Ухвала КАС ВС № 260/327/20

УХВАЛА 16 березня 2023 року м. Київ справа №260/327/20 адміністративне провадження № К/990/8230/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Пасічник С.С., суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я., розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №260/327/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області, за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, Державна казначейська служба України про стягнення коштів, У С Т А Н О В И В: Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 429 516,10 грн. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 позов задоволено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог. Вказані судові рішення ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за означеною касаційною скаргою суд виходить з такого. Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження. З огляду на предмет спору, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення справи незначної складності та відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України могла бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги з`ясовано, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржує постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 у цій справі із вказівкою на підпункти «а» і «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та посиланням на необхідність правової визначеності у питаннях, пов`язаних із нарахуванням пені на заборгованість з бюджетного відшкодування. Проаналізувавши наведені в касаційній скарзі обгрунтування, Суд вважає, що останні не є такими, що можуть бути розцінені як підстава для касаційного оскарження у розумінні положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 ухвалена у справі, що розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягає касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №260/327/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області, за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, Державна казначейська служба України про стягнення коштів.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіС.С. Пасічник І.А. Гончарова І.Я.Олендер