Постанова Запорізький апеляційний суд № 334/432/22

Дата документу 27.02.2023 Справа № 334/432/22 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 334/432/22 Головуючий в 1 інст. Коломаренко К.А. Провадження №33/807/101/23 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2023 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Рогальського В.М. на постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 02 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок. Згідно з постановою суду, 15 січня 2022 року о 08 годині 56 хвилин в місті Запоріжжя по вул.Дніпровське шосе біля будинку №2, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду для встановлення стану сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу в заїзний карман, про повторність попереджений. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник-адвокат Рогальський В.М. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що оскаржувана постанова, прийнята судом безпідставно та з невірним застосуванням норм матеріального права. Суд першої інстанції не встановив фальсифікацію інспектором направлення (і не визнав його недопустимим доказом), а тому відсутнє і порушення п.2.5 ПДР України, оскільки в направленні чітко зазначено про доставлення особи для огляду. Крім того, рапорт інспектора не є доказом, оскільки складений зацікавленою особою. В справі відсутні належні докази, які підтверджували, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 на вул.Дніпровське шосе б.2 о 08:56 годині, складання протоколу, наявність свідків відмови від огляду на стан сп`яніння в медичному закладі. За таких обставин, протокол (разом з відеозаписом та направленням) є недопустимим доказом. Поліцейським свідомо порушувалась інструкція, оскільки відеозаписи не є безперервними. Інспектор протиправно втручався в процес зйомки і піддавав його монтажу, через що доданий відеозапис, не може мати статус допустимого доказу в справі Також, пункт 2.5 ПДР України, є порушеним, у разі відмови від проходження медичного огляду, зробленої під час перебування в належному медичному закладі та у присутності двох свідків, і тільки після цього інспектор мав право складати протокол. Крім того, поліцейським не було ознайомлено особу з положеннями Закону, в частині того, за що саме настає відповідальність. Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР №049280 від 15 січня 2022 року з якого убачається, що 15 січня 2022 року о 08 годині 56 хвилин в місті Запоріжжя по вул.Дніпровське шосе біля будинку №2, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду для встановлення стану сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу в заїзний карман, про повторність попереджений. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП; - у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд ОСОБА_1 не проводився у зв`язку із відмовою; - у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15 січня 2022 року; - у довідці з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» про те, що гр. ОСОБА_1 повторності за ст.130 КУпАП немає. Посвідчення водія НОМЕР_2 від 13 серпня 2021 року; - відеозаписом події. Вказані докази узгоджуються з відомостями з рапорту поліцейського взводу 1 роти батальйону патрульної поліції в м.Мелітополь УПП в Запорізькій області Дурокова В.Б., в якому зазначено, що під час несення служби з охорони громадського порядку у складі екіпажу «Драгун 202», лейтенанта поліції Шведенко М.Н., сержанта поліції ОСОБА_2 , старшого сержанта поліції Дурокова В.Б., 15 січня 2022 року о 08 год. 56 хв. по вул.Дніпровське шосе 2, було зупинено транспортний засіб водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якого було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Водій від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Стосовно гр. ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, вилучено посвідчення водія за ч.3 ст.126 КУпАП та складено протокол ААБ №063302 (постанова Дніпровського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області №430774269 від 23 березня 2018 року). Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими. У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив суду, що 15 січня 2022 року, знаходячись за адресою: м.Запоріжжя, вул.Дніпровське шосе, 2, він не керував транспортним засобом, а знаходився біля автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 . До нього підійшли співробітники Національної поліції України та сказали, що він керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння. Після чого поліцейський доставив його у КНП «ОКЗзНПД» ЗОР на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, про що свідчить інформація, вказана у направленні, яке міститься в матеріалах справи, де було проведено його обстеження лікарем-наркологом та не встановлено перебування його в стані сп`яніння. Проте, після цього, його повернули до автомобіля та склали протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В судовому засіданні суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 адвокат Рогальський В.М. просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, і, відповідно, відсутністю підстав для проведення огляду ОСОБА_1 . Також зазначав, що поліцейські возили ОСОБА_1 до медичного закладу, про що свідчить направлення на огляд водія, в якому зазначено, що особу на огляд доставив поліцейський взводу №1 батальйону ПП в м.Мелітополь УПП в Запорізькій області. Посилався, що не встановлено належними та допустимими доказами зазначених у протоколі ознак наркотичного сп`яніння у останнього, а відеозапис, наданий суду, не є безперервним, що є підставою для визнання його неналежним доказом. За клопотанням сторони захисту з КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР витребувано витяг з журналу осіб, доставлених на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за 15 січня 2022 рік та акт медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 15 січня 2022 року щодо ОСОБА_1 . На цей запит отримано відповідь, з якої убачається, що у зазначений день медичний огляд ОСОБА_1 у вищевказаній медичній установі не проводився. В судовому засіданні суду першої інстанції були допитані співробітники патрульної поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , які перебували в складі екіпажу, що складали матеріали щодо ОСОБА_1 . Вказані свідки пояснили суду, що 15 січня 2022 року при здійсненні патрулювання побачили автомобіль Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого був ОСОБА_1 . Що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, кожен зі свідків впевнений, оскільки скло в машині було прозоре. ОСОБА_1 рухався назустріч автомобілю поліції, тож його за кермом автомобіля було дуже добре видно. В машині також перебувала ще одна особа на пасажирському сидінні. Співробітники поліції розвернули свій автомобіль та поїхали за транспортним засобом під керуванням ОСОБА_1 . Біля зупинки ЗТЗ по вул.Дніпровське шосе транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено. При перевірці документів було виявлено, що стосовно ОСОБА_1 встановлено обмеження в керуванні транспортним засобом, тому щодо нього було складено протокол за ч.3 ст.126 КУпАП. Також в ході спілкування з ОСОБА_1 у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та водієві запропоновано пройти огляд для встановлення стану сп`яніння. Проте ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився, що зафіксовано на відеозаписі. При цьому свідки впевнені, що не доставляли ОСОБА_1 до медичного закладу, оскільки він від огляду відмовився. В ході апеляційної розгляду ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та наполягав на тому, що працівники поліції доставляли його до КНП «Обласного клінічного закладу з надання психіатричної допомоги» ЗОР на огляд, де було проведено його обстеження лікарем-наркологом та не встановлено в нього стану сп`яніння. Крім того, ОСОБА_1 також заперечував факт керування транспортним засобом. В ході апеляційного розгляду справи за клопотанням ОСОБА_1 з КНП «Обласного клінічного закладу з надання психіатричної допомоги» ЗОР була витребувана інформація про таке: -Чи доставлявся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до КНП «Обласного клінічного закладу з надання психіатричної допомоги» ЗОР 15 січня 2022 року? -Чи проходив огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в медичному закладі у лікаря-нарколога 15 січня 2022 року? На запит Запорізького апеляційного суду надійшла відповідь КНП «Обласного клінічного закладу з надання психіатричної допомоги» ЗОР з якої вбачається, що 15 січня 2022 року ОСОБА_1 до КНП « Обласного клінічного закладу з надання психіатричної допомоги» ЗОР для проведення медичного огляду на стан сп`яніння не доставлявся. Медичний огляд останнього з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не проводився. Вказана інформація підтверджується копією журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 15 січня 2022 року. На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника-адвоката Рогальського В.М., та заявлені самим ОСОБА_1 в ході апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують та суперечать матеріалам справи. Твердження сторони захисту про те, що оскаржувана постанова, прийнята судом безпідставно та з невірним застосуванням норм матеріального права, є необґрунтованим, суперечить матеріалам справи і змісту оскаржуваної постанови. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції необгрунтованно не встановив фальсифікацію інспектором направлення (і не визнав його недопустимим доказом), а тому відсутнє і порушення п.2.5 ПДР України, оскільки в направленні чітко зазначено про те, що ОСОБА_1 доставлено до медичного закладу до огляду, є безпідставними. Так, зі змісту направлення убачається, що у ОСОБА_1 виявлені певні ознаки наркотичного сп`яніння, тому його огляд на місці зупинки транспортного засобу не проводився. Дійсно в направлені в графі «особу на огляд у заклад охорони здоров`я доставив» зазначено посаду та прізвище поліцейського ОСОБА_3 . Проте, останній пояснив в суді першої інстанції, що ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу не доставлявся, оскільки він відмовився від такого огляду. Про таке зазначили і поліцейські ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Доводи поліцейських повністю підтверджуються матеріалами справи, в т.ч. і Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним поліцейським ОСОБА_3 , де зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, проте від проходження огляду на стан сп`яніння останній відмовився. Те, що ОСОБА_1 до медичного закладу не доставлявся, підтверджено і відповіддю з самого медичного закладу. Під час перегляду відеозапису встановлено, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння. У зв`язку з такими обставинами, працівник поліції запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній відмовився. Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та вищевказаним актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та відеозаписом події. Так, в направленні зазначено, що працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці. Огляд за допомогою спеціального технічного засобу Алкотестер Драгер 6820 не проводився у зв`язку із виявленими ознаками наркотичного сп`яніння. Доводи сторони захисту про фальсифікацію направлення на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15 січня 2022 року, є надуманими. На думку апеляційного суду, суд першої інстанції належним чином перевірив вказані доводи та надав їм вмотивовану відповідь, яка міститься в оскаржуваній постанові. Доказів на спростування вказаних фактів ОСОБА_1 в ході апеляційного розгляду суду апеляційної інстанції не надано. Згідно з матеріалами справи, під час оформлення адміністративного матеріалу ОСОБА_1 своєї вини не заперечував та не оспорював фактичні обставини справи. Більш того, ОСОБА_1 був повідомлений працівниками поліції про наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. З будь-якими скаргами на дії працівників поліції у встановленому законом порядку ОСОБА_1 не звертався. З приводу доводів сторони захисту про те, що рапорт інспектора не є доказом, оскільки складений зацікавленою особою, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Вина ОСОБА_1 підтверджується перш за все вищевказаними відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, акту огляду, направлення на огляд ОСОБА_1 та відеозаписом події. В свою чергу, дані з вищевказаного рапорту працівника поліції повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи. Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Посилання сторони захисту щодо відсутності в матеріалах справи належних доказів, які підтверджували факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 на вул.Дніпровське шосе б.2 о 08:56 годині, є безпідставним та спростовуються сукупністю наявних в справі доказів. З відеозапису доданого до матеріалів справи убачається, що на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , протокол про адміністративне правопорушення підписаний останнім без жодних зауважень. Сумнівів про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 на час його зупинки працівниками поліції, у суду апеляційної інстанції немає. Об`єктивних даних про те, що транспортним засобом керувала інша особа в матеріалах немає. Будь-яких клопотань щодо дослідження чи витребування будь-якої додаткової інформації з зазначеного приводу не надходило. Доводи сторони захисту про те, що при документуванні відмови від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 були відсутні свідки, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону. Так, відповідно до положень ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Отже, те, що в цьому випадку були відсутні свідки, проте, велась відеофіксація, вимогам закону не суперечить. Перевіряючи доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що протокол є недопустимим доказом, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Так, відповідно до ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються окрім іншого і протоколом про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає. У зазначеному протоколі міститься підпис самого ОСОБА_1 . Від пояснень останній відмовився. Даних про те, що останній оспорював відомості, зазначені у протоколі, в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає. Докази, що містяться в матеріалах справи відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності - також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Порушень з боку поліцейських, які б тягли за собою визнання доказів недопустимими, не убачається. Перевіряючи доводи сторони захисту щодо відсутності безперервного відеозапису події, апеляційний суд звертає увагу на таке. Право поліцейського на фото та відео фіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію»(ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999. Те, що вищевказаний відеозапис складається з окремих фрагментів, жодним чином не спростовує правильності висновків суду, оскільки відеозаписом чітко зафіксовані всі обставини, що мають істотне значення для цієї справи повідомлення працівників поліції про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, пропозиція працівників поліції пройти огляд в медичному закладі у лікаря-нарколога, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, повідомлення ОСОБА_1 про відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, роз`яснення прав та обов`язків працівниками поліції ОСОБА_1 та складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , який останній підписав без будь-яких зауважень. Відомостей про те, що відео фіксація здійснювалась за допомогою недозволеного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає. В свою чергу відеозапис не є єдиним доказом вини ОСОБА_1 . Вина останнього підтверджується й іншими доказами, з якими узгоджується відеозапис. Доказів того, що наданий суду відеозапис був підданий монтажу, суду не надано. В свою чергу, суд не вправі за власною ініціативою збирати докази. Доводи сторони захисту про те, що працівниками поліції не було ознайомлено ОСОБА_1 з положенням закону, в частині того, за що саме настає відповідальність, не є слушними оскільки з переглянуто відеозапису убачається, що працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 , що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога. Не погоджується суд апеляційної інстанції і з доводами сторони захисту про те, що пункт 2.5 ПДР України, є порушеним лише у разі відмови водія від проходження медичного огляду, зробленої під час перебування в належному медичному закладі та у присутності двох свідків, і тільки після цього інспектор мав право складати протокол, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі. Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735(в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність в неї ознак наркотичного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Лише при наявності усіх зазначених обставин поліцейський може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Суд ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення. Факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога підтверджується як протоколом про адміністративне правопорушення, який підписаний власноруч ОСОБА_1 , так і долученими до протоколу доказами в т.ч. відеозаписом події. В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог законну при розгляді вказаної справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу захисника-адвоката Рогальського В.М. залишити без задоволення. Постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 02 грудня 2022 року, стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева