Постанова Дніпровський апеляційний суд № 932/3378/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2540/23 Справа № 932/3378/22 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В.І. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2023 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2022 року, - ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ 28 червня 2022 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позов мотивовано тим, що 03 жовтня 2019 року між ним та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №668. Оскільки спільне життя з відповідачем не склалося, що знайшло своє відображення у втраті почуття взаємної любові та поваги один до одного, просив суд шлюб між ним та відповідачем розірвати. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ 29 листопада 2022 року рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськапозов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено. Розірвано шлюб, зареєстрований 03 жовтня 2019 року Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №668. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ У грудні 2022 року, не погодившись із вказаним рішенням, відповідачем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд не повно з`ясував обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду. Розриваючи шлюб між нею та ОСОБА_1 , суд неправильно встановив, що вони не підтримують подружніх стосунків. Зазначає, що на момент реєстрації шлюбу та до недавнього часу вони підтримували подружні стосунки, а у моменти їх погіршення намагалися знайти вихід із ситуації та зберегти їх сім`ю. Вважає, що позивач не надав суду доказів, які свідчать про те, що їх подружнє життя та збереження шлюбу є неможливими, а тимчасовий розлад у сім`ї, конфлікти між подружжям, викликані випадковими причинами, а також необґрунтоване серйозними доказами небажання позивача перебувати в шлюбі з відповідачем не є достатніми підставами для розірвання шлюбу. Також судом не було вжито заходів щодо примирення сторін. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Від інших учасників справи письмових заперечень на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило. 09 березня 2023 року позивач надіслав до апеляційного суду заяву, в якій, зокрема, зазначає, що рішення суду першої інстанції підтримує, апеляційну скаргу вважає безпідставною. Збереження шлюбу є неможливим, оскільки між ним та ОСОБА_2 відсутні будь-які людські взаємовідносини, які притаманні подружжю. Вони спільно не проживають тривалий час, не ведуть спільного господарства, його бажання розірвати шлюб не змінилося. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до оригіналу свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 від 03 жовтня 2019 року Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем міста Дніпро, громадянином України та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою міста Дніпро, громадянкою України, актовий запис №668. Оскільки жоден з подружжя за час знаходження справи у суді не висловив бажання щодо примирення, приймаючи до уваги договірну природу шлюбу та принцип добровільності, суд, посилаючись на норми сімейного законодавства, дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати. З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду. Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Згідно ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Відповідно до ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам та що шлюб слід розірвати, оскільки подружжя тривалий час проживало окремо, мало окремий бюджет, спільне господарство не вели, дітей та майнового спору не мали. Відповідач до відділу РАЦС з`являтись не бажала, тому позивач був змушений звернутись до суду. Позивач просив суд строк для примирення не призначати. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, проте в судове засідання не з`явилась, будь-яких заяв чи заперечень стосовно позовної заяви про розірвання шлюбу суду не надавала. Доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно зі ст.263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Частиною 4 ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції дотримані вищенаведені норми. Судом першої інстанції повно з`ясовані обставини справи, вірно встановлені правовідносини та суд дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено. Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Судді: