Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 626/664/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 березня 2023 р. Справа № 626/664/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2022, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 30.08.22 по справі № 626/664/22 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини , Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в східних областях про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Красноградського районного суду Харківської області, з позовом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в східних областях, в якому просив суд: - визнати бездіяльність Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в східних областях, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини стосовно розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.02.2022 протиправною; - зобов`язати Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в східних областях розглянути заяву від 16.02.2022 щодо адміністративного правопорушення вчиненого посадовими особами ГУ ПФУ в Харківській області, залучити ОСОБА_1 в якості потерпілого до цієї справи, направити протокол до суду для прийняття рішення; - визнати протиправним бездіяльність (відсутність контролю) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за діяльністю (бездіяльністю) Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в східних областях; - визнати протиправним надання відповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на звернення ОСОБА_1 без підпису; - визначити Представнику Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в східних областях розумний строк виконання рішення суду. Похідна позовна вимога: надіслати Голові Верховної Ради України копію судового рішення. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про протиправну бездіяльність відповідачів, яка полягала у неналежному розгляді заяви позивача. Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області справу №626/664/22 передано до Харківського окружного адміністративного суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог та визнати позивача потерпілим по цій справі. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідачем, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач, Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в східних областях, не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач 16.02.2022 звернувся з заявою до Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в східних областях, в якій просив скласти протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 212-3 КУпАП вчинене посадовими особами ГУ ПФУ в Харківській області, залучивши позивача потерпілим до цієї справи та направити адміністративний протокол до суду для прийняття рішення. До вказаної заяви долучено додатки, а саме: заяву від 28.12.2021 на ім`я начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Ачкасова В.М., відповідно до якої заявник просив проінформувати його про причини не виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 по справі №520/8045/20, лист Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.01.2022 №2000-0203-8/14399 за результатами розгляду заяви позивача, фото сторінки особистого кабінету позивача на сайті ПФУ. 29.03.2022 позивач звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2 зі скаргою, в якій просив визнати факт бездіяльності підпорядкованої особи - Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в східних областях та вжити заходи стосовно захисту права заявника порушеного посадовими особами вказаними у заяві. Листом від 04.04.2022 № 8836.4/К-3243.3/22/30/2 Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повідомив позивача про те, що порушені у скарзі питання не підлягають розгляду у порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян", а мають розглядатися в порядку, встановленому законами України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", "Про виконавче провадження". Зазначив, що підстави для вжиття заходів реагування за зверненням позивача від 16.02.2022 року відсутні. 08.04.2022 позивач звернувся зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денисової Л.Л., в якій зазначив, в порушення вимог статей 19, 20 Закону України "Про звернення громадян" - заяву не розглянуто, відповідь не надано. В скарзі від 08.04.2022 позивачем зазначено, що на електронну скриньку надіслано лист від 04.04.2022 №8836.4К- 3243.3/22/30/2 без підпису (порушено статтю 15 Закону, Представника Уповноваженого з дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України Віктора Барвицького, тобто особи до якої заявник не звертався, а значить лист не є відповіддю на заяву), яким повідомлено про результати розгляду звернення від 16.02.2022. З листа вбачається, що автор роз`яснює відповіді на питання з якими заявник не звертався. Стосовно ж питання пов`язаного із захистом права заявника на отримання відповіді від посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян" (які саме порушення мали місце вказано в заяві від 16.02.2022) відповідь відсутня. В скарзі від 08.04.2022 позивач просив визнати факт бездіяльності підпорядкованої особи - Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в східних областях та вжити заходи стосовно захисту права заявника порушеного посадовими особами вказаними у заяві. Листом від 02.05.2022 № 10650.4/К- 4824.3/22/40 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини зазначив, що за матеріалами звернення ОСОБА_1 від 16.02.2022, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області Коліснику Юрію Миколайовичу надано відповідь у термін, передбачений Законом України "Про звернення громадян", порушення права на звернення та отримання відповіді не встановлено. Зазначено, що щодо надання відповіді на звернення ОСОБА_1 представником Уповноваженого з дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України, позивача повідомлено про те, що відповідно до пунктів 8, 9 Порядку роботи зі зверненнями у Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 17.05.2019 № 46.15/19, звернення, що надійшли до Секретаріату Уповноваженого, централізовано приймаються і реєструються структурним підрозділом Секретаріату Уповноваженого, який відповідає за реєстрацію звернень. Відповідно до пункту 37 Порядку під час вивчення матеріалів звернення виконавець (головний виконавець) у справі готує пропозиції, проекти листів, які погоджує та підписує в межах своїх функціональних обов`язків представник Уповноваженого, Керівник Секретаріату Уповноваженого, керівник структурного підрозділу чи інша посадова особа, якщо інше не зазначено в дорученні. Тобто виконавці за зверненнями громадян, що надходять до Секретаріату Уповноваженого, ухвалюють рішення щодо вжиття заходів реагування, надання роз`яснень, відмови у розгляді тощо, яке погоджують з посадою особою, до функціональних обов`язків якої належить надання відповіді за відповідним зверненням. Відповідно до зазначеного вище позивачу було надано відповідь листом від № 8836.4 К-3243.3/22 30/2. Таким чином, звернення ОСОБА_1 від 16.02.2022 було розглянуто відповідно до законів України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" та "Про звернення громадян". Не погодившись з протиправною бездіяльністю відповідачів, яка полягала у неналежному розгляді заяви від 16.02.2022, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод. Згідно з ст. 16 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує за зверненнями громадян України. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку надається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" при розгляді звернення Уповноважений: відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина; роз`яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому; направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення; відмовляє в розгляді звернення. Судовим розглядом встановлено, що до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшла заява ОСОБА_1 від 16.02.2022, яка зареєстрована в Секретаріаті Уповноваженого за вхідним № К-3243.3/22 від 18.02.2022, щодо невиконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та ненадання пенсійним органом відповіді за зверненням позивача від 28.12.2021. Як вже вище зазначалось, в заяві ОСОБА_1 просив Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини скласти протокол про адміністративне правопорушення, вчинене посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, залучивши ОСОБА_1 потерпілим до справи та направити адміністративний протокол до суду для прийняття рішення. Заяву ОСОБА_1 від 16.02.2022 відповідно до вимог положень Закону України "Про звернення громадян", розглянуто та листом представника Уповноваженого з дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України від 04.04.2022 № 8836.4/К-3243.3/22/30/2 надано відповідь. Так, заявнику роз`яснено положення Закону України "Про виконавче провадження" та особливості виконання й оскарження судових рішень, а також повідомлено, що відповідно до статті 12 Закону України "Про звернення громадян" його дія не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений, зокрема, Законом України "Про виконавче провадження". Крім того, зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 26.01.2022 надано відповідь на заяву позивача у термін, передбачений Законом України "Про звернення громадян", а отже, порушення права на звернення та отримання відповіді не встановлено. Тобто, позивачем висловлено лише особисту незгоду зі змістом відповіді на лист ОСОБА_1 від 16.02.2022, наданою представником Уповноваженого з дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України від 04.04.2022 № 8836.4/К-3243.3/22/30/2. З урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача про відсутність відповіді на його заяву від 16.02.2022 не відповідають дійсності, оскільки листом представника Уповноваженого з дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України від 04.04.2022 № 8836.4/К-3243.3/22/30/2 позивачу надана відповідь, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання бездіяльності Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в східних областях, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини стосовно розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.02.2022 протиправною. Стосовно доводів ОСОБА_1 про отримання відповіді за результатами розгляду заяви від 16.02.2022 без підпису уповноваженої на те особи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 2 розділу І Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55, основною формою провадження діловодства в установах є електронна. Документування управлінської інформації в установах здійснюється в електронній формі із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної печатки та кваліфікованої електронної позначки часу. Згідно наказу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 28.12.2018 №89/02-18 з метою забезпечення підвищення якості ведення діловодства та автоматизації діловодних процесів з 02.01.2019 у Секретаріаті Уповноваженого впроваджено систему електронного документообігу "Megapolis.Doc.Net" (далі за текстом СЕД). Відповідно до Порядку здійснення електронного документообігу у Секретаріаті Уповноваженого, затвердженого зазначеним вище наказом, електронний документообіг використовується для здійснення усіх етапів, пов`язаних із опрацюванням, підготовкою та проходженням документів у Секретаріаті Уповноваженого. Таким чином, лист представника Уповноваженого з дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України від 04.04.2022 № 8836.4/К-3243.3/22/30/2 містить усі необхідні реквізити, передбачені зазначеними вище актами, оскільки він створений в електронній формі із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної печатки та кваліфікованої електронної позначки часу. Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини отримано та розглянуто відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян" скарги позивача від 29.03.2022 та 08.04.2022 щодо ненадання відповіді на заяву від 16.02.2022. Позивачу на зазначені вище заяви листом від 02.05.2022 № 10650.4/К- 4824.3/22/40 надано обґрунтовану відповідь про те, що заяву 16.02.2022 розглянуто відповідно до приписів Законів України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" та "Про звернення громадян". Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", надавши обґрунтовану відповідь листом представника Уповноваженого з дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України від 04.04.2022 № 8836.4/К-3243.3/22/30/2, підписаного з використанням електронного цифрового підпису, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність (відсутність контролю) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за діяльністю (бездіяльністю) Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в східних областях та визнання протиправною надання відповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на звернення ОСОБА_1 без підпису. Стосовно позовних вимог про зобов`язання Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в східних областях розглянути заяву від 16.02.2022 щодо адміністративного правопорушення вчиненого посадовими особами ГУ ПФУ в Харківській області, залучити ОСОБА_1 в якості потерпілого до цієї справи, направити протокол до суду для прийняття рішення, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23.12.1997 № 776/97-ВР "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (надалі - Закон № 776), Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян", статтею 12 якого визначено, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження". Законом № 776 Уповноваженому надано певні механізми для відновлення прав і свобод людини і громадянина. Застосування конкретного методу впливу на порушника є правом Уповноваженого, яке має бути спрямоване на досягнення мети і доцільність його реалізації та визначається у кожному окремому випадку. Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанта рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанта вибору із будь-ким. Дискреційні повноваження у більш вузькому розумінні - це можливість діяти на власний розсуд, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Тобто дискрецією є законодавчо закріплена можливість певного державного органу вибирати одне з альтернативних діянь, причому кожна з таких альтернатив є правомірною. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 09.2020 у справі № 640/5681/19 відповідно до яких, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. Також необхідно зважати на те, що з огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади. Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Аналіз норм КАС України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя. Складення протоколу про адміністративне правопорушення належить до дискреційних повноважень відповідача, який на власний розсуд визначає наявність підстав для вжиття такого заходу без узгодження з будь-ким. Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів реального порушення своїх прав та інтересів, а лише висловлено особисту незгоду зі змістом відповіді на лист позивача від 16.02.2022, наданою представником Уповноваженого з дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України від 04.04.2022 № 8836.4/К-3243.3/22/30/2. З урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 по справі №626/664/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Курило