LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС340/2660/22

від 16.03.2023 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2023 року у справі №340/2660/22 - повер…

УХВАЛА 16 березня 2023 року м. Київ справа № 340/2660/22 адміністративне провадження № К/990/9039/23 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2023 року у справі №340/2660/22 за позовом ОСОБА_1 до начальника Новоукраїнської районної військової адміністрації ОСОБА_2, Новоукраїнської районної військової адміністрації про визнання незаконним і скасування розпорядження, УСТАНОВИВ: 13 березня 2023 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Так, у тексті касаційної скарги заявник указує, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі №340/2660/22 є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Щодо посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України Суд зазначає таке. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, підстави необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду. Так, у тексті касаційної скарги указано про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини п`ятої статті 125 Конституції України у подібних правовідносинах. Зазначає, що суди попередніх інстанцій проігнорували статтю 125 Конституції України, яка забороняє створення надзвичайних чи особливих судів, які, на думку позивача, своїм розпорядженням створив Начальник Новоукраїнської районної військової адміністрації. Переконує, що висновки Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, пов`язаних з наданням розпорядженням суб`єкта владних повноважень надзвичайних повноважень необмеженому колу працівників поліції відсутні, тобто, вважає, що фактично створюється надзвичайний суд. Суд зауважує, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно. У частині 5 статті 125 Конституції України міститься імперативна норма щодо заборони створення надзвичайних та особливих судів. Зокрема, під особливими судами розуміють відокремлені судові установи зі своєю системою інстанцій для розгляду виділених із загального масиву певних категорій справ. Надзвичайними судами вважаються суди, які утворюються одноразово, для розгляду конкретної (як правило, кримінальної) справи на підставі спеціального акта відповідного органу державної влади. Водночас, як свідчать встановлені судами обставини справи, підставою для звернення позивача до суду були доводи останнього про те, що спірне розпорядження порушує його право на володіння, користування та розпорядження його транспортним засобом, яке було вилучено органом поліції. Так, зазначена норма не регулює окреслене позивачем питання, а тому Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Позивач у тексті касаційної скарги цитує, серед іншого, пункт 1 частини четвертої статті 328 та частину другу статті 353 КАС України, однак не обґрунтовує такі посилання, у зв`язку з чим Суд не бере такі до уваги. Скаржник, серед іншого, обґрунтовує касаційну скаргу тим, що ця справа має фундаментальне значення та становить значний суспільний інтерес, що за змістом відповідає підпунктам «а, в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано. Суд зазначає, що посилання на підпункти пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов`язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у цій справі. Доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2023 року у справі №340/2660/22. Одночасно Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення. Ураховуючи викладене та керуючись статтею 328, 330, 332 КАС України Суд, - УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2023 року у справі №340/2660/22 - повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. ........................... Ж.М. Мельник-Томенко Суддя Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»