Постанова Черкаський апеляційний суд № 711/6250/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/116/23 Справа № 711/6250/22 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Комплєктова Т. О. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2023 року м. Черкаси Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Бовшика М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності: - за ст.124 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами ні строк 6 місяців; - за ст. 122-4 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3400 грн.; - за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковувана мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленим права керування транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ст. 36 КУпАП накладено стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ч. 1ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк рік. Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп. ВСТАНОВИВ З постанови судді вбачається, що 20 листопада 2022 року о 20 год. 40 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21124» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Благовісній, 339 в м. Черкаси, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП. Також, 20 листопада 2022 року о 20 год. 40 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ВАЗ 21124» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по бульв. Шевченка, 264 в м. Черкаси, порушуючи вимоги п. 10.3 ПДР, під час перестроювання не надав дорогу та скоїв зіткнення з автомобілем «МАZDA 6» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку мав намір перестроїтися, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП. Крім того, 20 листопада 2022 року о 20 год. 40 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ВАЗ 21124» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по бульв. Шевченка, 264 в м. Черкаси, порушуючи вимоги п. 2.10 «а» ПДР, після скоєння зазначеної дорожньо-транспортної пригоди залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на законодавство про адміністративне правопорушення, практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) щодо дотримання стандарту доказування «поза розумним сумнівом», котрі на його переконання судом першої інстанції не були дотримані. Приводячи зміст протоколу серії ААБ № 048998, складеного 20 листопада 2022 року, вважає, що судом першої інстанції не врахованого того, що з формулювання протоколу не можливо встановити за яке діяння поліцейським складеного протокол: за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння чи за відмову у проходженні огляду на стан сп`яніння, цебто у протоколі не розкрита суть адміністративного правопорушення. Стверджує, що станом на 20 листопада 2022 року о 20.40 годині ОСОБА_1 не пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння. Переконаний, що матеріалами справи не підтверджено, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Приводить версію подій, за якою 20 листопада 2022 року ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а керувала його дружина, яка також була присутня під час складання відносно ОСОБА_1 протоколів про адміністративне правопорушення. Однак поліцейські, помилково вважаючи, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, навість не допитали його дружину та не відібрали від неї пояснень. Водночас поліцейські відібрали пояснення в інших учасників ДТП - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що свідчить про упередженість поліцейських та неповноту дослідження і підготовки матеріалів справи про адміністративне правопорушення. З огляду на те, що зазначені в протоколі свідки є учасниками ДТП та заінтересовані в результатах розгляду справи, враховуючи практику Верховного Суду (постанова від 20 квітня 2020 року у справі N° 161/5372/17) вказує на упередженість цих осіб. Зазначає, що поліцейським відібрані пояснення свідків з грубим порушенням КУпАП, оскільки пояснення не містять відомостей: про попередження свідків про кримінальну відповідальність, документу, на підставі якого було встановлено їхні особи. У зв`язку з чим вказані пояснення вказаних свідків є неналежними та недопустимими доказами. Переконаний, що поліцейський диктував свідкам текст, в сторону обвинувачення ОСОБА_1 . Щодо свідка ОСОБА_4 відзначає, що у даної особи поліцейські не відбирали пояснення, дану особу не зафіксовано на наявних у справі відеозаписах. Заразом суд першої інстанції перевищив повноваження, що полягає у залученні до справи ОСОБА_4 , відібрав у нього пояснення, які поклав в основу обвинувального обґрунтування оскаржуваної постанови. Тим більше судом не перевірено, в яких відносинах дана особа перебуває з родиною ОСОБА_5 , оскільки, як зазначено, дана особа підвозила їх невістку, що відразу ставить під сумнів висловлені даної особою пояснення. Окрім того, судом не взято до уваги те, що відеозаписи не підтверджують обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом, з огляду на вимоги ст. ст. 31, 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон), наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03 лютого 2016 року № 100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них", наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 24 листопада 2015 року № 14/1 "Про порядок зберігання, використання відеозапису та відео реєстраторів патрульних", а також Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 18 грудня 2018 № 1026. Стверджує, що судом не враховано незаконність послідовності дій поліцейського, не відповідність його дій ч. 3 ст. 18 Закону, через те що той не назвав свої посади. У такому випадку, коли поліцейський не представившись та незаконного встановивши особу ОСОБА_1 , шляхом незаконного огляду речей, всі наступні зібрані докази отриманні з порушенням норм закону та є недопустимими. Зазначає, що з протоколу серії ААБ № 048998 вбачається, що ОСОБА_1 роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, одна відеозаписи суперечать вказаному та не свідчать, що ці дії були здійснені. Також встановлений законом порядок освідування поліцейськими не було роз`яснено ОСОБА_1 відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція). Вказує, що ОСОБА_1 неодноразово повторював, що згодний пройти огляд на стан сп`яніння та просив поліцейських вказати підставу для проведення огляду. Утім так і не отримав чіткої відповіді, а надалі відносно нього був складений протокол. Приводячи приписи Інструкції, ст. 266 КУпАП вказує на відсутність в матеріалах справи направлення на проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Не погоджується з оцінкою наявних доказів у справі, що ним надав суд першої інстанції. Наголошує, що протокол складено не за місцем вчинення правопорушення. Приводить доводи щодо порушення поліцейськими Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, щодо складання матеріалів справи, зокрема схеми ДТП. Зауважує, що поліцейськими не було вилучено транспортних засобів, не проведено додаткових досліджень місця ДТП, не здійснено трасологічної та інших експертиз і передчасно, безпідставно складено протокол про адміністративне правопорушення. Відзначає, що протокол за ст. 124 КУпАП складений 20 листопада 2022 року о 22.35 годині. Водночас на відеозаписі видно, що станом на 22.35 годину поліцейська тільки закінчила оформляти схему ДТП та пропонує ОСОБА_1 ознайомитися з нею. Вказане свідчить про упередженість поліцейського та неповноту дослідження доказів при складанні протоколу, який був складений поліцейським навіть без вивчення схеми ДТП. Водночас згідно з протоколом за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 керував транспортним засобом 20 листопада 2022 року о 20.40 годині по вулиці Благовісна, 339, а згідно з протоколу за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 керував транспортним засобом 20 листопада 2022 року о 20.40 годині по бульвару Шевченка,

264. Вказані обставини є взаємо виключними і свідчать про фальсифікацію поліцейськими матеріалів справи. Щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, посилаючись на вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що поліцейськими здійснювався розшук особи. Також матеріли справи не містять протоколу затримання ОСОБА_1 . Вказане свідчить про відсутність факту втечі з місця ДТП. Заслухавши захисника Бовшика М.Ю., свідка ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даних вимог закону суддею було дотримано. Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення судді першої інстанції є обґрунтованим, а його висновки підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, з огляду на таке. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагута швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно де встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Пунктом 10.3 ПДР України передбачено, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. Стаття 122-4 КупАП передбачає накладення адміністративного стягнення за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні Пункт 2.10 а, д ПДР визначає, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських. На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні наведених адміністративних правопорушень, суддя суду першої інстанції послався на протоколи про адміністративне правопорушення серії ААБ № 048998 (ч. 1 ст. 130 КупАП), серії ААБ № 049000 (ст. 122-4 КУпАП) та серії ААБ № 048999 (ст. 124 КУпАП) від 20 листопада 2022 року, в яких наведені обставини вчинених адміністративних правопорушень. Дані протоколи відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в них зазначено суть адміністративних правопорушень; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дані правопорушення. У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами. Зазначені обставини в цих протоколах підтверджуються такими дослідженими та перевіреними судом першої інстанції доказами. Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 20 листопада 2022 року близько 20.00 год. він керував власним автомобілем «МАZDA», всалоні автомобіля був син зі своєю дружиною. При виїзді з «Макдрайв» на бульвар Шевченка, він почав рухатися в лівій смузі руху автомобілів. Доїхав до перехрестя, зупинився на світлофорі. Інший автомобіль, котрий також виїхав з «Макдрайв», зупинився теж на перехресті правопруч. Коли загорілося червоне світло світлофору, вони розпочали рух і через 30 м, автомобіль, який стояв з правого боку почав перестроюватися і вдарив його автомобіль у правій бік. Він зупинився, включив аварійні сигнали, але авто, яке скоїло ДТП не зупинилося і продовжило рух, почав тікати з місця ДТП. Його син почав телефонувати в поліцію повідомив, що вони рухаються за автомобілем, який скоїв ДТП. На перехресті з вулицею Пастерівською на світлофорі повернув праворуч і зупинився. Із поля зору автомобіль не зникав, ніде не зупинявся, ніхто з нього не виходив. Коли вони під`їхали до автомобіля «ВАЗ», він підійшов до водія, котрий в автомобілі був один, ніякої жінки там не було. Дружина водія, котрій зателефонував поліцейський і повідомив, що її чоловік керував авто у нетверезому стані і потрібно забрати автомобіль, прийшла через 1,5 години. Водієм автомобіля «ВАЗ» виявився Давимока, у якого були ознаки алкогольного сп`яніння. Той хитався, нервував, чутно було запах алкоголю. Свідок ОСОБА_3 , котрий приходиться сином потерпілого, в судовому засіданні надав тотожні показання. Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він 20 листопада 2022 року він бачив обставини ДТП за участю автомобілів «МАZDA» та «ВАЗ», котрий продовжив рух. Потім автомобіль «МАZDA» поїхав за автомобілем «ВАЗ» і він вирушив за ними, оскільки сталося ДТП. Надав тотожні показання з потерпілим та вказаним свідком. Суддя місцевого суду належним чином перевірив версію ОСОБА_1 , котру підтвердила свідок ОСОБА_7 , яка є дружиною особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та вмотивовано вказав, що ця версія є спосіб уникнути адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Свідок ОСОБА_7 , вказала, що вона була за кермом автомобіля «ВАЗ 21124» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , за обставин зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 048999 (ст. 124 КУпАП) від 20 листопада 2022 року. Разом з тим, свідок не помітила, що стала учасником ДТП, продовжила рух. Не помітила, оскільки гучно грала музика, на неї кричав чоловік. Надалі пояснила, що автомобіль під її керуванням зупинився, вона помітила пошкодження на ньому, через що сильно розхвилювалась та пішла додому, залишивши автомобіль. Взяла ключі від автомобіля з собою. Подзвонила чоловіку, щоб він забрав автомобіль. Чоловіка вона висадила з автомобіля ще раніше, той вийшов на «Макдрайві», бо вони сильно посварилися. Побігла додому, бо треба було забрати дитину від сусідів. Подзвонили поліцейські, котрі повідомили, що чоловік нетверезий, і щоб вона забрала авто. Вона повернулася, підходила до поліцейських пояснювала, що це вона скоїла ДТП. З цього приводу судом першої інстанції у постанові, що оскаржується, зазначено, що показання свідка ОСОБА_7 є плутаними, не мають логічного зв`язку та суперечать показанням свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_2 , які давали стабільні та узгоджені між собою пояснення, сумніватися в правдивості яких у суду немає підстав. Також суд першої інстанції навів детальний аналіз змісту відеозапису з бодікамер поліцейських, з яких вбачається, що 20 листопада 2022 року водій автомобіля «ВАЗ 21124» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 знаходився з явними ознаками алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим водієві були роз`яснені його правата запропоновано пройти огляд на місці або проїхати до медичного закладу, на що він не відмовлявся, але ухилявся від його проходження. ОСОБА_1 попереджався працівниками поліції про наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. ОСОБА_1 був відсторонений від керування автомобілем. Правовий аналіз ст. 130 КУпАП та п. 2.5 ПДР дає підстави стверджувати про можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, лише у тому випадку, коли така відмова висловлена цієї особою, або дії, бездіяльність (невиконання законних розпоряджень працівників поліції чи вимог інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу тощо) особи фактично спрямовані на відмову від проходження такого огляду. В обох випадках відмова від проходження огляду на стан сп`яніння повинна бути зафіксована належним чином та бути явною, очевидною. Повертаючись до обставин цієї справи, слід зауважити, що ОСОБА_1 після пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу чи лікарем закладу охорони здоров`я, такий огляд не пройшов, законні вимоги працівника поліції з приводу застосування спеціального технічного засобу чи можливості забезпечення його доставки до найближчого закладу охорони здоров`я не виконував, на зауваження не реагував, що безумовно свідчить про відмову водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. З огляду на викладене, працівниками патрульної поліції, а також суддею при розгляді справи в суді, зазначені дії ОСОБА_1 вірно були оцінені, як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Окрім того, ці обставини в апеляційному суді були підтверджені свідком ОСОБА_6 , котрий є інспектором поліції, та ним складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, окрім показань ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підтверджується схемою місця ДТП. Всупереч доводам апелянта, апеляційним переглядом встановлено, що суддею районного суду відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а отже на нього не може бути накладено адміністративне стягнення за вказаними статтями КУпАП, були предметом перевірки суддею суду першої інстанції, втім свого підтвердження не знайшли. За таких обставин, апеляційний суд виходить з того, що ОСОБА_1 у даному випадку є суб`єктом адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, 122-4 КУпАП. Доводи апелянта про винесення постанови з порушенням матеріального та процесуального права, з огляду на норми Закону, оскільки працівники поліції не представились, не вказали посади, прізвище, ім`я та по-батькові, поліцейські звання, не є підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що норми закону, наведені апелянтом, не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, його направлення до суду тягне необхідність визнання доказів недопустимим. Натомість національне законодавство та практика ЄСПЛ зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи допущене порушення КУпАП є істотним та яким чином воно перешкоджало й забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Суд зазначає, що коли сторона вимагає скасування судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час провадження у справі, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й переконати, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході провадження. У цій справі апеляційним судом не встановлено, порушення фундаментальних прав і свобод ОСОБА_8 чи загальних засад при застосуванні заходів впливу за адміністративне правопорушення. З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу захисника Бовшика М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2023 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.Ф. Люклянчук