Постанова 4803 № 243/6852/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2293/23 Справа № 243/6852/21 Суддя у 1-й інстанції - Фалін І.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Хейло Я. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 березня 2023 року м.Кривий Ріг Справа № 243/6852/21 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Хейло Я.В., суддів Мірути О.А., Тимченко О.О., секретар судового засідання: Тимофєєва В.О. сторонни: позивач ОСОБА_1 , відповідач Головне управлінняПенсійного фонду в Донецькій області, розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення спадщини у вигляді недоотриманих пенсійних виплат, яке ухвалене суддею Фаліним І.Ю. у місті Слов`янську Донецької області, повне судове рішення складено 08 жовтня 2021 року, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про стягнення спадщини у вигляді недоотриманих пенсійних виплат. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що є сином померлої ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на спадкове майно - на нараховані, але не отримані за життя пенсійні виплати за період з 01.08.2018 року по 31.01.2020 року у розмірі 239 531,25 грн. Відповідачем сплачено недоотриману пенсію у розмірі 150 184,86 грн., в задоволені решти недоотриманої пенсії померлої відмовлено з посиланням на статтю 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто виплата проведена за останні три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Позивач вважає, що відмова відповідача у виплаті всієї суми пенсії не ґрунтується на вимогах закону. З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив позов задовольнити, стягнути з відповідача на його користь суму недоотриманої пенсії, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 , у розмірі 89346,39 грн., яка є спадщиною позивача. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення спадщини у вигляді недоотриманих пенсійних виплат задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошові кошти, набуті ним в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 89 346,39 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч триста сорок шість гривень 39 копійок) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок). Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвали нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує, що на запит нотаріуса Управління надало відповідь з повідомленням про суму недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 у розмірі 154 699,29 грн. з посиланням на ст. 46 ЗУ «Прозагальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Заяву на виплату недоотриманої пенсії було надано позивачем 29 жовтня 2020 року. Разовим дорученням № 141 від 10.03.2021 року позивачу було виплачено недоотриману пенсію ОСОБА_2 у сумі 150 184,86 грн. за період з 28.10.2017 року по 31.01.2020 року. Отже, розмір недоотриманої пенсії було зменшено в залежності від дати звернення до управління Пенсійного фонду, оскільки за життя ОСОБА_2 не виявила бажання поновити виплату пенсії та не звернулась до управління з заявою, пенсійна виплата не нараховувалась. Вказує, що на теперішній час, недоотримана пенсія по пенсійній справі ОСОБА_2 відсутня. Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Сторони в судове засідання не з`явились, про час, місце та дату розгляду справи повідомлені належним чином. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Артемівськ Перевальського району Луганської області. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 його батьками записані: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 . Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.10.2020 року, до складу спадкового майна померлої ОСОБА_2 , 1939 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , входить недоотримана пенсія у розмірі 154699,29 грн., спадкоємцем якого є син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно спадкової справи № 182/2020 щодо майна померлої ОСОБА_4 , свідоцтво про право на спадщину видано на підставі листа Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 0567-02-8/10713 від 28.10.2020 року в якому зазначено, що загальна сума заборгованості по виплаті пенсії ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.08.2014 року по 31.01.2020 року складає 239 531,25 грн. З посиланням на ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» недоотримана пенсія по пенсійній справі ОСОБА_2 з 01.10.2017 року по 31.01.2020 року складає 154 699,29 грн. Фактично виплачено позивачу недоотриману пенсію, що належала ОСОБА_2 , у розмірі 150 184,86 грн., що не заперечується сторонами. Позиція апеляційного суду Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2021 року залишити без змін. Мотиви з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права Відповідно до частин 1, 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за життя ОСОБА_2 була нарахована пенсія на загальну суму 239 531,25 грн., однак вона не була нею отримана за життя, а позивач є її спадкоємцем та у встановленому законом порядку прийняв спадщину, отже, суд вважав, що позивач набув право на отримання нарахованої, але не виплаченої пенсії в розмірі 89 346,39 грн. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України). Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України). Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що: - цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; - право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18) вказано, що «підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України». Колегія суддів зазначає, що право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець відповідно до положень статті 1227ЦК України має право на отримання безпідставно не нарахованої відповідачем пенсії у порядку спадкування за законом. Зазначений висновок узгоджується із позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19. Частиною 4 статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В апеляційній скарзі, посилання на частину першій статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, який керувався даною статтею при виплаті позивачу недоотриманої пенсії померлого чоловіка, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дана правова норма розповсюджується на пенсіонерів, які є власниками своїх особистих пенсій, тобто на тих, що не померли, та ніяким чином не стосується правовідносин щодо спадщини. ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума заборгованості по виплаті пенсії ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.08.2014 по 31.01.2020 складає 239531,25 грн. Позивачу виплачена недоотримана пенсія, що належала ОСОБА_2 , у розмірі 150 184,86 грн., що не заперечується сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 321 цього Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 ст.16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зазначеним у п. 5 ч. 2 цієї статті, може бути примусове виконання обов`язку в натурі. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач є спадкоємицею за законом, має право на суму пенсії, яка недоотримана спадкоємцем за життя. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованого та правильного висновку суду. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), рішення від 10 лютого 2010 року). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Розподіл судових витрат Відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи висновки апеляційного суду за результатами розгляду справи, судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 15 березня 2023 року. Головуючий: Судді: