Постанова Хмельницький апеляційний суд № 681/1145/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2023 року м. Хмельницький Справа № 681/1145/22 Провадження № 22-ц/4820/582/23 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Костенка А.М. ( суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В., секретар судового засідання Дубова М.В. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 681/1145/22 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2022 року в складі судді Горщара А.Г. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Терлеєва Івана Миколайовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, керуючись, суд в с т а н о в и в: У листопаді 2022 року ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 25236, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. 30 серпня 2021 року, щодо стягнення з неї на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості в розмірі 28031 грн. 71 коп. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначала, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Терлеєва І.М. знаходиться на примусовому виконанні зазначений виконавчий напис, на підставі якого відкрито 11 жовтня 2021 року виконавче провадження ВП № 67098966, при цьому з неї також стягнуто на користь приватного виконавця витрати на виконавчий збір та основної винагороди приватного виконавця в розмірі 28031 грн. 17 коп. Позивач вказувала, що виконавчий напис є незаконним та відповідно таким, що не підлягає виконанню, оскільки станом на 30 серпня 2021 року у неї відсутня будь-яка заборгованість перед АТ «Альфа-Банк», а тому розмір заборгованості - 28031 грн 17 коп є спірним. Крім того, у відповідача взагалі відсутні документи, які дають підстави стверджувати про те що заборгованість, яка стягнута з позивача на підставі виконавчого напису має характер безспірної, що є обов`язковою умовою для її стягнення. Також вказувала позивач, що її як боржника не було повідомлено про направлення документів до Приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису та про те що, при його вчиненні сума заборгованості може бути збільшена з урахуванням нарахування процентів та штрафних санкцій, що також свідчить про спірність суми боргу. Позивач вважала, що виконавчий напис було вчинено з порушенням норм діючого законодавства, сума заборгованості є необґрунтованою та безпідставною, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню. Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2022 року позов задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 30 серпня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., зареєстрований в реєстрі за № 25236, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» грошові кошти за кредитним договором № 631264049 від 25 вересня 2019 року в загальному розмірі 28031 грн. 71 коп, стягнено з АТ «Альфа-Банк» на користь позивачки 1488 грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору та 5000 грн. витрат на правничу допомогу. АТ «Альфа-Банк», яке перейменоване на АТ «Сенс Банк», не погодилося з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Згідно із ч. 2 п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Затвердженої наказом Мін`юсту України від 03 березня 2004 року № 20/5, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису, документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. Таким чином, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком і нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів і підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошової суми. Апелянт вказує, що з невідомих підстав, суд прийшов до переконання, що заборгованість є спірною і відповідачем порушено порядок вчинення виконавчого напису без отримання документів, які містяться лише у приватного нотаріуса і на підставі яких було вчинено виконавчий напис. Також, посилається апелянт, що суд вийшов за межі позовних вимог, адже в позовній заяві позивач заперечувала розмір кредитної заборгованості, однак не заперечувала перебування з банком у кредитних правовідносинах, а суд в своєму рішення вказав на відсутність укладеного кредитного договору між сторонами. В той же час, позивачка не зверталася з клопотанням про витребовування будь яких доказів на підставі яких було вчинено виконавчий напис, хоча мала обґрунтувати свої вимоги належними доказами. Не зверталася вона і до банку щоб отримати виписку по її кредитному рахунку, таким чином суд не встановив жодних обставин щодо невірності суми заборгованості, а відтак це свідчить про її безспірність. Крім того, вказує апелянт, що судом невірно здійснено розподіл судових витрат, оскільки стягнення 5000 грн витрат на правничу допомогу є досить завищеним, а тому підлягає зменшенню на 90% від заявленої суми. З огляду на доводи викладені в апеляційні скарзі, АТ «Сенс Банк» просило скасувати рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2022 року та ухвали нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В судове засідання апеляційного суду сторони не прибули, хоч а належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи в апеляційному суді. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так судом встановлено, що 25.09.2019 року між АТ «Альфа-Банк» (після зміни найменування АТ «Сенс-Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 631264049. 13 серпня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 631264049 від 25.09.2019 року за період з 12.03.2021 року по 17.06.2021 року на користь АТ «Альфа-банк» в сумі 27381,71 грн., з яких строкова заборгованість 20475,82 грн., прострочена заборгованість 6905,89 грн., а також 650 грн. за вчинення виконавчого напису нотаріуса. У виконавчому написі зазначено, що строк платежу за кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів. АТ «Альфа-банк» пред`явив даний виконавчий напис до виконання до приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької обалсті Терлєва І.М. та 11.10.2021 року приватрниим виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67099866. Дані обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами. Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. В силу ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Як передбачено ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема таке стягнення здійснюється за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Із підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (зареєстровано в міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595; далі Порядок) слідує, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу. Згідно з п.п. 3.1, 3.2, 3.5 п. 3 гл. 16 розд. ІІ Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, а при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у цьому переліку. За змістом указаних норм права на підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора, тобто нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Зокрема, документом, що підтверджує цей факт, є отримання боржником вимоги стягувача щодо усунення порушень зобов`язання з підписом боржника про його отримання, що свідчить про ознайомлення боржника з поданою вимогою. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 20 травня 2015 року (справа № 6-158цс15). Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною. У відповідності до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно ч.ч. 1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суду не було надано оригінал чи належним чином завірену копію кредитного договору № 631264049 від 25.09.2019 року, укладеного між АТ «Альфа-Банк» (після зміни найменування АТ «Сенс-Банк») та ОСОБА_1 , хоча за змістом позовної заяви позивач не оспорює факт укладення даного кредитного договору та не стверджує, що сторони такий договір не укладали. Натомість в обґрунтування позову позивач вказувала, що станом на 30 серпня 2021 року у неї відсутня будь-яка заборгованість перед АТ «Альфа-Банк», розмір заборгованості - 28031 грн 17 коп є спірним, її як боржника не було повідомлено про направлення документів до Приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису та про те, що при його вчиненні сума заборгованості може бути збільшена з урахуванням нарахування процентів та штрафних санкцій, що також свідчить про спірність суми боргу. В свою чергу відповідач жодних доказів спростування вищенаведених обґрунтувань позову суду не надав, в тому числі суду не надано пакету документів, які були направлені нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не заявляв суду відповідних клопотань про витребовування таких документів, витребовування в нотаріуса нотаріальної справи з метою перевірки отримання боржником письмової вимога кредитора чи нотаріуса про усунення порушень зобов`язань за кредитним договором, розрахунку заборгованості та визначення позиції боржника щодо погодження з розміром суми заборгованості по кредиту чи її оспорення. Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено безспірність заборгованості за кредитним договором станом 17 червня 2021 року та порушено порядок вчинення виконавчого напису, передбачений чинним законодавством. Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують даних висновків суду, в апеляційній скарзі не наведено відповідних доказів в її обґрунтування, крім наявних в матеріалах справи, не долучено такі докази і до самої скарги, жодних клопотань суду апеляційної інстанції апелянтом теж заявлено було. Фактично доводи апелянта зводяться до непогодження з обґрунтуванням позовної заяви без посилання на конкретні письмові докази. В судове засідання суду апеляційної інстанції представник відповідача не з`явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а суд в силу принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу (ст.ст. 12, 13 ЦПК України) в даній категорії цивільних справ не має права з власної ініціативи збирати докази в справі. При цьому посилання апелянта на ту обставину, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність укладення кредитного договору не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки основною підставою для відмови в позові є недоведеність, безспірності заборгованості та порушення порядку вчинення виконавчого напису. Також колегія суддів вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та їх обсягом, а тому твердження апелянта про завищеність розміру цих витрат не заслуговують на увагу. Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування в межах доводів апеляційних скарг не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» залишити без задоволення. Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 20 березня 2023 року. Судді А.М. Костенко Р.С. Гринчук Т.В. Спірідонова