LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд524/80/22

від 15.03.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.04.2022 по справі № 524/80/22 залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 березня 2023 р.Справа № 524/80/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. , за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.04.2022, головуючий суддя І інстанції: Нестеренко С.Г., м. Кременчук, по справі № 524/80/22 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Кам`янського РУП старший лейтенант поліції Зубко В.О. , Інспектора ВРП Кам`янського РУП старший лейтенант поліції Забори А.О. , Головного управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до Головного управління НП в Дніпропетровській області, інспектора ВРП Кам`янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області Забори Артура Олександровича та інспектора ВРП Кам`янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області Зубка Віталія Олексійовича, в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ № 103913 від 14 вересня 2021 року; - визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. по справі про адміністративне правопорушення серія ГАВ № 07736 від 14 вересня 2021 року. Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.04.2022 по справі № 524/80/22- відмовлено ОСОБА_1 та його представнику Маслову Є.В. у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності. Залишено позов ОСОБА_1 без розгляду. Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, вважаючи, що оскаржувана ухвала була залишена без розгляду без надання оцінки обставинам, що мають значення для правильного вирішення справи, що стало порушенням права позивача на судовий захист, просить скасувати ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.04.2022 по справі № 524/80/22 та направити справу для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції. Відповідно до ч. ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що постановою відповідача-інспектора ВРП Кам`янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області Забори А.О. від 14 вересня 2021 року, серія БАБ № 103913, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за те, що позивач, цього дня, близько 15 год. 32 хв. в м. Кам`янське по вул. Бурхана, б. № 5, керуючи транспортним засобом DAF XF, д.н.з. НОМЕР_1 , перевозив небезпечний вантаж 30/1202 та мав залишки речовини на горловинах цистерни та бензобаку, чим порушив п. 22.5 Правил перевезення небезпечного вантажу. Постановою інспектора ВРП Кам`янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області Зубка В.О. від 14 вересня 2021 року, серія ГАВ № 07736, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. за те, що позивач цього дня, близько 15 год. 42 хв. в АДРЕСА_1 , здійснив завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме зателефонував на спецлінію «102» та повідомив, що його безпричинно та незаконно спинив екіпаж поліції. Приймаючи рішення про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що строк на звернення до суду з даним позовом позивачем було пропущено без поважних на те підстав. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. За правилами ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Отже, процесуальний закон, включаючи в себе спеціальну норму щодо строків звернення до адміністративного суду з питань, зокрема, оскарження постанови інспектора поліції, встановлює десятиденний строк для звернення до суду з дня, коли особа отримала таку постанову. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Згідно із статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Згідно ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Як вбачається з матеріалів справи, 14 вересня 2021 року інспектором ВРП Кам`янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області Заборою А.О винесено постанову серії БАБ № 103913, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Постановою від 14 вересня 2021 року серії ГАВ № 07736 інспектором ВРП Кам`янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області Зубко В.О. було притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. Судом встановлено, що у постанові від 14.09.2021 року серії ГАВ № 07736 міститься підпис про отримання позивачем даної постанови. У постанові від 14.09.2021 року серії БАБ № 10391 відсутні відмітки про отримання позивачем зазначеної постанови. Між тим, відповідно до матеріалів справи позивач 23.09.2021 звернувся до ГУ НП в Дніпропетровській та Національної поліції зі скаргою про скасування постанов серії БАБ №103913 та постанови серії ГАВ №077336 по справі про адміністративне правопорушення, що підтверджує обізнаність позивача станом на 23.09.2021 р. зі змістом даних постанов. Адміністративний позов подано позивачем до суду 10.01.2022, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції, тобто з пропуском строку звернення до суду. Доводи позивача, що строк звернення до суду не пропущений з огляду на досудове врегулювання цього спору та звернення до суду протягом 10 днів з дня отримання позивачем довідки та листів про стан розгляду справи, а саме 03.01.2022, колегія суддів вважає безпідставним, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2021 звернувся до ГУ НП в Дніпропетровській та Національної поліції зі скаргою про скасування постанов серії БАБ №103913 та постанови серії ГАВ №077336 по справі про адміністративне правопорушення. За результатами розгляду даної скарги, 18.10.2021 року старшим інспектором ВРПП Кам`янського РУП ГУ НП старшим лейтенантом поліції Гога Е.С. за погодженням начальника ВРПП Кам`янського РУП старшого лейтенанта поліції Гурцая М. було прийнято рішення, відповідно до якого перевіркою встановлено, що поліцейські ВРПП Кам`янського РУП, які виносили вищевказані постанови про адміністративні правопорушення діяли в рамках чинного законодавства та позивачем було отримано довідку від 18.10.2021 року зі зазначеним рішенням та листи 03.01.2022. Колегія суддів в контексті спірних правовідносин зазначає, що як було зазначено вище, відповідно до положення пункту 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Зміст наведеної норми дає підстави для висновку, що законом передбачено право вибору особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення. При цьому, звернення позивача до вищестоящого органу зі скаргою не є визначеним досудовим порядком вирішення спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав. Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 23 вересня 2022 року у справі №750/10714/21 та від 16 лютого 2023 року у справі № 697/1044/22. Отже, враховуючи, що 14.09.2021 року позивач був присутній під час винесення постанови серії ГАВ №077336, що підтверджується підписом про отримання позивачем даної постанови, а також те, що позивач 23.09.2021 звернувся до ГУ НП в Дніпропетровській та Національної поліції зі скаргою про скасування постанов серії БАБ №103913 та постанови серії ГАВ №077336 по справі про адміністративне правопорушення, то звернення позивача до суду із цим позовом 10.01.2022 мало місце поза межами встановленого ст. 289 КпАП України та ст. 286 КАС України десятиденного строку. Колегія суддів, в контексті спірних правовідносин, вважає за доцільне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, заява № 23436/03). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що звернення особи до вищестоящого органу зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав, що підтверджує відсутність підстав для встановлення шестимісячного строку для звернення до суду із вказаним позовом. Зазначена позивачем в апеляційній скарзі обставина, а саме оскарження постанови серії БАБ №103913 та постанови серії ГАВ №077336 до ГУ НП в Дніпропетровській та Національної поліції, носить суб`єктивний характер, оскільки пов`язана з обраним способом порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та не має відношення до прав або можливостей звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення про накладення адміністративного стягнення. При цьому, позивачем не наведено поважних причин пропущення встановленим законом строку на оскарження постанов. Аналогічні правові позиції знаходить своє відображення у постановах Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі №522/14986/19, від 26 січня 2021 року у справі № 757/48987/18-а, 16 лютого 2023 року у справі № 697/1044/22. Таким чином, апелянт невірно тлумачить норми процесуального права, вважаючи що ч.2 ст. 286 КАС України слід застосовувати з врахуванням частини четвертої статті 122 КАС України. З даного питання Верховним Судом сформована усталена судова практика, яка вищезазначена колегією суддів та спростовує доводи скаржника. Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи позивача безпідставними, а висновки суду першої інстанції обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права. Згідно ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.04.2022 по справі № 524/80/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.М. Мінаєва

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»