Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 396/1356/22 (2-а/396/14/22)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 березня 2023 року м. Дніпросправа № 396/1356/22 (2-а/396/14/22) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Юрчука М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20.12.2022 р. (суддя Дригваль В.М.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, третя особа інспектор СРПП Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, лейтенант поліції Мошнягул Віктор Станіславович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 452914 від 25.10.2022 р. в с т а н о в и В: 03.11.2022 р. ОСОБА_1 звернувся до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, третя особа інспектор СРПП Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, лейтенант поліції Мошнягул Віктор Станіславович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 452914 від 25.10.2022 р., де просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 452914 від 25.10.2022 р. про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1,5 ст. 121,125 та ч.2 ст. 126 КУпАП. Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20.12.2022 р. адміністративний позов задоволений повністю. Рішення суду мотивоване тим, що візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, де просило скасувати Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20.12.2022 р., прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову. Апеляційна скарга обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо не підтвердження відповідачем наявності адміністративного правопорушення в діях позивача. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 452914 від 25.10.2022 р. встановлено, що 25.10.2022 р. в 14.39 в м. Новоукраїнка вул. Вокзальна біля будинку,18 Кіровоградської області ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ110217 д/н НОМЕР_1 , будучи не пристебнутим ременем безпеки та з переобладнанням транспортного засобу, а саме, встановлення ГБО без узгодження з відповідним сервісним центром, який після вимушеної зупинки на вимогу поліцейського не увімкнув аварійну світлову сигналізацію та в ході перевірки документів не мав посвідчення водія відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом, чим порушив п.п.2.1 а,9.9 б, 2.3 в та 31.3 а ПДР України - адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч.1 та 5 ст. 121, 125, ч.2 ст. 126 КУпАП, на підстав ст. 36 КУпАП призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн6. Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті" роз`яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На думку суду апеляційної інстанції, для підтвердження порушення позивачем ПДР відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, зобов`язаний надати, зокрема, належний відеозапис чи матеріали фотофіксації події. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до суду не надані докази, що підтверджували б вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення. Оскільки, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, та не довів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, постанова серії БАВ № 452914 від 25.10.2022 року є протиправною та підлягає скасуванню. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, в зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а рішення суду без змін. На підставі викладеного, керуючись статтями 315,316,321,322,325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20.12.2022р. залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до касаційного суду протягом тридцяти днів з дня викладення повного тексту постанови. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова