Постанова Закарпатський апеляційний суд № 299/2274/21
від 13.03.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 299/2274/21 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13.03.2023 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2021 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2021 року провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрито за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, оскільки він вчинив протиправні дії не у громадському місці, а на власному дворогосподарстві. Відповідно до постанови, - 20.04.2021 р. року близько 10.00 години, перебуваючи у власному дворогосподарстві під час словесної суперечки з гр. ОСОБА_2 висловлювався лайливими словами у його бік, чим осквернив честь та гідність гр. ОСОБА_2 . Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову суду та визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт на строк шістдесят годин. Вважає, що суд першої інстанції, прийшов до передчасних висновків щодо відсутності події і складу адміністративного правопорушення за ст.173 КУпАП у діях ОСОБА_1 . Зазначає, що при винесенні судом оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, визнані доведеними невстановлені обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи судом порушено та неправильно з`ясовані норми матеріального та процесуального права. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції, в судове засідання не прибули, клопотань про перенесення слухання справи не подавали. Відповідно до ч.6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має з огляду на таке. Апеляційний суд, враховуючи положення ст. 294 КУпАП, переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Суд, у відповідності до приписів ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 173 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Апеляційний суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази на предмет належності, достовірності та достатності, визнає, що місцевий суд дав належну, об`єктивну оцінку кожному процесуальному документу, який міститься у матеріалах справи, відтак встановив, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад передбаченого ст.173 КУпАП адміністративного правопорушення. Висновки суду першої інстанції у цій частині апеляційний суд визнає обґрунтованими, доводи апелянта про їх сумнівність такими, що не знайшли свого підтвердження. Так, відповідно до положень статті 173 КУпАП дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на громадський порядок. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а тож підприємств, установ та організацій. При цьому, за загальним правилом, поняття «громадське місце» визначається як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, котрі порушують громадський порядок і спокій громадян. Хуліганські дії завжди мають активний характер і не можуть виявлятися у формі бездіяльності. Поняття «дрібне хуліганство» - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе приставання до громадян та інші подібні дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян, якщо вони за своїм характером не тягнуть застосування заходів кримінального покарання. Дрібне хуліганство характеризується наявністю умислу; особа, яка скоїла дрібне хуліганство, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок, і бажає чи свідомо допускає вияв неповаги до суспільства. Тобто, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного правопорушення є порушення громадського порядку і спокою громадян. При цьому, як згадувалось вище, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є місце його скоєння, а саме громадське місце. Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах "Гурепка проти України (N2)" від 08 квітня 2010 року, "Лучанінов проти України" від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної). Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, оскільки в ході апеляційного перегляду справи не встановлено обставин, які б спростовували вказані висновки суду. Як вбачається з матеріалів справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 743825 від 22.04.2021, який складений ДОП СП ВП ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області Удичка Я.Л., стверджується, що ОСОБА_1 , 20.04.2021 близько 10.00 години в перебуваючи у власному дворогосподарстві під час словесної суперечки з гр. ОСОБА_2 висловлювався лайливими словами у його бік, чим осквернив честь та гідність гр. ОСОБА_2 . Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , наданих у судовому засіданні першої інстанції, останній свою вину у вчиненні вищевказаного дрібного хуліганства по відношенню до свого сусіда ОСОБА_2 не визнав та зазначив, що з сусідом ОСОБА_2 перебуває у неприязних відносинах, оскільки останній постійно його провокує та сам ОСОБА_2 вчиняє правопорушення. Того дня 22.04.2021 він випустив кішку погуляти, однак вона не повернулася. Вийшовши на двір почув мявчання, підійшов до огорожі і помітив, що на дереві в петлях висить його кішка і сусідський кіт. Він відразу попросив сина звільнити тварин. Однак кішка вже була мертва, а сусідського кота вдалося врятувати. Він дуже засмутився, внуки плакали, бо у кішки залишилися малі кошенята. З цього приводу він і висловив незадоволення сусіду. Однак той звернувся до дільничного, який в результаті склав на нього протокол. На переконання апеляційного суду, судом першої інстанції правильно встановлено, що відбувся конфлікт, внаслідок якого в діях ОСОБА_1 вбачаються суб`єктивні ознаки такого правопорушення, однак абсолютно виключена об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення, оскільки подія мала місце не у громадському місці, а на території приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке не може вважатися громадським місцем, а, отже, подія не порушила громадський порядок. Такі встановлені у судовому засіданні обставини підтверджують відсутність у діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а отже, складу зазначеного правопорушення. Таким чином, суд першої інстанції, детально вивчивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та правомірно, прийняв рішення про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Так, закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, судом було повно та об`єктивно досліджено докази, що містяться в матеріалах справи, а також допитано в судовому засіданні ОСОБА_1 , як учасника даного конфлікту. У відповідності до положень ч.1 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Твердження апелянта про те, що постанова суду не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до вимог ст.ст. 245 та 280 КУпАПповно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, потерпілим ОСОБА_2 не було надано будь-яких інших доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо відсутності у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Доводи апеляційної скарги під час апеляційного розгляду підтвердження не знайшли, а тому є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу. З урахуванням наведеного, постанова судді першої інстанції є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 , - залишити без задоволення. Постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2021 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, - залишити без зміни. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т.Ю. Бисага