Постанова 4813 № 493/1695/20

Номер провадження: 22-ц/813/3187/23 Справа № 493/1695/20 Головуючий у першій інстанції Тітова Т.П. Доповідач Цюра Т. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.02.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді: Цюри Т.В., суддів: Сегеди С.М., Комлевої О.С., За участю секретаря судового засідання: Хухрова С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Балтського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2021 року по цивільний справі позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Балтський хлібороб», державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігора Олександровича про визнання недійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна та довідки, виданої КП «Техінвентаризатор» Балтської районної ради Одеської області, скасування рішення державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Махортова І.О., скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Балтський хлібороб» на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами та припинення права власності ТОВ «Балтський хлібороб» на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами,- ВСТАНОВИВ: 26 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Балтського районного суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб», державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігора Олександровича про визнання недійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна та довідки, виданої КП «Техінвентаризатор» Балтської районної ради Одеської області, скасування рішення державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Махортова І.О., скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Балтський хлібороб» на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами та припинення права власності ТОВ «Балтський хлібороб» на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (т.1, а.с.3-9). 29 жовтня 2021 року рішенням Балтського районного суду Одеської області в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Балтський хлібороб», державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігора Олександровича про визнання недійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна та довідки, виданої КП «Техінвентаризатор» Балтської районної ради Одеської області, скасування рішення державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Махортова І.О., скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Балтський хлібороб» на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами та припинення права власності ТОВ «Балтський хлібороб» на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами- відмовлено (т.3, а.с.80-87). Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представником ОСОБА_1 ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд скасувати рішення Балтського районного суду від 29 жовтня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (т.3, а.с.126-128). На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Судове засідання призначено на 23 лютого 2023 року об 13 год 40 хв. 13 лютого 2023 року Одеським апеляційним судом отримано клопотання представника апелянта ОСОБА_3 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. 17 лютого 2023 року ухвалою Одеського апеляційного суду клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 про проведення судового засідання, призначеного на 23 лютого 2023 року об 13 год 40 хв в режимі відеоконференції -задоволено. До судового засідання, призначеного в режимі відеоконференції доєднався представник апелянта ОСОБА_3 , інші учасники справи до відеоконференції не доєднались, про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а також довідками, наявними в матеріалах справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від сторін до суду не надходило. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, ненадання жодних доказів щодо існування підстав для відкладення розгляду справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу у відсутності інших сторін. Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що до матеріалів цивільної справи не додано доказів того, що позивачу було виділено конкретне майно про видачу йому майнового паю в натурі, а саме на майно, яке наразі належить відповідачу ТОВ "Балтський хлібороб", або коштами, згідно свідоцтва № 346 на суму 3116 грн, свідоцтва № 347 на суму 2684 грн. та свідоцтва № 349 на суму 538 грн, а наявність у позивача свідоцтв про право власності на майновий пай члена колишнього КСП "Слава" визначає виключно його власність на майновий пай, який не визначено індивідуальними чи іншими ознаками рухомого чи нерухомого майна, та не визначає власності на конкретне рухоме чи нерухоме майно. Судом наголошеного, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували порушення його права власності та наявності такого права у останнього щодо нерухомого майна, яке є предметом спору. Тому, районний суд прийшов до висновку, що права ОСОБА_1 як пайовика колишнього КСП «Слава» не було порушено в результаті оформлення права власності відповідачем ТОВ «Балтський хлібороб» на майстерню бригади, їдальню з столовою, навісу, заправки, підвалу, водонапірної вежі, огорожі та вимощення. Колегія суддів, дослідивши матеріали та обставини справи, вважає правильними вказані висновки суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, судом встановлено, що згідно копій договорів дарування майнового паю від 19.06.2019 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 безоплатно передають у власність ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 приймає у свою власність належне дарувальникам право на частку у пайовому фонді майна колишнього КСП «Слава», розташованого в с. Євтодія Балтського району Одеської області (т.1 а.с.10, 11) Згідно копії протоколу № 1 загальних збрів членів КСП «Слава» від 22.01.2000 року було затверджено комісію по реформуванню КСП «Слава» (т.1 а.с.12-17, 96-99, 147-152). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що власником виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами є ТОВ «Балтський хлібороб», складовими частинами об`єкту являються майстерні бригади, їдальня з столовою, 2 навіси, заправка, водонапірна вежа, огорожа та вимощення (т.1 а.с.18-21). Згідно відповіді КП «Техінвентаризатор» № 79 від 01.09.2020 року вбачається, що нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Одеська область, Балтський район, с. Євтодія та складається з майстерні бригади, їдальні з столовою, навісу, заправки, підвалу, водонапірної вежі, огорожі та вимощення по книгах реєстрації підприємства не значиться за жодним власником, у тому числі і за ФГ «Урожай» та додатково повідомлено, що жодних довідок, листів, повідомлень КП «Техінвентаризатор» не видавалось (т.1 а.с.23). Відповідно до копії свідоцтва про право на майновий пай № 346 ОСОБА_5 має право на майновий пай в Загальному пайовому фонді підприємства згідно рішення зборів трудового колективу КСП «Слава» від 22.01.2000 року протокол № 1 (т.1 а.с.31). Згідно копії свідоцтва про право на майновий пай № 347 ОСОБА_4 має право на майновий пай в Загальному пайовому фонді підприємства згідно рішення зборів трудового колективу КСП «Слава» від 22.01.2000 року протокол № 1 (т.1 а.с.32). Відповідно до копії свідоцтва про право на майновий пай № 349 ОСОБА_1 має право на майновий пай в Загальному пайовому фонді підприємства згідно рішення зборів трудового колективу КСП «Слава» від 22.01.2000 року протокол № 1 (т.1 а.с.33). Згідно копії переліку майна персоніфікованого пайового фонду (залишкова вартість) на 01.03.2000 року вбачається 166 назв об`єктів з відповідною ціною в гривнях (т.1 а.с.75-77). Відповідно до копії історичної довідки від 28.02.2000 року вбачається, що 05.03.1993 року загальними зборами колгоспників колгосп «Слава» було перейменовано на КСП «Слава». КСП «Слава» є правонаступником колгоспу «Слава», а 10.03.2000 року КСП «Слава» реорганізовано в СБК «Слава», який став правонаступником КСП «Слава» (т.1 а.с.90). Згідно копії протоколу № 12 засідання правління КСП «Слава» від 13.12.1999 року створено комісію по реформуванню КСП «Слава», головою комісії затверджений ОСОБА_6 (т.1 а.с.91-92,144-146). Відповідно до копії протоколу № 1 засідання правління КСП "Слава" від 18.01.2000 року вбачається, що правління КСП "Слава" вирішило провести збори в трудових колективах по питанню реформування КСП "Слава" та провести загальні збори членів КСП "Слава" 22.01.2000 року (т.1 а.с.92-96). Згідно копії розписки на початок проведення інвентаризації було проведено зняття фактичних залишків основних фондів, що рахуються на балансовому рахунку станом на 06.08.2007 року складає 91 найменування майна (т.1 а.с.113-114). Відповідно до копії реєстраційної справи вбачається, що за ТОВ "Балтський хлібороб" зареєстровано право власності на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.173-189). Звертаючись з позовною заявою ОСОБА_1 свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що документи, на підставі яких було здійснено державну реєстрацію, підроблені та спрямовані виключно на здійснення незаконної реєстрації права власності ТОВ «Балтський хлібороб» на майно. Таким чином, позивач вважає, що у зв`язку з незаконною державною реєстрацією права власності ТОВ «Балтський хлібороб» на майно, він не може скористатись своїм правом на отримання майна КСП «Слава» в рахунок майнових паїв, а тому вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав. Дослідивши вказані обставини справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо того, що до матеріалів цивільної справи не додано жодних доказів того, що позивачу було виділено конкретне майно про видачу йому майнового паю в натурі, а саме на майно, яке наразі належить відповідачу ТОВ "Балтський хлібороб", або коштами, згідно свідоцтва № 346 на суму 3116 грн, свідоцтва № 347 на суму 2684 грн. та свідоцтва № 349 на суму 538 грн. Згідно ст. ст. 7, 9 ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство" № 2114- XII, майно КСП належить його членам на праві спільної часткової власності; пайовий фонд майна КСП складається з балансової вартості основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, а також коштів у грошовому виразі; майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на дату паювання та скоригований на день вибуття працівника з господарства. Відповідно до ст. ст. 5, 8 ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство" право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член КСП набуває лише після припинення членства в підприємстві. До припинення членства частка майна члена КСП є частиною майна цього підприємства, яке у статуті визначає принципи формування спільної власності та членів щодо неї і через свої органи здійснює право власності тобто володіння, користування, розпорядження. Як вбачається з матеріалів справи, позивач пояснив, що порушення його прав полягає у здійсненні державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» Махортовим І.О. на підставі недійсних (підроблених) документів незаконної реєстрації за ТОВ «Балтський хлібороб» права власності на майно, що належало колишньому КСП "Слава", право на частку у пайовому фонді майна якого перейшло і належить позивачу. В свою чергу, судом вірно встановлено, що доказів того, що майно, яке зареєстровано за ТОВ «Балтський хлібороб», а саме виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 10403 кв.м., що знаходяться за адресою: Одеська область, Балтський район, територія Балтської міської об`єднаної територіальної громади, за межами населеного пункту с. Євтодія, комплекс будівель та споруд № 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1855106451206 належало КСП «Слава», право на частку у пайовому фонді майна якого належить ОСОБА_1 , останнім не надано. Не було надано таких доказів і у суді апеляційної інстанції. Отже, доводи апелянта, про те, що ним в суді першої інстанції доведено обставини належності КСП «Слава» майна щодо якого проведено незаконні дії та наявності у ОСОБА_1 , як у члена КСП, права на майнові паї в загальному пайовому фонді та доведено факт незаконної реєстрації права власності відповідача , є неспроможними. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ще у позовній заяві позивачем вказано про необхідність встановлення факту правонаступництва ТОВ «Балтський хлібороб», при цьому, ним самостійно жодних відомостей щодо такого факту надано не було. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Тому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної , оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували порушення його права власності та наявності такого права у останнього щодо нерухомого майна, яке є предметом спору. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України новий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється. На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд ,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Балтського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2021 року по цивільний справі позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Балтський хлібороб», державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігора Олександровича про визнання недійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна та довідки, виданої КП «Техінвентаризатор» Балтської районної ради Одеської області, скасування рішення державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Махортова І.О., скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Балтський хлібороб» на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами та припинення права власності ТОВ «Балтський хлібороб» на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складено 06.03.2023 року. Головуючий суддя Цюра Т.В. Судді: Сегеда С.М. Комлева О.С.