Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/4952/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/4952/20 Головуючий в 1 інстанції: Устинова І.А.. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Миколаїв Повний текст судового рішення складений 18.01.2022р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - В С Т А Н О В И В: 09.11.2020р. Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 234381,17грн. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача податкової заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та штрафних санкцій, які виникли за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2021р., (набрало законної сили 08.06.2021р.) позов задоволений, оскільки грошове зобов`язання набуло статусу податкового боргу та не сплачене відповідачем добровільно в установленому законом порядку. Постановою Верховного Суду від 08.09.2021р. скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2021р. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021р.; справу передано на новий розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду. Верховний Суд скасовуючи вказані судові рішення, зазначив, що правова природа податкового боргу потребує встановлення підстав його виникнення, різновиду зобов`язання та моменту виникнення. Самих тільки податкових повідомлень-рішень, без встановлення підстав та моменту виникнення обов`язку сплати, недостатньо, щоб рахувати його наявним. Момент повернення повідомлень без вручення, якими засвідчується певний факт також потребує встановлення в розрізі кожного рішення. Без оцінки судів попередніх інстанцій залишена також долучена до матеріалів справи податкова декларація про майновий стан і доходи за 2015 рік, в матеріалах справи відсутня податкова вимога на яку посилаються суди попередніх інстанцій, а долучений до матеріалів справи корінець податкової вимоги від 29.08.2019р. №20679050, без підпису та відбитку печатки, не оцінений на предмет належності, достатності та допустимості доказів. Щодо нарахування заявленої до стягнення пені, суди попередніх інстанцій не проаналізували та не застосували ст.129 Податкового кодексу України, яка передбачає порядок нарахування пені, зокрема, п.п.129.1.1 п.129.1 передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом. Разом з тим, згідно з пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 цього Кодексу нарахування пені проводиться у разі закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання, а згідно з пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 цього Кодексу нарахування пені проводиться у разі настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Щодо посилання відповідача на порушення п.102.1 та п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, яка має істотне значення для правильного вирішення справи, Суд звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій взагалі не досліджено вказане питання. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 відмовлено у задоволені позову з підстав того, що стягнення коштів контролюючий орган може ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, та безумовно вважається безнадійним. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на те, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції фактично надає оцінку правомірності податковим повідомленням-рішенням, не сплата грошових зобов`язань за якими стала підставою для звернення із заявленим позовом про стягнення податкового боргу. Проте, наведені обставини не є предметом судового розгляду у даній справі, оскільки оцінка податкових правопорушень, встановлених за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийняті акти індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження податкових повідомлень - рішень. В свою чергу, не оскарження актів індивідуальної дії в досудовому або судовому порядках платником податків вказує на погодження останнього з визначеними йому сумами грошових зобов`язань. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що 11.07.2019р. Головним управлінням ДПС у Миколаївській області винесені податкові повідомлення-рішення №№00054891305 щодо збільшення грошового зобов`язання ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб на суму 149238,75грн., а саме за податковими зобов`язаннями на суму 119391грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 29847,75грн.; 0054881305 щодо збільшення грошового зобов`язання ОСОБА_1 з військового збору на суму 11250грн., а саме за податковими зобов`язаннями на суму 9000грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 2250грн.; 00054901305 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 170грн. за порушення пп.16.1.2., 16.1.3. п.16. ст.16, пп.49.18.4. п.49.18. ст.49, п.176.1. ст.176, п.177.5. ст.177, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України; 00054911305 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 510грн. за порушення пп.54.3.3. п.54.3. ст.54, п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України. /а.с.4-15/ Податковим органом нараховано ОСОБА_1 пеню на грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 11.07.2019р. №00054881305, у розмірі 5132,07грн. Податковим органом нараховано ОСОБА_1 пеню на грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 11.07.2019р. №00054911305, у розмірі 68080,35грн. /а.с.3, 146-147/ 29.08.2019р. Головним управлінням ДПС у Миколаївській області направлено відповідачу податкову вимогу №201679-50 про сплату податкового боргу станом на 28.08.2019р. в сумі 234381,17грн. /а.с.16, 145/ Згідно розрахунку податкової заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, штрафних санкцій та пені станом на 29.07.2020р. у розмірі 234381,17грн. /а.с.3/ Вважаючи протиправними дії відповідача щодо несплати податкового боргу, позивач звернувся з даним позовом до суду. Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог виходячи з наступного. Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Пунктом 15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Як визначено пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У відповідності з п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження. Отже, факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання протягом 10 робочих днів. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом. Так, податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС у Миколаївській області від 11.07.2019р. №№00054891305 збільшено грошове зобов`язання ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб на суму 149238,75грн., а саме за податковими зобов`язаннями на суму 119391грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 29847,75грн.; 0054881305 збільшено грошове зобов`язання ОСОБА_1 з військового збору на суму 11250грн., а саме за податковими зобов`язаннями на суму 9000грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 2250грн.; 00054901305 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 170грн. за порушення пп.16.1.2., 16.1.3. п.16. ст.16, пп.49.18.4. п.49.18. ст.49, п.176.1. ст.176, п.177.5. ст.177, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України; 00054911305 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 510грн. за порушення пп.54.3.3. п.54.3. ст.54, п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України. /а.с.4-15/ Згідно п. 58.3. ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу. Пунктами 42.1., 42.2. ст.42 ПК України визначено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п.42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Вищезазначені податкові повідомлення-рішення направлялися на податкову адресу позивача, але 12.08.2019р. повернулися відправнику з причини відсутності одержувача, тобто, в силу ст.42 ПК України вважаються врученими. /а.с.14-15/ Будь-яких доказів визнання вказаних податкових повідомлень-рішень протиправними відповідачем до суду не надано, а тому визначені ними грошові зобов`язання набули статусу узгоджених. Крім того, за період з 31.07.2016р. по 23.08.2019р. податковим органом нараховано ОСОБА_1 пеню на грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 11.07.2019р. №00054881305, у розмірі 5132,07грн. /а.с.6/ За період з 31.07.2016р. по 23.08.219р. податковим органом нараховано ОСОБА_1 пеню на грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 11.07.2019р. №0054891305, у розмірі 68080,35грн. /а.с.4/ Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно розрахунку податкової заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, штрафних санкцій та пені станом на 29.07.2020р. у розмірі 234381,17грн. /а.с.3/ Пунктами 59.1, 59.5 ст.59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Згідно п.58.3. ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу. Пунктами 42.1., 42.2. ст.42 ПК України визначено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п.42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Отже, на виконання вимог ст.59 ПК України, податковим органом сформовано та направлено ОСОБА_1 податкову вимогу №201679-50 про сплату податкового боргу станом на 28.08.2019р. в сумі 234381,17грн. Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначена вимога направлена відповідачу рекомендованим листом за його податковою адресою, тобто, вважається належним чином врученою. /а.с.16, 145/ Згідно пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.41.4 ст.41 ПК України). Пунктом 102.1. ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. При цьому, згідно п.102.4. ст.102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. Таким чином, стягнення судом податкового боргу з платника податків за наявності відмови у самостійному погашенні грошового зобов`язання нарахованого контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.102.1. ст.102 ПК України та звернення контролюючого органу до суду щодо стягнення коштів платника податків протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2016р. ОСОБА_1 подав до ДПІ за місцем проживання податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік. /а.с.40-42/ Згідно п.49.18. ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу. Оскільки останнім днем подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік було 30.04.2016р., то контролюючий орган мав право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, а саме до 30.04.2019р. Разом з тим, податкова перевірка позивача з питань перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору від одержання доходу за ознакою « 126» (додаткове благо) у вигляді анулювання основної кредитної заборгованості ОСОБА_1 за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. проведена податковим органом у період з 23.05.2019р. по 29.05.2019р., на підставі якої винесені податкові відповідні повідомлення-рішення від 11.07.2019р. №№00054891305, 0054881305, 00054901305, 00054911305. /а.с.4-15, 249-262/ Враховуючи викладене, колегія суддів доходить до висновку про визначення податковим органом грошового зобов`язання ОСОБА_1 за 2015р. поза межами строку в 1095 днів, що в силу вимог п.102.4. ст.102 ПК України унеможливлює задоволення позовних вимог про стягнення податкового боргу. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.