Постанова Волинський апеляційний суд № 161/18101/22

Справа № 161/18101/22 Провадження №33/802/119/23 Головуючий у 1 інстанції:Кирилюк В. Ф. Категорія: ч.1 ст.130 КпАП України Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 березня 2023 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд в складі: судді - Гапончука В.В., за участю захисника Ройка В.А. Філюка В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Філюка Віталія Івановича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , непрацюючого, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, В С Т А Н О В И В: Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.01.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536,80 гривень (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок). ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 14.12.2022 року о 08 годині 35 хвилин у місті Луцьку по вулиці Володимирська, керував автомобілем Opel Combo, НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. На вимогу працівника поліції відмовився пройти огляд щодо визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку. Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення п.2.5 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.28-29). Не погоджуючись із постановою судді захисник Філюк В.І. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк ОСОБА_1 на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити. Вважає постанову суду необгрунтованою, безпідставною та такою, що не відповідає нормам матеріального і процесуального права. Постанова вказаного суду була винесена 10.01.2023 року. В межах строків апеляційного оскарження захисником була подана апеляційна скарга на вищевказану постанову. Однак, через неуважність захисника була допущена помилка (відсутність підпису адвоката в апеляційній скарзі). В результаті цього Волинським апеляційним судом було винесено постанову від 30.01.2023 року про повернення матеріалів апеляційної скарги в якій зазначено, що разом з тим апелянт не позбавлений можливості повторно звернутися до вказаного апеляційного суду з апеляційною скаргою після усунення виявлених недоліків. Вказує на те, що судом першої інстанції при розгляді справи безпідставно було відмовлено у виклику в судове засіданні та допиті в якості свідка ОСОБА_2 , яка була в якості пасажира в автомобілі яким керував ОСОБА_1 . А також у виклику та допиті особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення (працівника поліції Близнюка П.І.). Крім того протокол про адміністративне правопорушення не підписаний особою, яка його склала. В оскаржуваній постанові суд відхилив твердження захисника про те, що поліцейський повинен був роз`яснити належним чином апелянту порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та наслідки відмови від такого огляду, а також не було залучено двох свідків, як це передбачено нормами КпАП України. Також судом не взято до уваги консультативний висновок спеціаліста № 937 від 14.12.2022 року, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 був тверезий і ознак алкогольного сп`яніння у нього не було. В матеріалах наявний відеозапис, який здійснено невідомою особою та не відомим технічним пристроєм (а.с.68-78). Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника Ройка В.А., який підтримав останню з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити, приходжу до наступного висновку. Відповідно до ст.294 КпАП України скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк може бути поновлено за заявою особи, яка має право оскаржити постанову. Згідно ст.268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як вбачається з постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.01.2023 року справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розглядалась за участю захисника ОСОБА_1 - Філюка В.І. та без участі ОСОБА_1 . Як вбачається з матеріалів справи захисником в межах строків апеляційного оскарження була подана апеляційна скарга на вищевказану постанову (а.с.33-37). Постановою Волинського апеляційного суду від 30.01.2023 року матеріали апеляційної скарги повернуто апелянту, через відсутність підпису адвоката в апеляційній скарзі (а.с.46). Виходячи з наведеного, суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду скаржником пропущено з поважних причин, а тому його слід поновити та прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об`єктивна сторона правопорушення, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення доводиться: -протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №061341 від 14.12.2022 року (а.с.1); -актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 (а.с.2); -направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції щодо ОСОБА_1 (а.с.3); -рапортом працівника поліції від 14.12.2022 року (а.с.4); -відеозаписом подій (а.с.6). Згідно довідки начальника ВП № 3 (м.Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Гусарука І. від 15.12.2022 року впродовж року відносно ОСОБА_1 не складались протоколи про адміністративне правопорушення, передбачені ст.130 КпАП України, отримав посвідчення водія ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5). В ході розгляду справи апеляційним судом було допитано в якості свідка працівника поліції ОСОБА_3 , який підтвердив факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке викладене ним у протоколі про адміністративне правопорушення. Додатково вказав на те, що ним помилково даний протокол не підписаний, а всі вимоги щодо складання та оформлення матеріалів дотримано відповідно до вимог законодавства України. Не заслуговують на увагу суду доводи апелянта про те, що працівниками поліції не було залучено двох свідків при відмові останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки дана процесуальна дія була проведена відповідно до вимог ч.2 ст.266 КпАП України. Подана до місцевого суду захисником копія консультативного висновку спеціаліста № 937 від 14.12.2022 року щодо ОСОБА_1 вірно не взята до уваги з огляду на характер і склад правопорушення, яке ставиться ОСОБА_1 у вину згідно складеного протоколу, а саме відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а не керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Крім того місцевим судом вірно зазначено, що на відеозаписі зображена саме особа ОСОБА_1 , відеозапис є чітким, з його змісту зрозуміло, що він стосується саме розглядуваних матеріалів та інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення. На записі зафіксована однозначна відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки, так і у медичному закладі. Апеляційний суд вважає, що об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду немає, ОСОБА_1 та його захисником жоден із вказаних вище доказів в ході розгляду справи спростований не був. Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи. З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України П О С Т А Н О В И В: Поновити захиснику Філюку Віталію Івановичу в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 січня 2023 року. Апеляційну скаргу захисника Філюка Віталія Івановича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.В. Гапончук