LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС922/4432/21

від 20.03.2023 · Господарська

УХВАЛА 20 березня 2023 року м. Київ cправа № 922/4432/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Краснов Є.В., Случ О.В. перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.11.2022 у справі № 922/4432/21 за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах держави до:

1. Харківської міської ради;

2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради;

3. ОСОБА_1 ;

4. ОСОБА_2 ;

5. Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про скасування рішення, визнання недійсними договорів, припинення права власності та витребування майна, В С Т А Н О В И В: На адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 02.03.2023 надійшла касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.11.2022 у справі № 922/4432/21, подана до Суду 27.02.2023. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Краснов Є.В. Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. За приписами ч. 1 ст. 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області у справі № 922/4432/21 та повернення позовної заяви без розгляду. Постановляючи оскаржувані ухвалу та постанову у даній справі, суди встановили наступні обставини. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.11.2022 у справі № 922/4432/21 залишено без руху позовну заяву керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах держави до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про визнання незаконним та скасування пункту 78 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова" від 21.02.2018 № 1008/18, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 07.06.2018 № 5581-В-С, припинення права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1365853163101, зареєстроване на підставі договору купівлі - продажу від 08.12.2018 № 4316, витребування у ОСОБА_2 нежитлових приміщень підвалу № № 25, 28, 29, 31 ХVІІІ, загальною площею 103 кв.м, розташовані в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , визнання недійсним договору іпотеки від 17.02.2021 № 25504069762-ДІ-1/1. Встановлено прокурору для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали шляхом надання актуальної інформації про місце проживання чи перебування третього відповідача ( ОСОБА_1 ) та доказів надсилання ОСОБА_1 копії позовної заяви та доданих до неї документів за місцем її проживання чи перебування; також роз`яснено, що, якщо прокурор не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і підлягає поверненню заявнику. Як встановлено судами, зазначена ухвала Господарського суду Харківської області вручена скаржнику 16.11.2022, однак у встановлений судом десятиденний строк, станом на 28.11.2022, прокурор не усунув недоліки позовної заяви, натомість 23.11.2022 звернувся до Господарського суду Харківської області із клопотанням про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, у зв`язку з тим, що через об`єктивні обставини, пов`язані з введенням воєнного стану на території України, немає можливості в повному обсязі усунути недоліки позовної заяви. За наслідками дослідження вказаного клопотання, господарський суд дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає, оскільки враховуючи імперативні норми ч. 2 ст. 174 ГПК України, строк усунення недоліків позовної заяви не може бути продовжено судом, а тому повернув позовну заяву на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України. Залишаючи позовну заяву керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області без руху, господарський суд, керуючись ст. 174 ГПК України, надав відповідачу строк у 10 днів (з дня вручення ухвали) на усунення недоліків позовної заяви, тобто суд першої інстанції вжив належних заходів щодо сприяння заявнику у реалізації ним права на судовий захист, яке гарантоване йому положеннями ст. 55 Конституції України та ч. 1 ст. 4 ГПК України, та залишив позовну заяву без руху з наданням максимального строку на усунення недоліків позовної заяви. Згідно з ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Згідно з ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Дослідивши клопотання керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що у даному випадку наданий ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.11.2022 у справі № 922/4432/21 десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви не може бути продовжений судом поза межами цього строку, оскільки є максимальним строком, встановленим ч. 2 ст. 174 ГПК України для виконання відповідної процесуальної дії. Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає вказаний висновок правильним і зазначає, що ч. 2 ст. 174 ГПК України визначено процесуальні наслідки у разі виявлення недоліків поданої позовної заяви щодо змісту та (або) форми, а саме обов`язок суду залишити позовну заяву без руху із зазначенням в ухвалі суду конкретних недоліків позовної заяви, а також способу та строку на їх усунення, максимальну межу якого законодавцем встановлено у десять днів від дня вручення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може його продовжити понад строк, встановлений ГПК України (правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16). Отже, приписами ч. 2 ст. 174 ГПК України закріплено крайній процесуальний строк на усунення недоліків заяви/скарги, який не може бути продовжено судом в порядку ч. 2 ст. 119 ГПК України, оскільки його максимальна межа визначена Законом - ГПК України. Положеннями ч. ч. 4, 6 ст. 174 ГПК України законодавець визначив негативним для позивача наслідком не усунення недоліків позовної заяви визнання її судом неподаною та повернення позовної заяви позивачу протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків позовної заяви. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про неможливість продовження максимальної межі строку на усунення недоліків позовної заяви, та, як результат, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для повернення позовної заяви керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області, у зв`язку із не наданням останнім актуальної інформації про місце проживання чи перебування ОСОБА_1 , а також доказів надсилання ОСОБА_1 копії позовної заяви та доданих до неї документів за місцем її проживання чи перебування. Таким чином Верховний Суд вказує на те, що конструкція правових норм процесуального закону (ч. 2 ст. 119, ч.ч. 2, 4 ст. 174 ГПК України) не передбачає подвійного тлумачення, їх правильне застосування є очевидним і не викликає розумних сумнівів, а тому доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування положень цих статей. Поряд з цим доводи, викладені у касаційній скарзі, про неможливість своєчасного усунення недоліків позовної заяви в умовах воєнного стану, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не викликають сумнівів у правомірності застосування ст. 174 ГПК України Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". У рішенні ЄСПЛ від 23.10.1996 (Levages Prestations Services v. France (заява № 21920/93, п.48) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. У контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам - членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь - яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. За змістом ч. 2 ст. 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що правильне застосування судами норм ч. 2 ст. 119, ч. ч. 2, 4 ст. 174 ГПК України під час постановлення оскаржуваних ухвали та постанови є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення даної норми, у зв`язку з чим визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.11.2022 у справі № 922/4432/21. Керуючись ст. ст. 234, 287, 293, 304 ГПК України, Суд,- У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.11.2022 у справі № 922/4432/21. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий суддя Могил С.К. Судді: Краснов Є.В. Случ О.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»