунальної власності обласної, міської та районної Ради народних депутатів" затверджено перелік державного майна, що знаходиться у комунальній власності обласної Ради народних депутатів, в тому числі майно обласної клінічної психоневрологічної лікарні передано у безпосереднє відання обласної Ради народних депутатів та її виконавчого комітету. Згідно Статуту Чернівецької обласної психіатричної лікарні 1993 року зазначено, що дана установа є державною медичною установою, заснованою на праві власності Чернівецької обласної ради народних депутатів (п. 1.1.); місцезнаходження лікарні: 274005 м. Чернівці, вул. Мусорського, буд. 2. (п. 1.3); матеріально-технічна база лікарні включає будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання, транспортні засоби, інше майно (п. 4.3). Відповідно до п. 2 рішення 2-ї сесії Чернівецької обласної ради XXIII скликання від 09.07.1998 № 45-2/98 "Про порядок управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" додатком № 2 вказано перелік об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснюють структурні підрозділи обласної державної адміністрації та інші органи виконавчої влади, п. 32 якого включено Обласну клінічну психіатричну лікарню за адресою м. Чернівці, вул. Мусорського,

2. Згідно Свідоцтва про право власності від 03.04.2000, яке видане на підставі рішення 2-ї сесії Чернівецької обласної ради XXIII скликання від 09.07.1998 № 45-2/98, будівля по вул. Мусоргського, 2-4 належить до об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради на праві комунальної власності. У Державному акті від 22.02.2001 серії І-ЧВ № 001498 на право постійного користування земельною ділянкою, виданого на підставі рішення 15-ї сесії XXIII скликання Чернівецької міської Ради народних депутатів від 13.07.2000 р. № 292, визначено, що комунальна медична установа "Чернівецька обласна психіатрична лікарня" є постійним користувачем земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул. Мусорського, 2, м. Чернівці, загальною площею 9, 4570 га. Інформації про те, що вказана земельна ділянка належать на праві власності будь-якій іншій особі державний акт не містить. Державний акт від 22.02.2001 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 1779. Згідно з п.п. 1, 3, 7, 9 Розділу ІІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону № 5245-VI, який набув чинності 1 січня 2013 року, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються, зокрема, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади. З дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у п.п. 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом. 15.10.2015 Реєстраційною службою Чернівецького міського управління юстиції Чернівецької області прийнято рішення № 25285094 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку по вул. Мусоргського Модеста, 2, кадастровий номер № 7310136300:08:001:0195 у м. Чернівці за територіальною громадою сіл, селищ, міст області в особі Чернівецької обласної ради. Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер: 7301127312015, сформованого 13.08.2015, наявного в матеріалах справи, Управління Держземагентства у м. Чернівцях Чернівецької області 13.08.2015 зареєструвало у Державному земельному кадастрі земельну ділянку (кадастровий номер 7310136300:08:001:0195), цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, комунальна власність, площею 9,1816 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. Згідно наявного в матеріалах реєстраційної справи № 749924973101 витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Чернівецької області Добко О.Г. 15.10.2015 проведено державну реєстрацію права власності за заявою уповноваженої особи Чернівецької обласної ради на земельну ділянку за адресою м. Чернівці, вул. Мусоргського, 2 (кадастровий номер 7310136300:08:001:0195) у формі комунальної власності за територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради. В подальшому, рішенням Чернівецької обласної ради від 24.03.2017 № 25-12/17 "Про надання дозволу комунальній медичній установі "Чернівецька обласна психіатрична лікарня" на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки за адресою м. Чернівці, вул. Мусорського, 2" вирішено надати дозвіл вказаній медичній установі на розробку технічної документації щодо поділу вказаної земельної ділянки (кадастровий номер 7310136300:08:001:0195), яка перебуває у постійному користуванні комунальної установи на такі земельні ділянки: площею 8,5978 га (№ 1) для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги (кадастровий номер 7310136300:08:001:0205) та площею 0, 5838 га (№ 2) для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги (кадастровий номер 7310136300:08:001:0206). Також, п. 3 вказаного рішення встановлено, що власником вказаних земельних ділянок є територіальні громади сіл, селищ, міст області в особі Чернівецької обласної ради. Як вбачається з Інформаційних довідок № 296510559 та № 2096509803, сформованих 26.01.2022, 05.09.2019 державним реєстратором Комунального підприємства "Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації" Пендюр Т.В. прийняті рішення та вчинено запис про державну реєстрацію земельних ділянок площею 8,5978 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0205) та площею 0,5838 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0206) індексний номер 33130763 та 33131284 за територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради. Звертаючись до суду першої інстанції, позивач просив скасувати державну реєстрацію вказаних вище двох земельних ділянок за територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради оскільки на переконання позивача вказані земельні ділянки по вул. М. Мусоргського, 2 у місті Чернівці в силу Закону № 5245-VІ належать територіальній громаді та перебувають у комунальній власності міста, а зареєструвавши право власності на спірні ділянки за Чернівецькою обласною радою державний реєстратор порушив право власності територіальної громади міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради, оскільки вони (земельні ділянки) фактично вибули із земель територіальної громади м. Чернівці до власності Чернівецької обласної ради. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 в задоволенні позову відмовлено. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав. Метою звернення позивача з даним позовом є захист набутого, за його твердженням, в 2013 році (на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності") права комунальної власності на спірну земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно (будівлі обласної психіатричної лікарні), що є спільною власністю територіальної громади сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі обласної ради, і право власності на яке не оспорюється позивачем. Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. У статті 328 Цивільного кодексу України визначено презумпцію правомірності набуття права власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, у тому числі на нерухоме майно, є наявність підтвердженого належними доказами права власності позивача щодо нерухомого майна, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права. Враховуючи, що відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному позивачем. Статтею 329 цього Кодексу передбачено, що юридична особа публічного права (до якої належать сторони даного спору) набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом. Статтею 7 Закону Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування" від 07.12.1990 (втратив чинність у 1997 році) було вперше передбачено поняття комунальної власності адміністративно територіальних одиниць та визначено підстави її набуття до комунальної власності. У статті 35 Закону України "Про власність", який діяв на час розмежування майна між загальнодержавною власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць, було передбачено, що об`єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об`єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров`я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв`язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території. У комунальній власності перебуває також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб`єктами права власності. Суб`єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів (ч. 2 ст. 32 Закону України "Про власність"). Як встановлено судом першої інстанції вище, рішенням 10-ї сесії Чернівецької обласної Ради народних депутатів 21 скликання від 27.12.1991 обласна клінічна психоневрологічна лікарня віднесена до майна, що знаходиться безпосередньо у віданні обласної Ради народних депутатів та її виконавчого комітету. Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону 280/97-ВР передбачено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад. Правовий режим майна спільної власності територіальних громад визначається законом. Як встановлено місцевим господарським судом вище, згідно з рішенням Чернівецької обласної ради народних депутатів 10-ї сесії 21 скликання від 27.12.1991 "Про перелік об`єктів комунальної власності обласної, міської та районних рад народних депутатів" майно третьої особи-2 (державне майно), знаходиться у комунальній власності обласної Ради народних депутатів, в подальшому рішенням 2-ї сесії Чернівецької обласної ради XXIII скликання від 09.07.1998 № 45-2/98 "Про порядок управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" Обласну клінічну психіатричну лікарню за адресою: м. Чернівці, вул. Мусоргського, 2 (п. 32 додатку № 2) включено до переліку об`єктів спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст області, оперативне управління якими уповноважено здійснювати відділ виконавчого апарату обласної ради з питань матеріально-технічного забезпечення та управління об`єктами спільної власності територіальних громад області. Судова колегія звертає увагу, що рішенням 2-ї сесії Чернівецької обласної ради XXIII скликання від 09.07.1998 № 45-2/98 уповноважено відділ Чернівецької обласної ради саме здійснювати оперативне управління майном спільної власності. При цьому, доказів вилучення об`єктів нерухомого майна Обласної психіатричної лікарні за адресою вул. Мусоргського, 2 зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та передачу такого майна позивачу чи то відповідачу матеріали справи не містять. Як встановлено місцевим господарським судом вище, державним реєстратором Добко О.Г. 15.10.2015 проведено державну реєстрацію права власності за заявою уповноваженої особи Чернівецької обласної ради на земельну ділянку за адресою м. Чернівці, вул. Мусоргського, 2 (кадастровий номер 7310136300:08:001:0195) у формі комунальної власності за територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради. Підстава виникнення права власності: Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв`язку з їх розмежуванням". В подальшому, державним реєстратором Комунального підприємства "Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації" Пендюр Т.В. прийняті рішення та вчинено запис про державну реєстрацію земельних ділянок площею 8,5978 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0205) та площею 0,5838 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0206) індексний номер 33130763 та 33131284 за територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради. Підстава виникнення права власності: Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності". Згідно свідоцтва про право власності від 03.04.2000, виданого саме Чернівецьким міськвиконкомом будівля за адресою м. Чернівці, вул. Мусоргського, № 2-4 належить до об`єктів спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі обласної ради на праві комунальної власності. За змістом ст. 80 Земельного кодексу України (тут і надалі - в редакції чинній на момент набуття відповідачем права власності на спірні земельні ділянки) суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності та земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування. Межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій (ч. 1 ст. 173 Земельного кодексу України). В силу приписів ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу. Передача земельних ділянок, зокрема, комунальної власності у державну здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями комунальної власності (ч. 1 ст. 117 Земельного кодексу України). Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Разом з тим, у ст. 8 Земельного кодексу України закріплено, що до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на території області належить розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад. Таким чином, чинний Земельний кодекс України визначає суб`єктом права власності на земельні ділянки комунальної власності територіальну громаду села, селища, міста в особі органу місцевого самоврядування та не відносить обласні ради до суб`єктів права комунальної власності на землі, а уповноважує їх представляти спільні земельні інтереси територіальних громад за наслідками об`єднання територіальними громадами сіл, селищ, міст на договірних засадах належних їм земельних ділянок комунальної власності (ч. 6 ст. 83 Земельного кодексу України). Судова колегія знову ж таки звертає увагу, що будівля за адресою м. Чернівці, вул. Мусоргського, № 2-4, в тому числі будівля третьої особи - 2 відповідно до свідоцтва про право власності від 03.04.2000 належить до об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі обласної ради, однак саме на праві комунальної власності. Слід зазначити, що по спірній земельній ділянці рішення про перехід права власності уповноваженим органом не приймалось, правочинів про перехід права власності до територіальної громади міста Чернівці не укладалось. Станом на дату ухвалення даного рішення матеріали справи не містять докази визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 25285094 від 15.10.2015 11:53:53, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Чернівецької області Добкою О.Г. та скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за адресою м. Чернівці, вул. Мусоргського, 2 (кадастровий номер 7310136300:08:001:0195) за Чернівецькою обласною радою в особі територіальних громад сіл, селищ, міст області, а відтак останнє породжує відповідні правові наслідки для сторін. Підсумовуючи викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлені позивачем вимоги не охоплюють скасування всіх необхідних реєстраційних дії, тобто не є повними за своєю суттю та не є такими, що в своєму результаті мали б призвести до відновлення порушеного права Чернівецької міської територіальної громади щодо розпорядження спірними земельними ділянками та скасування відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження на спірні земельні ділянки щодо реєстрації права власності на них за територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради як про це зазначає позивач у своєму позову (сторінка 10 позову), а тому дана позовна вимога не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів спірних правовідносинах, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (п. 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19). Разом з тим, перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку з 01.01.2002 визначений у статті 140 Земельного кодексу України (від 25.10.2001 № 2768-III) і є вичерпним: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим кодексом. Аналогічної правової позиції притримується Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, про що зазначено в постанові від 27.04.2021 у справі № 916/908/19. Колегія суддів, також звертає увагу, що ст. 143 Земельного кодексу України передбачено підстави для примусового припинення прав на земельні ділянку, а саме примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені приписами органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки; ґ-1) примусового звернення стягнень на право емфітевзису, суперфіцію за зобов`язаннями особи, яка використовує земельну ділянку на такому праві. Отже, чинним законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для примусового припинення права користування. Аналогічної правової позиції притримується Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, про що зазначено в постанові від 05.07.2018 у справі № 914/1633/16. Враховуючи викладене, з огляду на відсутність підстав для скасування оскаржуваних позивачем реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором Пендюром Т.В. 09.09.2019 № 48578811 та № 48579665 та необґрунтованість вимоги про припинення права власності на земельні ділянки як окремої позовної вимоги, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що така вимога заявляється як похідна вимога від вимог про скасування рішень про державну реєстрацію і з огляду на це не вбачається підстав для задоволення вимоги про припинення права власності територіальної громади сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради на земельні ділянки за адресою м. Чернівці, вул. М. Мусоргського, 2, площею 8, 5978 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0206) та площею 0, 5838 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0206). З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновків, що доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Висновки за результатами апеляційної скарги За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. Судові витрати У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Чернівецької міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі № 910/2151/22 - без змін. Матеріали справи № 910/2151/22 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Повний текст постанови складено 21.03.2023. Головуючий суддя І.А. Іоннікова Судді Є.Ю. Шаптала Т.І. Разіна