LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Північний апеляційний господарський суд910/12748/21

від 15.03.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 у справі 910/12748/21 залишити без задоволення.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" березня 2023 р. Справа№ 910/12748/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Кропивної Л.В. суддів: Пономаренка Є.Ю. Руденко М.А. за участю секретаря судового засідання Зорі В.С. за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 (повний текст складено - 05.10.2022) у справі 910/12748/21 (суддя Курдельчук І.Д.). за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" про стягнення 476 701,76 грн. ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Киїоблгаз Збут» (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів за договором транспортування природного газу магістральними трубопроводами природного газу №1506000227/П020 від 01.07.2015 (далі - Договір) у розмірі 204588,21 грн., а також 130294,83 грн. пені, 53730,17 грн. - 3 % річних, 88088,55 грн. інфляційних втрат. Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем свого обов`язку зі сплати за надані Позивачем послуги з транспортування природнього газу магістральним трубопроводом від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільчих станцій. Період заборгованості - квітень 2019р, в розмірі 204588,21 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Киїоблгаз Збут» про стягнення 476 701,76 грн. задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Киїоблгаз Збут» на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» 204588,21 грн. основної заборгованості, 130294,83 грн. пені, 53730,17 грн.. - 3 % річних, 88088,55 грн. інфляційних втрат та 7 150,53 грн. судового збору. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.08.2022 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 про задоволення позову. 01.09.2022 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021видано наказ на його примусове виконання. 15.09.2022 відкриті виконавчі провадження № 69861922 та № 69861934 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/12748/21 від 01.09.2022 про стягнення з Боржника на користь Стягувача присуджених до стягнення грошових коштів. 15.09.2022 Приватним виконавцем винесено Постанову про об`єднання виконавчих проваджень №69861922 та №69861934 у зведене виконавче провадження № 69864870. 19.09.2022 Приватним виконавцем винесено Постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з включенням Боржника включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. З Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу». Боржник звернувся із заявою до господарського суду про визнання виданного у справі № 910/12748/21 наказуу таким, що не підлягає виконанню з тих підстав. Вказавши, що відповідно до положень Закону України «Про заходи спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі - Закон 1639-IX) мають бути інакше врегульовані нарахування інфляційних та трьох процентів річних з 29.08.2021, а також не передбачено механізму списання неустойки. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 у справі № 910/12748/21 у задоволенні заяви відмовлено повністю. Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати згадану ухвалу суду та ухвалити нове рішення про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2022 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю. 04.01.2023 матеріали справи № 910/12748/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 у справі 910/12748/21 та призначено справу до розгляду на 15 лютого 2023 о 14:30 год. Судове засідання у справі № 910/12748/21, призначене на 15.02.2023, не відбулося, у зв`язку з чим було призначено на іншу дату. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 20.02.2023 розгляд справи призначено на 15.03.2023. У судове засідання 15.03.2023 з`явився представник заявника, яка підтримав вимоги апеляційної скарги, та представник стягувача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені апеляційної скарги, з огляду на таке. Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 3 ГПК України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства. В силу приписів ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. В загальному розумінні судовий виконавчий документ (наказ) є офіційним розпорядженням, що видається судом (суддею), і зобов`язує певного суб`єкта на вчинення юридично значимих дій. Згідно з ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 910/9026/13 від 12 жовтня 2018 року, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому, перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється. 29.08.2021 набрав чинності Закон України від 14.07.2021 №1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі - Закон № 1639-ІХ). Вказаним Законом, серед іншого, внесено зміни до Закону України від 03.11.2016 №1730-VIII «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» (далі - Закон №1730-VIII). Закон №1730-VIII визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення. Метою Закону №1730-VIII є поліпшення становища теплопостачальних підприємств життєзабезпечення, запобігання їхнього банкрутства, забезпечення фінансової стабільності та уникнення кризових ситуацій під час проходження опалювального періоду. Згідно з цим Законом під процедурою врегулювання заборгованості законодавець визначив заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості. Приписами статті 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» у редакції, з урахуванням змін, внесених Законом від 14.07.2021 №1639-IX, визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію. Згідно з статтею 4 Закону 1639-ІХ взаєморозрахунки в цілях погашення заборгованості та грошових зобов`язань, що визначені статтею 1 цього Закону, здійснюються за рахунок видатків державного бюджету для врегулювання: заборгованості, зокрема за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, та/або особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року. Статтею 5 Закону 1639-ІХ визначено, що реструктуризації на умовах, визначених цим Законом, підлягає: заборгованість постачальників природного газу, у тому числі реструктуризована, та операторів газорозподільних систем понад обсяги, врегульовані із застосуванням механізмів, визначених статтею 4 цього Закону: за послуги, надані операторам газорозподільних систем та постачальникам природного газу за договорами транспортування природного газу, перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили. Відповідно до статті 6 Закону 1639-ІХ неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, підлягають списанню за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості. Включення боржника у виконавчому провадженні ТОВ «Київоблгаз Збут» до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання зоборгованості суб`єктів ринку природного газу на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1076 від 06.09.2022 не свідчить про автоматичне підтвердження припинення зобов`язань в розумінні вимог Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". Матеріали справи не містять доказів здійснення боржником врегулювання визначеної спірним наказом основної заборгованості у розмірі 204588,21 грн. відповідно до процедури визначеної законом 1639-ІХ, шляхом взаєморозрахунків (ст. 4) або реструктуризації (ст. 5), що унеможливлює автоматичне списання (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування на підставі ст. 6 Закону 1639-ІХ. Як установлено апеляційним господарським судом, станом на дату прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, грошове зобов`язання боржника за договором транспортування природного газу магістральним трубопроводами № 1506000227/П020 від 01.07.2015 не є припиненим в розумінні вимог ст. 598 ЦК України, а отже підстави для визнання виконавчого документи таким, що не підлягає виконанню відсутні. Згідно до п.19 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції згідно із Законом України від 14.07.2021 р. N 1639-IX) виконавче провадження підлягає закінченню у разі врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість учасників процедури врегулювання заборгованості, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили. Згідно частини дев`ятої статті 35 Закону України про виконавче провадження (в редакції Закону1639-IX) у випадку, передбаченому пунктом 15 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону 1639-ІХ. 19.09.2022 приватним виконавцем винесено Постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у зв`язку з тим, що відповідно до Постанови НКРЕКП №1076 від 06.09.2022 Боржника включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. З Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу». З огляду на викладене Північний апеляційний господарський суд вважає вірним висновок суду першої інстанції з приводу того, що включення особи (боржника за виконавчим документом) до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, не зумовлює автоматичного припинення грошових зобов`язань такого боржника в розумінні вимог ст. 598 ЦК України, якщо ним не надано належних доказів припинення грошових зобов`язань зазначених у наказі господарського суду. Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними. Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом встановлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено. Відповідно до ст. 276 ГПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу - слід залишити без змін. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 у справі 910/12748/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.09.2022 у справі № 910/12748/21 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження у справі №910/12748/21 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 16.03.2023. Головуючий суддя Л.В. Кропивна Судді Є.Ю. Пономаренко М.А. Руденко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»