Ухвала ККС ВС № 159/484/22

Ухвала Іменем України 17 березня 2023 року м. Київ провадження № 51 - 1681 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року. Встановив: Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14 лютого 2022 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Ковельської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін. Не погоджуючись із постановленою ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_4 звернувся зі скаргою до суду касаційної інстанції. Вважає, що зазначене судове рішення є незаконним та підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Мотиви Суду Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України). Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення ("Кромбах проти Франції"). Відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають. Обмеження права на касаційне оскарження ухвали слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку та ухвали апеляційного суду за результатом такого перегляду визначено законодавцем і прямо передбачене процесуальним законом. Таке обмеження відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року було залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14 лютого 2022 року, а саму ухвалу слідчого судді - залишено без змін. Тобто, апеляційний суд розглянув по суті апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді та по ній винесено вмотивоване рішення. Тому, відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України така ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року не може бути предметом перегляду суду касаційної інстанції відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України, а тому у відкритті касаційного провадження відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку. З цих підстав Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3