Ухвала КЦС ВС № 391/470/20

від 13.03.2023 · Цивільна

Ухвала 13 березня 2023 року м. Київ справа № 391/470/20 провадження № 61-13991св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградської області, ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником ОСОБА_4 , на постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 липня 2021 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі. Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору оренди землі від 24 червня 2010 року, укладеного між Компаніївською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (далі - Компаніївська РДА) і ОСОБА_1 , позивач набула в оренду строком на десять років земельну ділянку площею 43,6001 га, яка розташована на території Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, для ведення товарного сільськогосподарською виробництва, зі сплатою орендної плати в розмірі 3 % нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Цей договір був зареєстрований у Компаніївському відділі КРФ ДП «Центр ДЗК» 20 серпня 2010 року за № 041037300036. Строк дії вказаного договору закінчився 20 серпня 2020 року. Відповідно до пункту 8 договору оренди землі після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. 04 червня 2020 року позивач направила відповідачеві, який є розпорядником орендованої земельної ділянки, лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди разом з проєктом додаткової угоди до договору оренди землі. Цей лист-повідомлення був зареєстрований відповідачем 04 червня 2020 року за № Д-9496/0/16-20. Відповідно до частини п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Ураховуючи норми статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідач у строк до 04 липня 2020 року повинен був надати відповідь на лист-повідомлення у спосіб, визначений законом. Проте жодної відповіді від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області на адресу позивача не надійшло, чим порушено її права на поновлення договору оренди землі. ОСОБА_1 просила визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 24 червня 2010 року, укладеного між Компаніївською районною державною адміністрацією і ОСОБА_1 та зареєстрованого у Компаніївському відділі КРФ ДП «ЦДЗК» за № 041037300036, у такій редакції: «ДОДАТКОВА УГОДА до договору оренди землі від 24.06.2010 зареєстрованого 20.08.2010 за № 041037300036 м. Кропивницький 04 червня 2020 року Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в особі _________________________________________________, який діє на підставі _______________________________________, з одного боку та Орендар: ОСОБА_1 , з другого боку, уклали дану угоду про наступне:

1. Орендодавець та Орендар домовилися поновити на десять років строк дії договору оренди землі від 24.06.2010, зареєстрованого в Компаніївському відділі КРФ ДП «Центр ДЗК» 20.08.2010 за № 041037300036.

2. Угода укладена в трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один для Орендодавця, другий для Орендаря, третій для органу, що здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

3. Інші умови договору оренди землі від 24.06.2010, зареєстрованого в Компаніївському відділі КРФ ДП «Центр ДЗК» 20.08.2010 за № 041037300036 залишаються незмінними. Реквізити та підписи сторін ОРЕНДОДАВЕЦЬ Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, Код ЄДРПОУ 39767636, правонаступником якого у спірних правовідносинах є ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ________________________ ОРЕНДАР ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 _______________________ ОСОБА_1» Вирішено питання про розподіл судових витрат. Апеляційний суд виходив з того, що 04 червня 2020 року відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» та умов договору оренди земельної ділянки ОСОБА_1 направила Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області лист-повідомлення про поновлення цього договору разом із проєктом відповідної додаткової угоди, а також інші документи, які відповідач отримав 04 червня 2020 року. Додаткову угоду відповідач не підписав, відповідь не надав. Таким чином, орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено частиною другою статті 33 Закону України «Про оренду землі». Лист-узгодження істотних умов договору оренди землі від 10 вересня 2020 року та лист-повідомлення від 16 грудня 2020 року про неможливість розгляду питання про поновлення договору оренди землі Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області направило поза межами місячного строку, передбаченого частиною п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі», для розгляду звернення позивача як орендаря щодо поновлення договору оренди землі, без зазначення відповідного обґрунтування, як це передбачено положеннями наведеної норми. Суд не встановив, що позивач у визначений законом і договором строк отримував від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області саме відмову в поновленні договору оренди землі, а посилання відповідача в листах на необхідність укладення нового договору не свідчить про те, що позивачу було відмовлено в поновленні договору оренди землі на новий строк на тих самих умовах. Водночас апеляційний суд встановив факт порушення відповідачем місячного терміну, визначеного для повідомлення орендаря про прийняте рішення, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі відповідно до частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі». Таким чином, враховуючи належне виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасне звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору, із наданням проєкту додаткової угоди, орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже, і на укладення додаткової угоди до договору. При цьому норми Закону України «Про оренду землі» не передбачають обов`язкового надання орендарем інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, крім проєкту додаткової угоди. На переконання апеляційного суду, порушене право позивача підлягає відновленню, оскільки факти належного виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, дотримання нею строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення (продовження) договору оренди землі від 24 червня 2010 року на новий строк за відсутності протягом одного місяця повідомлення орендодавця про наявність заперечень чи відмову в укладенні договору на новий строк, зміну його умов, продовження користування предметом оренди після закінчення дії договору, сплату орендної плати за користування спірною земельною ділянкою відповідач не спростував. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, не врахував, що орендодавець у місячний термін не повідомив орендаря про результати розгляду надісланого орендарем листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом додаткової угоди, направив лист-узгодження істотних умов договору оренди землі лише 10 вересня 2020 року, після закінчення строку дії договору протягом місяця не висловив своїх заперечень проти поновлення договору оренди землі на новий строк в порядку, передбаченому частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі». Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі згідно з нормами закону, а саме частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі». Саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Апеляційний суд також вважав безпідставними доводи представника ОСОБА_2 , яка була залучена як правонаступник Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області у спірних правовідносинах, про те, що у зв`язку з поділом земельної ділянки, яка була предметом договору оренди, та формуванням різних земельних ділянок, яким присвоєно інші кадастрові номери, об`єктивно відбулася зміна земельної ділянки та її площі, припинилося існування спірної земельної ділянки у визначених раніше межах. Вказане унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору оренди землі у порядку, передбаченому частинами першою, шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», та ефективний захист прав позивача шляхом поновлення договору оренди і укладення додаткової угоди про поновлення договору. Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. При цьому поділ земельної ділянки та наявність у третіх осіб охоронюваного законом інтересу на виділені їм земельні ділянки не може бути підставою для відмови у поновленні договору оренди, оскільки відповідні дії (надання дозволів на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, передача у власність фізичним особам), що призводять до виникнення у третіх осіб правомірних очікувань на подальше набуття земельних ділянок у власність, були вчинені саме відповідачем, який не міг не знати про судовий спір у цій справі, будучи стороною в ній, та про незгоду позивача з бездіяльністю щодо поновлення договору оренди землі. Норми законодавства передбачають, що у договорі оренди землі може бути замінено як орендаря, так і орендодавця, і таке законодавче регулювання спрямоване на збереження існуючих орендних відносин при переході права власності на земельну ділянку чи реорганізації орендаря. При відчуженні орендованої земельної ділянки попередній власник вибуває з орендних відносин, а новий власник має право і водночас зобов`язаний стати орендодавцем за договором оренди. Разом з тим законом встановлено обов`язок особи в разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору. Таким чином, вказані представником ОСОБА_2 обставини не можуть унеможливлювати захист порушеного права позивача на поновлення дії договору оренди. Дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо відведення земельних ділянок і передачу їх у власність фізичним особам, у подальшому перехід права власності на земельні ділянки, сформовані у межах спірної земельної ділянки, до однієї фізичної особи - ОСОБА_2 , відбулися після подання позову у цій справі, до набрання законної сили оскарженим рішенням суду першої інстанції. Аргументи учасників справи У серпні 2021 року представник ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 липня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Касаційна скарга мотивована тим, що: земельна ділянка, продовження договору оренди щодо якої є предметом спору у цій справі, була передана Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області органу місцевого самоврядування. Таким чином, у цій справі відсутній предмет спору; апеляційний суд не встановив, а позивач не довела факту користування спірною земельною ділянкою після 20 серпня 2020 року. ОСОБА_1 станом на 20 серпня 2020 року фактично припинила користування земельною ділянкою; суд апеляційної інстанції не визначив підстав для правонаступництва, а також не визначив обсягу прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області - ОСОБА_2 у спірних правовідносинах; задовольнивши позовні вимоги, суд у неправомірний спосіб здійснив обмеження права власності ОСОБА_2 на земельні ділянки, оскільки на підставі оскарженого судового рішення зареєстровано право оренди на земельні ділянки, що належать їй. Такі дії фактично можна розцінювати як незаконну передачу земельних ділянок позивачу, а також імовірну втрату врожаю та завдання ОСОБА_2 збитків. У вересні 2021 року від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржену постанову апеляційного суду залишити без змін. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Рух справи Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції. Межі та підстави касаційного перегляду Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Зокрема, у касаційній скарзі зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20). Фактичні обставини справи Суди встановили, що 24 червня 2010 року між Компаніївською РДА (орендодавець) і ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 43,60 га, розташованої на території Губівської сільської ради, кадастровий номер 3522881600:02:000:0550, строком на 10 років. Згідно з умовами вказаного договору орендна плата визначена у розмірі 3 % нормативної грошової оцінки. Договір зареєстрований 20 серпня 2010 року Компаніївським відділом КРФ ДП «Центр ДЗК» за № 041037300036. У пункті 8 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Законом України від 06 вересня 2012 року № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» до норм законодавства внесено зміни, відповідно до яких з 01 січня 2013 року розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності було визначено Держземагентство України. У подальшому згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру і реорганізовано Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення. Відповідно до підпункту 31 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» до основних завдань Держгеокадастру віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи. Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відповідно до статті 122 ЗК України наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області. 04 червня 2020 року позивач, з метою попередження орендодавця про наміри продовжити дію договору оренди землі, направила на адресу відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області лист-повідомлення, в якому просила поновити договір оренди землі на той самий термін шляхом укладання додаткової угоди про поновлення дії договору оренди. До вказаного листа-повідомлення позивач додала такі документи: додаткову угоду (3 примірники), копію договору оренди землі, копію паспорта та картки платника податків, копію свідоцтва про одруження. 04 червня 2020 року вказаний лист-повідомлення з додатками було отримано Головним управлінням Держгеокадастру в Кіровоградської області, що підтверджується відтиском штемпеля про реєстрацію вхідної кореспонденції, вхідний реєстраційний номер Д-9496/0/16-20. Згідно з інформацією, яка надана Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області інформації, у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати орендної плати з фізичних осіб по Губівській сільській раді немає. Строк договору оренди земельної ділянки площею 43,60 га, розташованої на території Губівської сільської ради, кадастровий номер 3522881600:02:000:0550, закінчився 20 серпня 2020 року. Після закінчення строку дії спірного договору оренди та подання цього позову до суду, а саме 10 вересня 2020 року Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надіслало на адресу ОСОБА_1 лист-узгодження істотних умов договору оренди землі, в якому повідомило, що розглянуло лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі та з метою узгодження істотних умов у межах строку, визначеного нормами Закону України «Про оренду землі», за договором, який зареєстрований 20 серпня 2010 року за № 041037300036, запропонувало надати інформацію щодо наявного витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, агрохімічний паспорт поля та належні докази на підтвердження своєчасної сплати орендної плати (квитанції, платіжні доручення) за період дії договору, а також узгодити істотні умови договору оренди землі в частині встановлення розміру орендної плати на рівні 12 % нормативної грошової оцінки землі на рік та продовження строку дії договору на 7 років. Також орендарю повідомлено, що з метою приведення договору оренди землі у відповідність із Типовим договором оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 890), фіксації у договорі оренди якісних показників характеристик ґрунтового покриву земельної ділянки на момент укладання додаткової угоди необхідне встановлення сторонами стану якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки, узгодження питання щодо виготовлення агрохімічного паспорта поля. У відзиві на позовну заяву Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області зазначило, що відповіді на звернення позивача від 04 червня 2020 року щодо поновлення договору оренди землі до закінчення строку договору не надавало та не заперечувало щодо поновлення спірного договору оренди землі. Проте після виникнення цього спору листом від 10 вересня 2020 року Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило позивача про свою позицію щодо поновлення договору оренди землі і запропонувало погодити строк дії договору оренди - 7 років, розмір орендної плати встановити на рівні 12 % нормативної грошової оцінки, а також роз`яснило про необхідність надання витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, агрохімічного паспорта поля та належних доказів на підтвердження своєчасної сплати орендної плати. На обґрунтування причин зволікання з розглядом звернення ОСОБА_1 . Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надало до суду лист від 17 листопада 2020 року, в якому зазначено, що на час звернення позивача до Головного управління в Автоматизованій системі «Док Проф 3.0» існувала не технічна несправність, а не було функції реєстрації наказів (листів) - «Реєстрація документів: 2020-Накази СГ», у зв`язку з чим не можливо було зареєструвати накази (листи) щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення з 17 червня 2020 року до 20 липня 2020 року. Щодо причин тривалої затримки надання відповіді ОСОБА_1 . Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вказувало, що це зумовлено вказаними обставинами і великим обсягом документів, які надійшли за період, коли була недоступна функція реєстрації наказів (листів) - «Реєстрація документів: 2020-Накази СГ» в Автоматизованій системі «Док Проф 3.0», що підлягали реєстрації. Після відновлення цієї функції в порядку черговості відповідна документація щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення реєструвалась, в тому числі й лист-узгодження істотних умов договору оренди землі від 10 вересня 2020 року № Д-9496/0-183/0/17-20. У період до набрання законної сили оскарженим рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2020 року Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вчинило дії щодо розпорядження спірною земельною ділянкою. У листі-повідомленні Головного управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області від 16 грудня 2020 року, який направлено ОСОБА_1 , вказано, що відповідно до статей 15-1, 117, 122 ЗК України, Указу Президента України від 15 листопада 2020 року № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», наказу Держгеокадастру від 17 листопада 2020 року № 485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності», Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17 листопада 2016 року № 308 (зі змінами), спірну земельну ділянку Головне управління передало відповідному органу місцевого самоврядування у комунальну власність. Тому Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не має підстав для задоволення звернення. Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 04 грудня 2020 року № 10-ОТГ у комунальну власність Компаніївської селищної ради передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 3926,1415 га, в тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 3522881600:02:000:0550. У подальшому до вказаного наказу внесено зміни, спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3522881600:02:000:0550 виключено із зазначеного переліку і розділено на нові земельні ділянки з кадастровими номерами: 3522881600:02:000:5251, площею 2 га; 3522881600:02:000:5252, площею 2 га; 3522881600:02:000:5253, площею 2 га; 3522881600:02:000:5254, площею 2 га; 3522881600:02:000:5255, площею 2 га; 3522881600:02:000:5256, площею 2 га; 3522881600:02:000:5257, площею 2 га; 3522881600:02:000:5258, площею 2 га; 3522881600:02:000:5259, площею 2 га; 3522881600:02:000:5260, площею 2 га; 3522881600:02:000:5261, площею 2 га; 3522881600:02:000:5262, площею 2 га; 3522881600:02:000:5263, площею 2 га; 3522881600:02:000:5264, площею 2 га; 3522881600:02:000:5265, площею 2 га; 3522881600:02:000:5266, площею 2 га; 3522881600:02:000:5267, площею 2 га; 3522881600:02:000:5268, площею 2 га; 3522881600:02:000:5269, площею 2 га; 3522881600:02:000:5270, площею 2 га; 3522881600:02:000:5271, площею 2 га; 3522881600:02:000:5272, площею 1,60 га, власником яких на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції була ОСОБА_2 . Надалі ОСОБА_2 об`єднала вказані земельні ділянки. У результаті таких дій утворено земельні ділянки у межах спірної земельної ділянки з кадастровими номерами 3522881600:02:000:5302, площею 19,6001 га; 3522881600:02:000:5303, площею 12 га; 3522881600:02:000:5304, площею 10 га та 3522881600:02:000:5251, площею 2 га. Право власності на ці земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_2 . Правонаступником Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області у спірних правовідносинах є ОСОБА_2., яка у період вирішення судом спору щодо поновлення договору оренди земельної ділянки площею 43,60 га, розташованої на території Губівської сільської ради, кадастровий номер 3522881600:02:000:0550, до набрання законної сили рішенням суду першої інстанції набула у власність земельні ділянки, які сформовані у межах спірної земельної ділянки (об`єкта оренди).

Позиція Верховного Суду У пункті 5 частини першої статті 396 ЦПК України зазначено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними. Аналіз пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України свідчить, що якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилалася особа у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними, то касаційне провадження закривається. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 373/1281/16-ц (провадження № 14-128цс18) зазначено, що «під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) конкретизовано вищевказаний висновок та зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами, насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, однаковими. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зроблено висновок, що під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи. У справі № 264/5957/17, на яку у касаційній скарзі посилається ОСОБА_2 , вирішувався спір про визнання недійсними кредитного договору і договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору. Підставою позову у вказаній справі було те, що при укладенні кредитного договору відповідач (банк) не надав позивачу графік платежів, що є складовою кредитного договору, із зазначенням сум погашення основного боргу, відсотків за користування кредитом та інших супутніх послуг, фінансових зобов`язань позивача за кожним платіжним періодом. Крім того, позивач вважав, що умови кредитного договору про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, є несправедливими. Позивач зазначав, що підписав кредитний договір під впливом інформації, яка не відповідала дійсності. У цьому договорі є невигідні для позивача як позичальника умови, що передбачають отримання банком прихованого прибутку та виникнення у позивача непередбачених у договорі втрат. Відповідач умисно приховав реальну ціну пропонованої фінансової послуги. Таким чином, позивач посилався на те, що, оскільки кредитний договір укладений із порушенням установлених законом вимог, є підстави для визнання такого договору недійсним. У справі, що переглядається, позов пред`явлений позивачем до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області та іншої фізичної особи про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі. Позивач зазначала, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградської області порушило її права як орендаря, оскільки протягом строку та у спосіб, що визначені нормами законодавства, не вчинило будь-яких дій щодо поновлення договору оренди землі за її зверненням або відмови у вчиненні таких дій. Надалі право власності на земельні ділянки, які були сформовані у межах спірної земельної ділянки, набула ОСОБА_2 . Таким чином, спірні правовідносини у справі № 264/5957/17, на висновки Верховного Суду у якій як на підставу касаційного оскарження посилається представник ОСОБА_2 , та у справі, що переглядається, за предметом, підставами позову, фактичними обставинами справи та матеріально-правовим регулюванням спірних відносин не є подібними. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Висновки за результатами розгляду касаційної скарги З урахуванням того, що після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України Верховний Суд встановив, що висновки щодо застосування норми права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) та на які посилається відповідач ОСОБА_2 у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, що не є подібними до правовідносин у справі, яка переглядається, колегія суддів робить висновок про необхідність закриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України. Керуючись статтями 260, 389, 396, 400 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Закрити касаційне провадження у справі № 391/470/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області, ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 липня 2021 року. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді М. М. Русинчук Н. О. Антоненко І. О. Дундар

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»