Постанова Дніпровський апеляційний суд № 175/493/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2653/23 Справа № 175/493/22 Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Суддя у 2-й інстанції - Зайцева С. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2023 року місто Дніпро Дніпропетровської області Єдиний унікальний номер 175/493/22 Номер провадження 22-ц/803/2653/23 Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого: Зайцевої С.А. суддів: Биліни Т.І., Максюти Ж.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2022 року головуючого судді Озерянської Ж.М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,- В С Т А Н О В И В : У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача на її користь 17 186, 08 грн додаткових витрат на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 . Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів скарги, зокрема зазначено, що судом зроблено безпідставний висновок, що надані позивачем квитанції про купівлю медичних препаратів та щодо відвідання лікаря-ортодотолога не відносяться до періоду з квітня 2021 року по лютий 2022 року, але не з`ясував, у якій період були використані ці медичні препарати та коли були надані послуги лікаря; судом не прийнято до уваги квитанції щодо ремонту мобільного телефону, однак не враховано, що позивач є інвалідом другої групи по зору і їй складно рухатись по місту, саме тому вона звернулася за допомогою до свого батька, ім`я якого вказано у квитанції; щодо висновків суду стосовно придбання ноутбука, зазначає, що судом не враховано,що останні декілька років школярі навчаються он-лайн, зауважує, що придбано ноутбук вказаної моделі, оскільки вона мала найменшу цінову пропозицію. Посилаючись на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2021 року по справі № 175/1239/21, суд не зважив на положення п. 4 ст. 82 ЦПК України. Судом не розглянуті витрати позивача на придбання канцтоварів та фарб для дитини, який відвідує гурток образотворчого мистецтва «Петриківський розпис». У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, як законне та обґрунтоване. Щодо доводів викладених в апеляційній скарзі, зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що надані позивачем квитанції не відносяться до заявленого періоду понесення витрат, долучена квитанція на суму 3400 грн від 24 березня 2021 року, за період який не відноситься до періоду стягнення , вказаного в позові. Крім того, при зверненні до суду з аналогічним позовом за період з лютого 2020 року по березень 2021 року, ОСОБА_1 також додавала до своєї позовної заяви вказану квитанцію, тобто позивач повторно заявила позов про стягнення з відповідача одних і тих самих понесених додаткових витрат, оскільки у справі № 175/123921 судом вже прийнято рішення про стягнення цих витрат з відповідача. Позивачем не доведено факт потреби дитини у певному виді лікування та прийняття відповідних медикаментів, оскільки до позову не долучено жодного доказу на підтвердження обґрунтування необхідності придбання саме таких медикаментів, позивачем на підтвердження заявлених обставин не надано ані виписок з історії хвороби дитини, із зазначенням діагнозу та потреби відповідного лікування, ані рецептурних призначень лікарів. Зазначено, що позивачем приховано той факт, що у 2021 року вона вже придбала смартфон для дитини, саме з метою дистанційного навчання в школі , та в подальшому стягнула з відповідача в судовому порядку понесені додаткові витрати. Щодо понесених витрат на придбання канцелярських товарів, зазначено, що відповідач в повній мірі зацікавлений у розвитку дитини, в той же час зазначений гурток було обрано позивачем на власний розсуд, без погодження з відповідачем, що зокрема залежить від матеріальних можливостей та бажань батьків. Зазначено, що факт заборгованості зі сплати аліментів, на підтвердження чого до апеляційної скарги додано розрахунок, не має відношення до справи, що розглядається про стягнення додаткових витрат на дитину. Стосовно аргументів скаржника щодо неотримання відзиву на позов, то факт надсилання підтверджено поштовою квитанцією, яка долучена до матеріалів справи. Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними у справі матеріалами, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам закону судове рішення не відповідає. Суд першої інстанції встановивши, що позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення додаткових витрат на дитину за період з квітня 2021 року по лютий 2022 року, однак надано квитанції, що не відносяться до зазначеного періоду, не прийнявши до уваги квитанції щодо ремонту мобільного телефону REDMI 7A, оскільки зазначена квитанція не містить інформації саме щодо сплати позивачем зазначеної суми, враховуючи, що квитанція щодо купівлі захисного скла та чохла на мобільний телефон REDMI 7A не можуть бути прийняті судом, як доказ понесення додаткових витрат на утримання дитини, оскільки останні відносяться до аксесуарів, які не впливають на роботу мобільного пристрою, прийнявши до уваги заперечення відповідача щодо відсутності особливих обставин, що зумовили необхідність придбання для дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ноутбуку Asus Vivo Book K513EA-BN1657, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення додаткових витрат на дитину, оскільки стороною позивача не надано достатніх та належних доказів щодо понесення саме додаткових витрат зумовлених особливими обставинами. Апеляційний суд не може повністю погодитись з вказаним висновком суду , з таких підстав. Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до положень ч.1 ст.376 ЦПК України є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч.1 ст. 376 ЦПК України). Судом апеляційної інстанції в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини . З досліджених матеріалів справи вбачається , що сторони є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9), який проживає разом з матірю ОСОБА_1 . Шлюб між сторонами розірвано. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2015 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто аліменти в розмірі 1/4 усіх видів заробітку. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - задоволено. Зменшено ОСОБА_2 розмір аліментів, які були встановлені рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2015 року та стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зменшивши їх розмір з 1 / 4 на 1/6 частину від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили до повноліття дитини. Зменшено ОСОБА_2 розмір аліментів, які були встановлені рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2019 року та стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зменшивши їх розмір з на 1/6 частину від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили до повноліття дитини. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2021 року по цивільній справі № 175/1239/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,вимоги позивача задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 12 130,88 грн. Зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що позивачем були заявлені додаткові витрати на дитину понесені за період з лютого 2020 року по березень 2021 року , а саме : на оплату ліків 12 106,71 грн,на оплату послуг стоматолога 8 650 грн,на оплату послуг офтальмолога 390 грн,придбання смартфону вартістю 3115,05 грн (а.с.10-12). 14 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину , понесених за період з квітня 2021 року по лютий 2022 року на загальну суму 34 372,15 грн : на оплату ліків 12 877,65 ,на оплату послуг стоматолога 3 950 грн, ремонту мобільного телефону REDMI 7A 1050 грн, придбання ноутбуку Asus Vivo Book K513EA-BN1657 15 999 грн, придбання фарб та канцтоварів у зв`язку із відвідуванням гуртка образотворчого мистецтва «Петриківський розпис « 495,50 грн . Просила стягнути з відповідача на її користь 17 186, 08 грн додаткових витрат на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 . На підтвердження понесення додаткових витрат на утримання сина, позивачем надано квитанції про купівлю ліків (а.с.13-18,22), сплату за послуги стоматолога (а.с.18,22), квитанції щодо купівлі канцелярської продукції (а.с.19,20), квитанції щодо сплати обслуговування мобільного телефону (а.с.21) та чеку щодо купівлі ноутбуку (а.с.23). Згідно з частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі, у зв`язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17, а також у постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № № 520/12681/17 (провадження № № 61-14849св19), від 31 січня 2020 року у справі № 484/2230/17 (провадження № № 61-1460св18). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Оскільки тягар доказування покладено на позивача, то заявляючи додаткові витрати, позивач в будь-якому випадку повинен їх обґрунтувати та надати беззаперечні докази на їх підтвердження.Дані додаткові витрати, на відміну від аліментів, мають бути викликані саме особливими обставинами. Тобто, якщо стягнення аліментних зобов`язань викликане необхідністю дитини у вихованні, освіті, харчуванні, одязі та забезпеченні елементарних умов життя і враховуються при визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, то додаткові витрати заявляються саме у зв`язку з хронічними або разовими проблемами зі здоров`ям дитини, або у разі обставин, які пов`язані з розвитком здібностей дитини. Звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що витрати на оплату ліків , послуг стоматолога, ремонту мобільного телефону REDMI 7A , придбання ноутбуку Asus Vivo Book K513EA-BN1657, придбання фарб та канцтоварів є додатковими витратами, а тому відповідач зобов`язаний брати участь у таких витратах. Проте,апеляційний суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення додаткових витрат на оплату ліків 12 877,65 грн , оскільки подані нею докази, зокрема чеки на придбання медичних препаратів (а.с.13-18,22), самі по собі не є належними доказами у справі. При цьому відсутність у матеріалах справи медичної картки дитини та рецептів з призначеними медичними препаратами, виключає можливість суду перевірити надані позивачем чеки на предмет відповідності призначеному дитині лікуванню. В матеріалах справи відсутні медичні документи, зокрема, виписки з медичної картки, довідки, рецепти, призначення, які б підтверджували, що лікарі дійсно призначали саме ті ліки, які зазначені в чеках, для лікування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , їх дозування та тривалість курсу лікування. При цьому, з наданих позивачем копій чеків вбачається придбання ліків різного призначення, проте, будь-яких належних доказів на підтвердження необхідності та доцільності застосування придбаних ліків відповідними рекомендаціями та призначеннями лікарів не надано. Оплата послуг стоматолога у розмірі 250 грн та у розмірі 300 грн ,приймається до уваги судом апеляційної інстанції ,оскільки підтверджується квитанцією від 04 червня 2021 року по видаленню молочних зубів під анестезією ОСОБА_5 та квитанцією від 28 серпня 2021 року (а.с.18, 22). Оскільки витрати позивача в сумі 550 грн підтверджені відповідними доказами, з відповідача підлягає стягненню 1 / 2 частина цих витрат, що становить 275 коп. Квитанція ФЛП ОСОБА_6 від 05 березня 2021 року ортодонтія на суму 3400 грн,була надана позивачем та прийнята до уваги при винесені судом рішення від 16 вересня 2021 року по справі № 175/1239/21 про стягнення додаткових витрат на дитину за період з лютого 2020 року по березень 2021 року (а.с. 44-47),а тому судом апеляційної інстанції відхиляється . Разом з тим ,у даному випадку позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами те ,що витрати ,понесені : на оплату вартості ремонту мобільного телефону REDMI 7A (прошивка,купівля захисного скла та чохла на мобильний телефон) - 1050 грн (а.с.21) , придбання фарб та канцтоварів -495,50 грн (а.с.19,20), викликані особливими обставинами у розумінні ст.185 СК України,зокрема необхідністю розвивати у такий спосіб здібності дитини . Отже, такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні статті 185 СК України,і повинні покриватися за рахунок аліментів,які стягуються з відповідача . Разом з тим, апеляційний суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем на придбання ноутбуку Asus Vivo Book K513EA-BN1657 вартістю 15 999 грн (а.с.23), оскільки запровадження в Україні дистанційної форми навчання є загальновідомим фактом ( через пандемію COVID-19 ) і не потребує додаткового доказування. Таким чином, оскільки витрати позивача в сумі 15 999 грн підтверджені відповідними доказами та були зумовлені забезпеченням отримання сином сторін освіти в умовах погіршення епідеміологічної ситуаціїв в Україні на захворюваність на COVID-19, що є особливими обставинами , згідно положень ст.185 СК України, тому з відповідача підлягає стягненню 1 / 2 частина цих витрат, що становить 7 999 грн 50 коп. За таких обставин, рішення суду першої інстанції на підставі п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_2 додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 8274,50 грн( 275 грн + 7999,50 грн = 8274,50 грн ).В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити . Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, та його позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача у дохід Державного бюджету України підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви з урахуванням принципу пропорційності (заявлено до стягнення 17 186,08 грн ,задоволено 8274,50 грн ,що становить 48,14 % ) у розмірі 477,74 грн, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 716,61 грн,а всього 1194,35 грн . Керуючись ст.ст. 374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково . Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення . Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину задовольнити частково . Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 додаткові витрати на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , понесені за період з квітня 2021 року по лютий 2022 року у розмірі 8 274 (вісім тисяч двісті сімдесят чотири ) грн 50 коп. В задоволенні іншої частини вимог відмовити . Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 у дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1194 (одна тисяча сто дев`яносто чотири ) грн. 35 коп. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст. 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту. Судді: