Постанова 4851 № 480/8546/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 березня 2023 р. Справа № 480/8546/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ральченка І.М. суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. за участю секретаря судового засідання Євсєєвої М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2022, суддя Л.М. Опімах, по справі № 480/8546/22 за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) треті особи ОСОБА_1 , Управління патрульної поліції у Сумській області , Головне управління ДПС у Сумській області , Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради про визнання протиправними дій та оцінки майна, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з оцінки майна у зведеному виконавчому провадженні АСВП № 58997561 з примусового виконання виконавчих листів, виданих на виконання судових рішень про стягнення з неї заборгованості на користь групи стягувачів, що полягали у залученні до проведення опису та арешту майна боржника оцінювача ОСОБА_3 , та визнати протиправною оцінку майна відповідно до звітів з оцінки майна, виконаних ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи", оцінювач ОСОБА_3 , від 28 жовтня 2022 року щодо вартості 5-кімнатної житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та від 27 жовтня 2022 року щодо вартості земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Одночасно з позовом ОСОБА_4 було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) передавати на реалізацію описані та арештовані квартиру та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена заява обґрунтована тим, що ознаки протиправності дій суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод та інтересів заявника є очевидними, а також невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів позивача, оскільки в оцінці належного їй нерухомого майна неправильно визначено його вартість (є заниженою). У свою чергу, реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 задоволено заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Заборонено Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) передавати на реалізацію описані та арештовані квартиру та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 та Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - апелянти), не погодившись з ухвалою суду, подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати ухвалу суду як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про не врахування судом першої інстанції, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову. Судом не враховано, що заборонивши відповідачу передавати описані та арештовані квартиру та земельну ділянку, фактично зупинено проведення прилюдних торгів з продажу майна боржника (позивача), що суперечить ч. 6 ст. 151 КАС України. Позивач не надав відзив на апеляційні скарги. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову спричинить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150,151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. Частинами 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо : 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України). В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України). Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Колегія суддів враховує і те, що відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту. Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Судовим розглядом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває зведене виконавче провадження АСВП 58997561 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 26.10.2020 ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми надано дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, а саме: 1) квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 498,76 кв.м, житловою площею 117,3 кв.м (реєстраційний номер майна 22756121); 2) земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5910136600:18:005:0010, площею 0,0498 га, набувачем якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . 31.08.2022 державним виконавцем проведено опис та арешт вищевказаного нерухомого майна. В подальшому до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від суб`єкта оціночної діяльності надійшли звіти щодо визначення вартості описаного та арештованого майна. Після отримання звітів відділом примусового виконання рішень до ДП «СЕТАМ» було подано в електронній формі заявку на примусову реалізацію п`ятикімнатної квартири загальною площею 498,76 кв.м. в житловому будинку таунхаусного типу та земельну ділянку площею 0,0498 га, кадастровий номер 5910136600:18:005:0010, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , лот № 520387. Відповідно до даних з веб-сайту ДП «СЕТАМ» (https://setam.net.ua/auction/518652)/платформи OpenMarket публікація лота № 520387 була проведена 09.12.2022. Позивач в заяві про забезпечення позову зазначає про існування визначених у статті 150 КАС України обставин для вжиття заходів забезпечення позову. Колегія суддів вважає такі твердження позивача необгрунтованими з огляду на наступне. Відповідно до ч. 6 ст. 151 КАС України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру. Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції було заборонено відділу примусового виконання рішень передавати на реалізацію описані та арештовані квартиру та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто фактично судом зупинено електронні торги з реалізації вищенаведених квартири та земельної ділянки. При цьому, судом першої інстанції не враховано, що у відповідності до положень ч. 6 ст. 151 КАС України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення торгів, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування). Наслідком заборони відповідачу передавати на реалізацію описані та арештовані квартиру та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 є втручання у проведення торгів, що з урахуванням вищенаведеного, є неправомірним. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 10.06.2021 по справі № 380/5217/20. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову. Разом з тим, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали вищенаведене не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову. Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 287, 308, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) - задовольнити. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 по справі № 480/8546/22 скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий В.В. Катунов