Постанова 4857 № 380/8163/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/8163/22 пров. № А/857/17204/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді : Кухтея Р.В., суддів : Шинкар Т.І., Шевчук С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року (ухвалене головуючим-суддею Брильовським Р.М., час проголошення рішення 09 год 52 хв у м. Львові, повний текст судового рішення складено 31 жовтня 2022 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- в с т а н о в и в : У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі ГУ НП, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП №1229 від 17.05.2022 Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Червоноградського РВП ГУНП, ВП №1 Червоноградського РВП у Львівській області в частині застосування до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП №274 о/с від 20.05.2022 Про особовий склад, поновити його на цій посаді та стягнути з ГУ НП на його користь середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 21.05.2022 по момент ухвалення судом рішення. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 позовні вимоги були задоволені повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ НП подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідач у межах своїх повноважень і належним чином провів службове розслідування за фактами неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків та достовірно встановив відповідні порушення з його сторони. Зазначає, що в ході службового розслідування було встановлено, що 03.05.2022 у період з 08 год 00 хв до 13 год 00 хв та з 14 год 00 хв до 18 год 15 хв оперуповноважений СКП Червоноградського РВП ГУ НП майор поліції Василь Мандрига та оперуповноважений СКП Червоноградського РВП капітан поліції Петро Царук, яким згідно з дорученням начальника Червоноградського РВП ГУ НП №6 від 24.02.2022, було визначено місце дислокації відділення поліції №1 (м. Радехів, вул. Львівська, 9) Червоноградського РВП ГУ НП у приміщенні вказаного підрозділу поліції були відсутні. У подальшому, близько 13 год 00 хв 03.05.2022 вказані працівники прибули до підрозділу, у приміщенні якого перебували орієнтовно 20 хв, після чого покинули відділення поліції №1 Червоноградського РВП ГУ НП. За даним фактом було складено відповідні акти про відсутність на службі без поважних причин. Таким чином, вказані особи допустили прогул та порушили п.1.3 розділу І Внутрішнього розпорядку дня поліцейського, працівників апарату та відділень ГУ НП у Львівській області затвердженого наказом ГУ НП №3917 від 21.12.2019. Крім цього, були встановлені факти укриття від обліку кримінальних правопорушень шляхом прийняття необгрунтованих рішень про припинення перевірки. Вказує, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховано характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до виконання службових обов`язків. Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк. Згідно п.1 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. З матеріалів справи видно, що наказом ГУ НП №274 о/с від 20.05.2022 Про особовий склад капітана поліції ОСОБА_1 (0063447), оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП було звільнено відповідно до Закону України Про Національну поліцію №580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон №580) зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Підставою видачі наказу ГУ НП №274 о/с від 20.05.2022 Про особовий склад став наказ ГУ НП №1229 від 17.05.2022 Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Червоноградського РВП ГУ НП, ВП №1 Червоноградського РВП у Львівській області. 16.05.2022 складено висновок за наслідками проведення службового розслідування та затверджено його начальником ГУ НП. Як вбачається зі змісту висновку службового розслідування встановлені порушення ОСОБА_1 полягали в наступному : 1) самоусунення від виконання службових обов`язків оперуповноваженим СКП Червоноградського РВП капітаном поліції ОСОБА_2 , котрий всупереч вимогам п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону №580, ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України №2337-VII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут НПУ, Закон №2337), п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016, 03.05.2022 з 09 год 00 хв до 18 год 00 хв був відсутній на службі без поважних причин, чим допустив прогул (відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України та абзацу першого п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 №9, роз`яснення Мін`юсту від 01.02.2011, прогулом вважається відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин) та порушив вимоги Внутрішнього розпорядку для поліцейських, працівників апарату, відділів та відділень ГУ НП, затвердженого наказом ГУ НП №3911 від 21.12.2019; 2) капітан поліції ОСОБА_1 , в порушення вимог абз.1 ст.15 Закону України Про звернення громадян, п.2, 3, 5 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах НПУ, затвердженого наказом МВС України №930 від 15.11.2017, пункту 11 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України №100 від 08.02.2019, отримавши на виконання матеріалів ЄО з наявними ознаками кримінальних правопорушень, а саме : №12173 від 20.12.2022 за повідомленням диспетчера Львівської залізниці ШЧ №2; №12277 від 20.12.2022 за заявою гр. ОСОБА_3 ; №11750 від 09.12.2021 за заявою гр. ОСОБА_4 ; №861 від 26.01.2022 за заявою ОСОБА_5 не провів повної та всебічної перевірки по них, а прийняв безпідставне рішення про припинення такої. Вважаючи протиправними оспорювані накази, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами службового розслідування не підтверджується склад дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) ОСОБА_1 , які стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення зі служби в поліції. Також під час визначення виду дисциплінарного стягнення не враховано характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до виконання службових обов`язків. На переконання суду першої інстанції, наведені вище обставини свідчать про необ`єктивність проведеного службового розслідування, неврахування ГУ ПН усіх обставин, що мали місце та, відповідно, необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в НПУ. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем у ході судового розгляду даної справи не було доведено вчинення ОСОБА_1 проступків, за які його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно - технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних програм. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України). Кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Загальні правові засади і гарантії здійснення громадянами України свого конституційного права на працю визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України). Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст.51 КЗпП України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. Пленум Верховного Суду України у п.18 постанови №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснив, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Правові засади організації та діяльності НПУ, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в НПУ визначає Закон №580. Відповідно до ч.1 ст.48 Закону №580, призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у ст.47 вказаного Закону. За змістом ч.1 ст.17 Закону №580, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Згідно п.1,2 ч.1 ст.18 Закону №580, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Частиною першою статті 19 Закону №580 передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Відповідно до ч.2 ст.19 Закону №580, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом НПУ, що затверджується законом. Пунктом шостим частини першої статті 77 Закону №580 визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту НПУ. Сутність службової дисципліни в НПУ, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Законом №2337. Згідно дефініції, наведеної у ч.1 ст.1 Закону №2337, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Відповідно до ч.2 ст.1 Закону №2337, службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Частиною третьою статті 1 Закону №2337 передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст.18 Закону №580, зобов`язує поліцейського : 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Відповідно до ст.12 Закону №2337, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом (ч.3 ст.11 Закону №2337). До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1)зауваження; 2)догана; 3)сувора догана; 4)попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (ч.3 ст.13 Закону №2337). Враховуючи зазначені вище норми можна дійти висновку, що недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватись заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів Національної поліції. Відповідно до розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в НПУ. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Абзацами першим, другим пункту 1, шостим пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських визначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами. Тобто, законодавством встановлено підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку та недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Згідно ст.14 Закону №2337, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч.1,2, 4 ст.16 Закону №2337). Частиною третьою статті 19 Закону №2337 передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Звільнення поліцейського із служби в поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 год 30 хв 24.02.2022 на території України введено воєнний стан. У зв`язку з цим, з метою нормалізації обстановки в державі, забезпечення захисту та охорони державного кордону, протидії злочинності, підтримання громадської безпеки та порядку, створення умов для належного функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування та інших інститутів громадського суспільства, запобігання спробам захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, особовий склад Національної поліції було переведено на посилений варіант несення служби з 24.02.2022 року. З матеріалів справи видно, що станом на 03.05.2022 позивач обіймав посаду оперуповноваженого СКП Червоноградського РВП та згідно доручення начальника Червоноградського РВП ГУ НП №6 від 24.02.2022 визначено місце дислокації відділення поліції №1 (м. Радехів, вул. Львівська, 9) Червоноградського РВП ГУ НП. Як вірно врахував суд першої інстанції, виходячи із специфіки займаної посади та територію обслуговування, факт відсутності позивача в службових приміщеннях відділення поліції №1 (м. Радехів, вул. Львівська, 9) Червоноградського РВП ГУ НП не може самостійно свідчити про залишення ним місця несення служби та невиконання службових обов`язків. Позивач вказав, що 02.05.2022 телефонним дзвінком чергового по відділенні поліції ВнП №1 Червоноградського РВП ГУ НП отримав вказівку прибути для несення служби до Червоноградського РВП ГУ НП. Перебуваючи в дорозі, від безпосереднього керівника - заступника начальника Червоноградського РВП начальника СКП ГУ НП ОСОБА_6 , було отримано вказівку продовжувати нести службу ВнП №1 Червоноградського РВП ГУ НП (м. Радехів). З початку робочого дня і до 12 год 00 хв займався на ввіреній території роботою передбаченою посадовою інструкцією. Зокрема, біля 09 год 30 хв до нього та ОСОБА_7 зазвонив ОСОБА_8 та передав вказівку начальника відділення поліції ВнП №1 Червоноградського РВП ГУ НП підполковника поліції Галущака М.Д. прибути за адресою його проживання для проведення огляду території залізничної колії та встановлення осіб, які знаходились на ній. Через годину часу після зазначених дій, вони відбули в м.Радехів, де продовжували нести службу. В межах 12 год 30 хв 14 год 00 хв ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебували на території безпосередньо райвідділку, де розмовляли з начальником відділення поліції ВнП №1 Червоноградського РВП ГУ НП підполковником поліції ОСОБА_11 . При цьому, за свідченнями позивача, він узгодив своє відбуття 03.05.2022 після 14 год 00 хв і до кінця робочого дня до м. Добротвір для розкриття злочинів з начальником відділення поліції ВнП №1 Червоноградського РВП ГУ НП підполковником поліції ОСОБА_11 . Також зазначив, що під час обідньої зустрічі з ОСОБА_11 , як керівником підрозділу не ставились питання про його відсутність на робочому місці, не відбиралися пояснення та не звучало жодних зауважень до несення служби, а про проведену роботу за вказівкою ОСОБА_11 після 14 год 00 хв і до 18 год 00 хв, останньому було складено доповідь в кінці робочого дня. При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у відділенні поліції ВнП №1 Червоноградського РВП ГУ НП (м.Радехів) за позивачем відсутній закріплений за ним кабінет, робоче місце, сейф для зберігання документації. Разом з тим, колегія суддів враховує пояснення, які зазначені у висновку службового розслідування начальника відділення поліції ВнП №1 Червоноградського РВП ГУ НП підполковника поліції Галущака М.Д., зокрема, що з моменту введення воєнного стану у ВнП №1 Червоноградського РВП ГУ НП на підставі пункту 1 доручення начальника Червоноградського РВП ГУ НП №6 від 24.02.2022 визначено місце дислокації окремих працівників Червоноградського РВП ГУ НП (у тому числі майора поліції ОСОБА_12 та капітана поліції ОСОБА_13 ) з 25.02.2022 та до особливого розпорядження. Згідно даних пояснень, вказані працівники залучались до здійснення реагування на повідомлення про адміністративні, кримінальні правопорушення та інші події, а також до забезпечення публічної безпеки і порядку, у тому числі на блокпостах. Вказав, що 02.05.2022 йому зателефонував заступник начальника Червоноградського РВП ГУ НП підполковник поліції ОСОБА_14 та повідомив про те, що працівники СКП Червоноградського РВП ГУ НП, в тому числі майор поліції ОСОБА_15 та капітан поліції ОСОБА_16 повинні прибути 03.05.2022 о 09 год 00 хв до Червоноградського РВП ГУ НП для подальшого несення служби. У подальшому працівники чергової служби ВнП №1 Червоноградського РВП ГУ НП доповіли про те, що вказані працівники про дану вказівку повідомлені. Як зазначив підполковник поліції ОСОБА_11 , 03.05.2022 близько 13 год 00 хв він знаходився на вулиці біля адмінбудівлі ВП №1 Червоноградського РВП ГУ НП і в цей час майор поліції ОСОБА_15 та капітан поліції ОСОБА_16 прибули на особистих автомобілях до згаданого підрозділу. Підполковник поліції ОСОБА_17 поцікавився в останніх, чи були вони у Червоноградському РВП ГУ НП та які вказівки їм були надані керівництвом даного підрозділу. Вищевказані працівники повідомили, що їм було дано вказівку повернутися до ВНП №1 Червоноградського РВП ГУ НП для подальшого несення служби та організації розкриття злочинів. Після цього, підполковник поліції ОСОБА_17 запитав у вищевказаних працівників поліції, чим вони планують займатися, на що отримав відповідь про їх плани їхати в м. Добротвір для розкриття злочинів. Підполковник поліції ОСОБА_17 також зазначив у поясненні, що дав вказівку майору поліції ОСОБА_18 та капітану поліції ОСОБА_19 доповісти про проведену роботу наступного дня до 08 год 20 хв. Допитаний судом першої інстанції в якості свідка ОСОБА_20 повідомив, що 03.05.2022 виконував службові обов`язки разом із позивачем. 02.05.2022 їм була надана вказівка прибути 03.05.2022 о 09 год 00 хв до Червоноградського РВП ГУ НП для несення служби. 03.05.2022 дорогою до Червоноградського РВП ГУ НП їм зателефонував заступник начальника Червоноградського РВП ГУ НП підполковник поліції ОСОБА_14 та повідомив про необхідність повернутися до відділення поліції №1 (м. Радехів, вул. Львівська, 9) Червоноградського РВП ГУ НП. У подальшому їм зателефонував ОСОБА_8 та передав вказівку підполковника поліції ОСОБА_21 перевірити та встановити осіб, які перебувають на залізничній колії, що проходить біля будинку ОСОБА_22 . Близько 12 год 00 хв він разом з позивачем повернулися до ВнП №1 Червоноградського РВП ГУ НП, де їх бачив поліції ОСОБА_17 та котрий погодив їх відбуття до м. Добротвір для виконання службових обов`язків. Жодних зауважень до несення служби від керівника ОСОБА_11 не поступало. Не пропонувалося надати будь які пояснення про їх місце перебування. Свідок ОСОБА_8 повідомив суду, що близько 09 год 30 хв зателефонував до начальника відділення поліції ВнП №1 Червоноградського РВП ГУ НП підполковника поліції Галущака М.Д. та повідомив, що біля місця його проживання на залізничній колії перебувають невідомі особи і просив прибути працівників поліції. ОСОБА_11 сказав зателефонувати до оперативних працівників ОСОБА_23 та ОСОБА_7 , які несуть службу в даному районі. Вказані працівники поліції прибули за адресою його проживання для проведення огляду території залізничної колії та встановлення осіб, які знаходились на ній. Через годину часу, після зазначених дій, вони відбули в напрямку м. Радехів. Колегія суддів зазначає, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість таких, обставини, за яких вони вчинені, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації. У даному ж випадку, колегією суддів встановлено, що скаржником не доведено, а матеріалами справи не підтверджується допущення позивачем порушення службової чи трудової дисципліни, зокрема, не доведено відсутність позивача на службі без поважних причин 03.05.2022, при цьому відповідачем було застосовано крайній вид дисциплінарного впливу - звільнення зі служби та без урахування того чи наявна вина позивача у вчиненні проступку. Також, скаржником жодним чином не було обґрунтовано підстав застосування до позивача саме крайнього виду дисциплінарно стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та не вмотивано неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. На думку колегії суддів, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.05.2019 по справі №826/18834/15, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи. Судом першої інстанції встановлено, що у позивача відсутня систематичність вчинення аналогічних дисциплінарних проступків. Водночас, відповідач в порушення вимог ч.2 ст.29 Дисциплінарного статуту НПУ не застосував до позивача дисциплінарне стягнення в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого, а одразу застосував найбільш суворе стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необ`єктивність проведеного службового розслідування, неврахування ГУ ПН усіх обставин, що мали місце та, відповідно, необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення зі служби в НПУ. Щодо невжиття позивачем заходів перереєстрації для подальшого внесення відомостей до ЄДР на виконання матеріалів ЄО з наявними ознаками кримінальних правопорушень, а саме : №12173 від 20.12.2022 за повідомленням диспетчера Львівської залізниці ШЧ №2; №12277 від 20.12.2022 за заявою гр. ОСОБА_3 ; №11750 від 09.12.2021 за заявою гр. ОСОБА_4 ; №861 від 26.01.2022 за заявою ОСОБА_5 , колегія суддів зазначає наступне. Підставою внесення відомостей до ЄДР та початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Як пояснив заступник начальника Червоноградського РВП начальник СКП ГУ НП підполковник поліції Черник В.І. у ході проведення службового розслідування, оперуповноваженому СКП Червоноградського РВП ГУ НП капітану поліції Петру Царуку було доручено ряд матеріалів для проведення перевірки за зверненнями громадян, які були скеровані начальнику Червоноградського РВП ГУ НП із органів досудового розслідування для проведення перевірки в порядку Закону України Про звернення громадян у зв`язку з відсутністю підстав для внесення відомостей до ЄРДР. За результатами проведеної перевірки капітаном поліції ОСОБА_2 було складено довідки про відсутність ознак кримінальних правопорушень, які в подальшому були затверджені керівництвом Червоноградського РВП ГУ НП. Як вірно вказав суд першої інстанції, припинення перевірки за результатами звернення громадян у зв`язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення, що у висновку службового розслідування визначено як негативний факт, не може розцінюватися, як порушення дисципліни та неналежне виконання службових обов`язків. При цьому, відповідач не надав достатніх доказів того, що позивач вжив недостатніх заходів при здійсненні перевірки з причин неналежного виконання службових обов`язків. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено вчинення ОСОБА_1 проступків, за які його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. При цьому, в аспекті наведеного вище, колегія суддів акцентує, що лише з`ясування усіх обставин, які входять до складу дисциплінарного проступку, дає можливість застосовувати дисциплінарне стягнення. Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оспорюваного наказу ГУНП №1229 від 17.05.2022 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення та наявності підстав для його скасування. З огляду на протиправність наказу №1229 від 17.05.2022, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наказ №274 о/с від 20.05.2022 не може породжувати жодних правомірних наслідків, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню. За змістом частини першої статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Згідно з наявної в матеріалах справи довідки про доходи ОСОБА_1 у березні : нараховане грошове забезпечення в сумі 46011,98 грн, у квітні 46011,98 грн. Кількість календарних днів у березні 2022 року 31, у квітні 2022 року

30. Таким чином. середньоденна заробітна плата позивача становить 1508,58 грн (46011,98 грн + 46011,98 грн/61 календарних дні). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума грошового забезпечення, яка підлягає відшкодуванню позивачеві за час вимушеного прогулу за період з 21.05.2022 (наступний день за днем звільнення) по 27.10.2022 (день винесення рішення судом) становить 241372,80 грн (1508,58 грн * 160 календарних днів). Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001). Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.1 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу. Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року по справі №380/8163/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді Т. І. Шинкар С. М. Шевчук