Постанова Львівський апеляційний суд № 442/4277/22

Справа № 442/4277/22 Головуючий у 1 інстанції: Павлів З.С. Провадження № 22-ц/811/108/23 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 березня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Цяцяка Р.П., суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О., за участю: секретаря Назар Х.Б.; адвоката Васіва Ю.М. представника позивача ОСОБА_1 ; адвоката Тунського А.Р. - представника позивачки ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 , на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2022 року, В С Т А Н О В И В: У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , у якому просив: -визнати припиненим договір іпотеки ВРТ № 458117-458128, посвідчений 19.07.2012 року приватним нотаріусом Момот М.О., предметом якого є зареєстрована в реєстрі прав власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 (в подальшому «спірна квартира»); -зняти заборону на нерухоме майно спірну квартиру, реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі відчуження об`єктів нерухомого майна 12762464, яка була накладена приватним нотаріусом Момот М.О. на підставі Договору іпотеки ВРТ №458117-458128 від 19.07.2012 року; -виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку №2835242 (спеціальний розділ), який внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43348220 від 04.10.2018, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою Надією Володимирівною, на спірну квартиру; -виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис з реєстраційним №12762464 зареєстрований 19.07.2012 року про обтяження зареєстрованої в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером №4909803, належної ОСОБА_4 на праві приватної власності спірної квартири. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що позивач 11.10.2013 року позичив ОСОБА_4 63 000 доларів США та 3000 євро із строком їх повернення до 11.10.2014 року. Згідно розписки від 11.10.2013 року ОСОБА_4 гарантував повернення боргу всім своїм майном, зокрема і спірною квартирою. Однак, кошти за вказаною розпискою повернутими так і не були. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.12.2015 року стягнуто з ОСОБА_4 заборгованість за вищезгаданим договором позики від 11.10.2013 року. Однак, виконання згаданого рішення суду є неможливим через відсутність у боржника майна, на яке можна звернути стягнення, оскільки (як стало відомо позивачу) спірна квартира є предметом договору іпотеки від 19.07.2012 року. Однак, таке обтяження позивач вважає неправомірним та безпідставним, оскільки відповідач приховав від нього інформацію, що на спірна квартира перебуває в іпотеці. 04.10.2018 року відповідно до договору №845/к купівлі-продажу майнових прав із майнові права за кредитним договором та договором іпотеки перейшли із ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «ФК «Актив». Цього ж дня (04.10.2018 року) ТОВ «ФК «Актив» передав право вимоги та іпотеки відповідачці ОСОБА_2 , яка була дружиною ОСОБА_4 , і (відповідно) така стала іпотекодержателем спірної квартири. Вважає, що у зв`язку із купівлею прав вимоги за кредитним та іпотечним договором ТОВ «ФК «Актив» перестали існувати обтяження на нерухоме майно зареєстровані 19.07.2012 року за №12762464 приватний нотаріус Момот М.О. на підставі Договору іпотеки ВРТ №458117-458128, оскільки ПАТ «Дельта Банк» більше не є іпотекодержателем спірної квартири. Вважає, що перехід іпотеки до ОСОБА_2 є підставою для припинення Договору іпотеки, оскільки на час укладення угод із ТОВ «ФК «Актив» вона перебувала у шлюбі із ОСОБА_4 , купівля права вимоги за договором іпотеки відбулась за спільні сімейні кошти, в результаті чого квартира залишилась в сім`ї відповідачів. Однак, наявні в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборони на відчуження спірної квартири є неправомірними, формальними та штучними перешкодами, які унеможливлюють виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.12.2015 року у справі №442/7291/15-ц та повернення йому, як позивальнику, коштів, повернення яких гарантувалося спірною квартирою (а.с. 2-9). Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Визнано припиненим договір іпотеки серія та номер: ВРТ №458117-458128, виданий 19.07.2012 приватним нотаріусом Момот М.О., предметом якого є зареєстрована в реєстрі прав власності на нерухоме майно квартира за адресою: АДРЕСА_2 . Знято заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження в єдиному реєстрі відчуження об`єктів нерухомого майна 12762464, яка була накладена приватним нотаріусом Момот М.О., підстава обтяження Договір іпотеки, ВРТ №458117-458128, 19.07.2012, об`єкт обтяження квартира, адреса: АДРЕСА_1 , номер РПВН:4909803, власник нерухомого майна: ОСОБА_4 , обтяжувач: Публічне акціонерне товариство Дельта Банк, код: 34047020, м.Київ, вул.Щорса, 36 «б» Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку №2835242 (спеціальний розділ), який внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43348220 від 04.10.2018, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою Надією Володимирівною, об`єкт нерухомого майна квартира за адресою: АДРЕСА_2 . Виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис з реєстраційним №12762464 зареєстрований 19.07.2012 про обтяження зареєстрованої в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером №4909803, належної ОСОБА_4 на праві приватної власності житлової квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Стягнуто з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 по 496 грн. 20 коп. судових витрат (а.с. 197-200). Дане рішення оскаржив представник відповідачки ОСОБА_2 . Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та на порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права. Вважає, що всі підстави припинення іпотеки є наведеними у статті 17 Закону України «Про іпотеку» і згаданим Законом «не визначено такої підстави для припинення Договору іпотеки, як набуття одним з подружжя права вимоги за іпотечним договором до іншого з подружжя», тим більше за тієї обставини, що шлюб між відповідачами було розірвано рішенням суду від 02 листопада 2021 року, а також того, що ОСОБА_4 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором не виконав, а ОСОБА_2 не відмовлялась від наявного у неї права вимоги за кредитним та іпотечними договорами. Вважає помилковим посилання суду на фраудуаторність договору відступлення права вимоги за іпотечним договором від 06.11.2018 року, оскільки наслідком фраудаторності є визнання недійсним саме цього договору, а не припинення іншого договору. Звертає увагу на те, що Договір іпотеки був укладеним ще 19.07.2012 року, тобто задовго до укладення ОСОБА_4 договору позики з позивачем, що мало місце лише 11.10.2013 року, а відтак вважає, що згаданий іпотечний договір жодним чином не може порушувати прав позивача (а.с. 211-215). Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представника позивача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. Задоволення позовних вимог суд мотивував тим, що «договір відступлення права вимоги за іпотечним договором від 06.11.2018 має усі ознаки фраудаторного правочину та, відповідно. призюмує виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов`язань за основним зобов`язанням - кредитним договором, що має наслідком визнання припиненим спірного договору іпотеки». Колегія суддів вважає, що вищенаведений висновок судом зроблено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також з порушенням норм процесуального та неправильним застосування норм матеріального права, виходячи з наступного. ЦПК України встановлено, що: - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81); - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82); - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76); - належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77). Судом встановлено, стверджується матеріалами справи та визнається всіма її учасниками (а, відтак, доказуванню не підлягає) те, що: -19 липня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_4 в порядку забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором (також укладеним між згаданими сторонами 19 липня 2012 року) було укладено нотаріально посвідчений Іпотечний договір, згідно якого іпотекодавець ОСОБА_4 передав в іпотеку ПАТ «Дельта Банк» спірну квартиру (а.с. 156-161); -11 жовтня 2013 року ОСОБА_4 позичив у ОСОБА_1 (позивача) 63 000 доларів США та 3 000 євро, які зобов`язувався повернути до 11.10.2014 року та зазначив у борговій розписці, що «повернення гарантую всім своїм майном» (а.с. 13); -04 жовтня 2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТзОВ «ФК «Актив» було укладено нотаріально посвідчений Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, згідно якого ПАТ «Дельта Банк» відступило ТзОВ «ФК «Актив» право вимоги за вищезгаданим Іпотечним договором, укладеним 19 липня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_4 (а.с. 16-21), в результаті чого ТзОВ «ФК «Актив» набуло статусу нового кредитора боржника ОСОБА_4 ; -06 листопада 2018 року між ТзОВ «ФК «Актив» та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, згідно якого ТзОВ «ФК «Актив» вже відступило ОСОБА_2 право вимоги за вищезгаданим Іпотечним договором, укладеним 19 липня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_4 (а.с. 125-127), в результаті чого ОСОБА_2 набула статусу нового кредитора боржника ОСОБА_4 ; -02 листопада 2021 року рішенням суду було розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 124); -20 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду. З вищенаведеного вбачається наступне: -станом на день укладення договору позики між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) спірна квартира вже давно (з 19.07.2012 року, тобто майже 15 місяців) перебувала у іпотеці ПАТ «Дельта Банк»; -у борговій розписці від 11.10.2013 року відповідач ОСОБА_4 зазначив, що «повернення гарантую всім своїм майном», однак конкретно саме спірна квартира у цій розписці не згадується (а.с. 13); -жоден з вищезгаданих договорів судом недійсним не визнавався, а відтак всі вони (у відповідності до статті 204 ЦК України) є правомірними та чинними. Фраудаторним правочином є правочин вчинений боржником на шкоду кредитору: як правило це фіктивний правочин, який може бути визнаний недійсним в судовому порядку (стаття 234 ЦК України). Як уже зазначалося вище, задоволення позовних вимог суд мотивував тим, що «договір відступлення права вимоги за іпотечним договором від 06.11.2018 має усі ознаки фраудаторного правочину». 06 листопада 2018 року було укладено нотаріально посвідчений Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, згідно якого ТзОВ «ФК «Актив» (як первісний іпотекодержатель та старий кредитор) відступило ОСОБА_2 (як новому іпотекодержателю та новому кредитору) право вимоги за вищезгаданим Іпотечним договором, укладеним 19 липня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_4 (а.с. 125-127). При цьому ОСОБА_4 (як боржник та іпотекодавець) не є стороною Договору, укладеного 06 листопада 2018 року між старим та новим кредиторами за Кредитним договором та Іпотечним договором, які були укладеними ще 19.07.2012 року задовго до укладення ним 11.10.2013 року договору позики з позивачем ОСОБА_1 . Наслідком фраудаторності може бути визнання недійсним саме цього договору. Договір від 06 листопада 2018 року ніким в судовому порядку не оспорювався та недійсним не визнавався. В той же час, навіть визнання недійсним цього договору в судовому порядку мало б наслідком те, що право вимоги за іпотечним договором від 19.07.2012 року знову б набуло ТзОВ «ФК «Актив»: як первісний іпотекодержатель та старий кредитор. Однак, таким наслідком аж ніяк не могло бути припинення іншого договору, а саме: Іпотечного договору, укладеного 19.07.2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_4 . З урахуванням вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 , задовольнити. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позову до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про визнання припиненим договору іпотеки ВРТ № 458117-458128, посвідченого 19.07.2012 року приватним нотаріусом Момот М.О., предметом іпотеки якого є квартира АДРЕСА_1 , зняття накладених заборон і обтяжень та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку на цю квартиру. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 498 грн. 60 коп. сплаченого за подання апеляційної скарги судового збору. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повну постанову складено 20 березня 2023 року. Головуючий: Цяцяк Р. П. Судді: Ванівський О.М. Шеремета Н.О.