Постанова Запорізький апеляційний суд № 332/3011/19

Дата документу 16.03.2023 Справа № 332/3011/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №332/3011/19 Головуючий у 1 інстанції: Яцун О.С. Провадження № 22-ц/807/672/23 Суддя-доповідач: Дашковська А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «14» березня 2023 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Дашковської А.В., суддів: Кримської О.М., Кочеткової І.В., секретар: Рикун А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 січня 2023 року за заявою ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову, заінтересована особа: ОСОБА_2 , ВСТАНОВИВ: 31 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову до подання позову, заінтересована особа: ОСОБА_2 . В обґрунтування вимог зазначила, що між сторонами 26 жовтня 2012 року укладено шлюб, сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , 05 листопада 2011 року, 16 листопада 2016 року сторонами було придбано автомобіль Skoda Octavia tour, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, кузов НОМЕР_2 , двигун НОМЕР_3 , за спільно нажиті кошти. Перед зверненням до суду з позовом про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя у зв`язку з тим, що за час шлюбу спільно нажите майно оформлювалось виключно на ім`я ОСОБА_2 , виникла необхідність в забезпеченні позову. З вересня 2018 року вона намагалась в добровільному порядку вирішити питання розподілу спільного майна подружжя, однак ОСОБА_2 відмовляється проводити розподіл. На підставі зазначеного просила вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно: автомобіль Skoda Octavia tour, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, кузов НОМЕР_2 , двигун НОМЕР_3 , яке зареєстровано на ОСОБА_2 . Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 серпня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме на автомобіль Skoda Octavia tour, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, кузов НОМЕР_2 , двигун НОМЕР_3 . В грудні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, в якому просив скасувати заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 серпня 2019 року у справі № 332/3011/19, скасувавши арешт із забороною відчуження на автомобіль Skoda Octavia tour, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, кузов НОМЕР_2 , двигун НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_2 . В обґрунтування клопотання посилався на те, що ОСОБА_1 не подала до суду позов протягом десятиденного строку, встановленого ч. 4 ст. 152 ЦПК України, а звернулась з позовом лише в 2022 році. Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2022 року у справі № 332/1172/22 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна задоволено та визнано за сторонами право власності на 1/2 частині вказаного автомобіля та причіпу марки КРЕОН модель 1Б-1600, 2016 року випуску. У цій справі заходи забезпечення позову не застосовувались. Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 січня 2023 року клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, що були вжиті відповідно до ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 серпня 2019 року по справі № 332/3011/19, провадження № 2-з/332/21/19, за заявою ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, а саме скасувати арешт автомобіля Skoda модель Oktavia Тour, державний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, сірого кольору, що належить ОСОБА_2 . Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на подання позовної заяви в подальшому та ухвалення рішення суду про задоволення позову, її передчасну згоду з скасування заходів забезпечення позову, просила скасувати ухвалу суду. ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_4 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що ОСОБА_1 не подала до суду позов протягом десятиденного строку, встановленого ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у справі № 332/1172/22 було відмовлено в застосуванні заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувала проти скасування заходів забезпечення позову. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Задовольняючи клопотання ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходів з того, що ОСОБА_1 був пропущений встановлений законодавством термін на звернення до суду з позовною заявою після подання заяви про забезпечення позову. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції. Матеріалами справи підтверджено, що Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 серпня 2019 року у справі № 332/3011/19 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме на автомобіль Skoda Octavia tour, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, кузов НОМЕР_2 , двигун НОМЕР_3 . Згідно з відповіддю Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 грудня 2022 року № 01-63/404/2022 на адвокатський запит адвоката Бабіча С.А. за вих. № 478/22 від 26 грудня 2022 року вбачається, що в період з 31 липня 2019 року по 30 серпня 2019 року ОСОБА_1 не було подано позову до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя (а.с. 46). Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя був поданий 21 червня 2022 року, про що зазначено в рішенні Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2022 року по справі № 332/1172/22 (а.с.49) Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2022 року у справі № 332/1172/22 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля SKODA, модель OKTAVIA TOUR, номер шасі НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , 2005 року випуску; визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину автомобіля SKODA, модель OKTAVIA TOUR, номер шасі НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , 2005 року випуску; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину причіпу/пр.-легковий-В-загальний, марки КРЕОН, модель 1 Б-1600, 2016 року випуску; визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину причіпу/пр.-легковий-В-загальний, марки КРЕОН, модель 1 Б-1600, 2016 року випуску (а.с. 49-52). Рішення набрало законної сили 31 грудня 2022 року. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення в подальшому (п.4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 Пленум Верховного Суду України). Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача ( заявника). Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. За приписами пунктом 1 частини першої, частини четвертої статті 152 ЦПК України Цивільний процесуальний кодекс України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Відповідно до частин першої-десятої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. Відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в порушення вимог частини четвертої статті 152 ЦПК України ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом з порушенням десятиденного строку з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. В той же час, судом першої інстанції залишено поза увагою ту обставину, що станом на час подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя було розглянуто шляхом ухвалення рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2022 року про задоволення позову (справа №332/1172/22). В такому випадку застосуванню підлягає вимоги частини сьомої статті 158 ЦПК України, якою передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання ОСОБА_2 не містить мотивів необхідності скасування заходів забезпечення позову до закінчення дев`яностоденного строку з дня набрання вказаним рішенням законної сили, а обґрунтовано лише пропуском позивачем строку звернення до суду після вирішення питання про забезпечення позову, що у даному випадку вже не має правового значення. З огляду на зазначене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 січня 2023 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту. Клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, що були вжиті відповідно до ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01.08.2019 по справі № 332/3011/19, провадження № 2-з/332/21/19, за заявою ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, а саме скасувати арешт автомобіля Skoda модель Oktavia Тour, державний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, сірого кольору, що належить ОСОБА_2 , - залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 16 березня 2023 року. Головуючий А.В. Дашковська Судді: О.М. Кримська І.В. Кочеткова