Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/2121/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 березня 2023 року м. Дніпросправа № 280/2121/22 (суддя Кисель Р.В., м. Запоріжжя) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Панченко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі №280/2121/22 за позовом приватного акціонерного товариства «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» 07 лютого 2022 року звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України згідно з яким просить: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не збільшення ліміту реєстраційної суми податку на додану вартість позивача на суму 199965 грн; - зобов`язати відповідача зарахувати кошти в сумі 199965 грн у збільшення ліміту реєстраційної суми податку на додану вартість позивача. Позов обґрунтовано тим, що платіжними дорученнями №1 від 01.09.2021 на суму 80820 грн та №TR.60615 від 28.09.2021 на суму 119145 грн позивачем здійснене поповнення свого електронного рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на загальну суму 199965 грн, однак відповідачем протиправно не було збільшено ліміт цієї реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року позов задоволено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що у спірних відносинах наявна бездіяльність податкового органу щодо належного ведення облікової картки платника податків позивача, а саме не включення до баз податкового органу інформації про всі поточні рахунки позивача. При цьому, суд зазначив, що норми Податкового кодексу України не містять вимоги щодо включення до загальної суми поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку лише тих сум, які надійшли з відомих податковому органу поточних рахунків такого платника податку. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована відсутністю у податкового органу інформації про банківський рахунок, з якого позивачем були перераховані кошти до системи ЕАП ПДВ за платіжними дорученнями №1 від 01.09.2021 та №TR.60615 від 28.09.2021. Також, відповідач посилаючись на пункт 69.2 статті 69 ПКУ зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції відносно того, що норми Податкового кодексу України не містять вимоги щодо включення до загальної суми поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку лише тих сум, які надійшли з відомих податковому органу поточних рахунків такого платника податку. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 01.09.2021 за платіжним дорученням №1 з поточного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Перший український акціонерний банк» на ім`я позивача, на рахунок позивача в СЕА ПДВ (отримувач Державне казначейство України (ЕАП)) №UA818999980385199000000010543 було перераховано 80820 грн з призначенням платежу: перераховано з рахунку ПрАТ «Супер» (код ЄДРПОУ 13604509) на електронний рахунок для сплати ПДВ за серпень 2021 року (а.с.14). 28.09.2021 за платіжним дорученням №TR.60615 з поточного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Перший український акціонерний банк» на ім`я позивача, на рахунок позивача в СЕА ПДВ (отримувач Державне казначейство України (ЕАП)) №UA818999980385199000000010543 було перераховано 119145 грн з призначенням платежу: перераховано з рахунку ПрАТ «Супер» (код ЄДРПОУ 13604509) на електронний рахунок для сплати ПДВ за серпень 2021 року (а.с.15). 01.10.2021 об 11 год. 45 хв. 58 сек. позивачем був сформований витяг з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до якого реєстраційний ліміт становив -196784,40 грн (а.с.28). Після здійснення позивачем зазначених платежів сума реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ не змінилась. Станом на 01.10.2021 (на 17 год. 59 хв.) сума реєстраційного ліміту позивача в СЕА ПДВ становила 195865,43 грн (збільшення суми реєстраційного ліміту відбулось за рахунок реєстрації податкових накладних). Листом від 06.09.2021 №10-000/254 позивач звернувся до Вознесенівського управління у м. Запоріжжя ГУ ДПС у Запорізькій області із запитом щодо можливості зарахування суми поповнення електронного рахунку на збільшення суми, що обчислюється відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, необхідній позивачу для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також можливості врахування залишку коштів на електронному рахунку в сумі 80820 грн для сплати узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ (а.с.10). Листом від 27.09.2021 №59748/6/08-01-18-07 Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомило позивача про те, що збільшення реєстраційної суми за рахунок поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку з інших джерел ніж з поточного рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку законодавством не передбачено, через що Вознесенівський відділ камеральних перевірок Управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області не має можливості вносити коригування до ІС «Єдине вікно електронної звітності/Реєстр операцій/ СЕА ПДВ» (а.с.18-19). 20.09.2021 позивачем до податкового органу була подана податкова декларація з ПДВ за серпень 2021 року, в якій задеклароване позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (рядок 18 податкової декларації) в сумі 199965,00 грн. 09.11.2021 за вих. №10-000/337 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести відповідні коригування в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та відновити реєстраційний ліміт позивачу. До заяви були додані повідомлення банку про наявність у позивача рахунків від 02.09.2021 №КНО-58.1.5/458, копії зазначених вище платіжних доручень та витяги в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ від 01.09.2021 та від 28.09.2021 (а.с.11-17). Листом від 03.12.2021 №27339/6/99-00-18-03-04-06 відповідач поінформував позивача, що поповнення електронних рахунків платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад з поточних рахунків інших осіб, незалежно від наявності чи відсутності договору доручення, тощо, не передбачено. За даними ІТС Податковий блок кошти згідно платіжних доручень від 01.09.2021 №1 на суму 80820 грн та від 28.09.2021 №60615 на суму 119145 грн було перераховано на електронний рахунок позивача № НОМЕР_1 , з рахунку, який не перебуває на обліку в контролюючому органі яв відкритий вказаному платнику (а.с.20-21). Правомірність бездіяльності відповідача, яка полягає у не збільшенні ліміту реєстраційної суми податку на додану вартість позивача на суму 199965 грн сплаченої згідно з платіжним дорученням №1 та платіжним дорученням №TR.60615 є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктом 201.1 ст.201 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів зі свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість регулюються статтею 200-1 ПК України. Відповідно до п.200-1.1 ст.200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (ЕНакл), обчислену за такою формулою: ЕНакл = ЕНаклОтр + ЕМитн + ЕПопРах + ЕОвердрафт - ЕНаклВид - ЕВідшкод - ЕПеревищ; де: ЕНаклОтр - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах «а» - «в» пункту 200-1.2 цієї статті. Під час розрахунку показника ЕПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами. Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі. Пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України встановлено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу. Отже, враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що норми Податкового кодексу України містять вимогу щодо зарахування коштів на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника саме з його поточного рахунку, проте не містить такої вимоги у рази зарахування коштів на його поточний рахунок з інших рахунків. Згідно з абз.6 пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, ЕПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах «а» - «в» пункту 200-1.2 цієї статті. Відповідно до вказаних норм Кодексу, в разі перерахування платником податків коштів для поповнення електронного рахунку з ПДВ з інших рахунків, аніж вказані в пункті 200-1.4, такі кошти не можуть зараховуватись на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та, відповідно, не приймають участі при визначенні реєстраційного ліміту. При цьому, пункт 200-1.3 статті 200-1 ПК України встановлює, що не враховуються в обрахунку показника ЕПопРах суми, зараховані на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку з: а) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових та технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу); б) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу; в) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідач в межах цієї судової справи не зазначає обставин визначених пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України для заборони врахування в обрахунку показника ЕПопРах сум сплачених згідно з платіжним дорученням №1 та платіжним дорученням №TR.60615. Відповідач, в обґрунтування своєї позиції зазначає про відсутність у нього інформації про банківський рахунок, з якого позивачем були перераховані кошти до системи ЕАП ПДВ за платіжними дорученнями №1 від 01.09.2021 та №TR.60615 від 28.09.2021, зокрема, зазначає про відсутність інформації про належність цього рахунку позивачу. Як вбачається з матеріалів справи, позивач, 09.11.2021 за вих. №10-000/337 звертався до відповідача із заявою, в якій просив провести відповідні коригування в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та відновити реєстраційний ліміт позивачу. До заяви були додані повідомлення банку про наявність у позивача рахунків від 02.09.2021 №КНО-58.1.5/458, копії зазначених вище платіжних доручень та витяги в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ від 01.09.2021 та від 28.09.2021 (а.с.11-17). Тобто, позивачем було доведено до відома відповідача про наявність у нього поточних рахунків з яких було здійснено перерахування коштів в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність бездіяльності податкового органу щодо належного ведення облікової картки платника податків позивача, а саме не включення до баз податкового органу інформації про всі поточні рахунки позивача. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що для збільшення ліміту реєстраційної суми податку на додану вартість платник податків був зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів зі свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в свою чергу, відповідач в межах розгляду цієї справи не заперечує того, що такі кошти згідно з платіжним дорученням №1 та платіжним дорученням №TR.60615 були переведені з рахунку позивача. Відповідач вказує лише про відсутність у нього інформації про банківський рахунок, з якого позивачем були перераховані кошти до системи ЕАП ПДВ за платіжними дорученнями №1 від 01.09.2021 року та №TR.60615 від 28.09.2021 року. Враховуючи те, що відповідач не заперечує та не надає доказів того, що банківський рахунок, з якого позивачем були перераховані кошти до системи ЕАП ПДВ за платіжними дорученнями №1 від 01.09.2021 року та №TR.60615 від 28.09.2021 року належить приватному акціонерному товариству «Запорізький завод надпотужних трансформаторів», та не наводить обґрунтувань наявності обставин визначених пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України для заборони врахування в обрахунку показника ЕПопРах сум сплачених згідно з платіжним дорученням №1 та платіжним дорученням №TR.60615, а також те, що відповідач не надав доказів того, що зарахування коштів на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1 , з рахунку, який не перебуває на обліку в контролюючому органі є порушенням норм податкового законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову приватного акціонерного товариства «Запорізький завод надпотужних трансформаторів». На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі №280/2121/22 - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 14 березня 2023 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко