Постанова 4824 № 369/6782/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/3784/2023 справа №369/6782/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2023 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Нежури В.А., Соколової В.В. розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою адвоката Натеса Дениса Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Ковальчук Л.М., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - встановив: У червні 2020 року до суду звернувся ОСОБА_2 із позовом про відшкодування шкоди. Позовні вимоги мотивує тим, що 22 квітня 2019 року ОСОБА_1 в м. Києві на вулиці Рибальська, 22, керуючи автомобілем марки "Mersedes-Benz", д.н.з. НОМЕР_1 , порушила вимоги пункту 13.1 ПДД України, внаслідок чого здійснила зіткнення із автомобілем марки "Ford" д.н.з. НОМЕР_2 (власник - ОСОБА_2 ). Вказує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу нанесено матеріальний збиток у розмірі 227568,24 грн, що підтверджується Звітом №45526 про оцінку вартості матеріального збитку від 06 травня 2019 року, складеного ТОВ "БРІТІШ АВТОКЛАБ". Зазначає, що постановою Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року відповідачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 124 КУпАП. Вказує, що між позивачем та ПрАТ "СК "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного засобу №330.1369886.102 від 18 травня 2018 року. 30 травня 2019 року позивач отримав страхове відшкодування за договором страхування КАСКО у розмірі 73 373,20 гривень. У зв`язку із тим, що автомобіль "Ford" в результаті дорожньо-транспортної пригоди було визнано тотально знищеним, позивач 30 липня 2019 року реалізував залишки транспортного засобу за 115000,00 гривень. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідачки не була застрахована. Відтак в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдано шкоду у розмірі 49 945,04 гривень, яку має компенсувати її завдавач, у цьому випадку відповідачка у справі. Рішенням Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 06 червня 2022 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 49 945,04 грн, 3% річних у розмірі 1 673,14 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 050,71 грн, а всього - 52 668 грн 89 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. Додатковим рішенням Києво-Святошинського районноного суду Київської області від 22 вересня 2022 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Натеса Д.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновок суду ґрунтується виключно на самому позові та позиції позивача, що фактично суперечить документам, доданим до позову, та усним поясненням представника позивача. Зазначає, що відповідно до доданих позивачем документів розмір відшкодування страховою компанією матеріального збитку ОСОБА_2 складає 73 373,20 грн. Це фактична сума, отримана позивачем від страхової компанії вже за мінусом франшизи, а отже додавання 10 750 грн до вирахування розміру шкоди є неправомірним, а відтак і розрахунок інфляційних та 3% річних не відповідає дійсності. Вказує, що сума збитку розрахована, виходячи із суми завданої шкоди, що ґрунтується на Акті оцінювача за мінусом виплат страхової компанії та вартості реалізованого залишку від автомобіля, за сумою, що відповідає вартості залишку після ДТП, визначеної в Акті оцінки. Зазначає, що 30 липня 2019 року при реалізації автомобіля марки «Форд» д/н НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_2 , цей автомобіль вже був відремонтований, що підтверджується об`єктивними доказами - фотознімками, зробленими експертами при його продажу. Відтак, станом на 30 вересня 2017 року ОСОБА_2 вже відшкодовано повністю матеріальну шкоду, адже пошкоджене майно відремонтовано. Більше того, як пояснив сам ОСОБА_2 та його представник ним не витрачено коштів на ремонт автомобіля, а отже після настання ДТП та завдання матеріальної шкоди автомобіль повністю відремонтовано без витрат, та більше того, позивач отримав від страхової компанії додаткові кошти у сумі 73 373,20 грн. Вказує, що в цьому випадку вартість реалізації автомобіля не має значення, оскільки зобов`язання відповідача перед позивачем сплинуло в момент, коли автомобіль відремонтовано без витрат ОСОБА_2 . Вказує, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, становить 10000,00 гривень. Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційної інстанції рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2022 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Задовольнивши позов, суд першої інстанції зробив висновок, що позивачу завдана матеріальна шкода у розмірі 227 568,24 грн, позивач отримав від страхової компанії страхове відшкодування у розмірі 73 373,20 грн (за мінусом франшизи у розмірі 10 750,00 грн), позивач реалізував автомобіль марки «Ford Focus», д/н НОМЕР_2 та отримав грошові кошти у розмірі 115 000,00 грн, відтак, оскільки відповідачка є винною в ДТП особою, цивільно-правова відповідальність якої станом на час ДТП не була застрахована, то відповідачка зобов`язана відшкодувати позивачу завдану матеріальну шкоду у розмірі 49 945,04 грн, а також 3% річних за період з 22 квітня 2019 року по 02 червня 2020 року у розмірі 1 673,14 грн, інфляційні втрати за період з 22 квітня 2019 року по 02 червня 2020 року у розмірі 1 050,71 грн. Проте повністю з таким висновком колегія суддів погодитися не може та зазначає про таке. З даних постанови Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року установлено, що 22 квітня 2019 року в м. Києві, вул. Рибальська, 22, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Мерседес Бенс», д/н НОМЕР_1 , не дотрималась безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем марки «Ford Focus», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який по інерції здійснив зіткнення із автомобілем марки «Мерседес Бенс», д/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_6 . З даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 установлено, що на момент ДТП ОСОБА_2 був власником автомобіля марки «Ford Focus», д/н НОМЕР_2 (а.с.6-7). З даних Звіту про оцінку вартості матеріального збитку №45526 від 06 травня 2019 року установлено, що матеріальний збиток, завданий власникові «Ford Focus», д/н НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, на дату оцінки КТЗ складає 227 568,24 грн (а.с.8-28). З даних Договору №1369886 добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу від 17 травня 2018 року, установлено, що на момент ДТП автомобіль марки «Ford Focus», д/н НОМЕР_2 був застрахований у ПрАТ «СК «Альфа Страхування» (а.с.29-30). З даних страхового акту №0443.206.19.01 від 27 травня 2019 року установлено, що ПрАТ «СК «Альфа Страхування» вирішило здійснити виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 73 373,20 грн (за мінусом франшизи у розмірі 10 750,00 грн.) (а.с.31). З даних виписки №1 від 03 березня 2020 року установлено, що ЗАТ СК "Альфа-страхування" перерахувало ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 73373,20 грн, у графі операції за рахунком вказано "стр.відшк.за а/м Форд, НОМЕР_2 , зг. с/а №0443.206.19.01 від 27.05.19, стр. ОСОБА_2 . Без ПДВ" (а.с.32). З даних договору купівлі-продажу транспортного засобу №8047/2019/1589945 від 30 липня 2019 року установлено, що позивач в особі представника ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_8 придбала автомобіль марки «Ford Focus», д/н НОМЕР_2 , за ціною 115 000,00 грн (а.с.33). Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Згідно статті 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі ( передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги в тій частині, що станом на 30 вересня 2017 року ОСОБА_2 повністю відшкодовано матеріальну шкоду, оскільки пошкоджене майно відремонтовано і продано, відхиляються апеляційним судом оскільки визначений Звітом про оцінку вартості матеріального збитку №45526 від 06 травня 2019 року матеріальний збиток, завданий власникові «Ford Focus», д/н НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП на дату оцінки КТЗ у розмірі 227 568,24 грн, відповідачкою не спростований. Принцип повного відшкодування означає, що обсяг обов`язку відшкодувати шкоду визначається розміром цієї шкоди. Отже відшкодуванню внаслідок пошкодження транспортного засобу підлягає шкода в загальному розмірі 227 568,24 грн. Обраховуючи розмір збитків, що підлягає стягненню з відповідачки, суд першої інстанції вірно врахував кошти, отримані від реалізації автомобіля після ДТП в сумі 115 000 грн, а також страхову виплату в розмірі 73 373,20 грн. Разом з тим, установлено, що ПАТ "Страхова компанія "Альфа Страхування" здійснила страхову виплату в розмірі 73 373,20 грн без врахування франшизи згідно умов договору. Згідно статті 1 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством. Покладення на відповідачку відшкодування позивачу розміру франшизи у цьому випадку є безпідставним, оскільки при здійсненні страхової виплати ця сума врахована не була. Таким чином, стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають збитки у розмірі 39 195,04 грн (227 568,24 грн - 115 000 грн - 73 373,20 грн = 39 195,04 грн ), а додавання суми франшизи є помилковим. Згідно частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на наведене вище, базою нарахування інфляційних втрат та 3% річних слід уважати суму 39 195,04 грн. Інфляційні втрати за період з 22 квітня 2019 року по 02 червня 2020 року з суми 39 195,04 грн становлять 944,62 грн [Сукупний індекс інфляції] = 100,70% ? 99,50% ? 99,40% ? 99,70% ? 100,70% ? 100,70% ? 100,10% ? 99,80% ? 100,20% ? 99,70% ? 100,80% ? 100,80% ? 100,30% = 102,410% (за період Травень 2019 - Травень 2020) [Інфляційні нарахування] = 39 195,04 грн (сума боргу) ? 102,410% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 39 195,04 грн (сума боргу) = 944,62 грн. Відповідно 3% річних за період з 22 квітня 2019 року 02 червня 2020 року на суму 39 195,04 грн складають 1 313,02 грн ( Період розрахунку: з 22.04.2019 року по 31.12.2019 року - 254 дні, [Проценти] = 39 195,04 грн (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 254 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 818,26 грн; Період розрахунку: з 01.01.2020 року по 02.06.2020 року - 154 дні, [Проценти] = 39 195,04 грн (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 154 (кількість днів) / 366 (днів у році) = 494,76 грн). Відтак загальна сума, що підлягає відшкодування, становить 39 195,04 + 944,62 + 1313,02= 41452,68 гривень, а отже позовні вимоги задовольняються частково. Установлено також, що 13 червня 2022 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Натеса Д.М. направлено заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, згідно якої відповідач просить стягнути 10000 грн. Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 вересня 2022 року у задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено з тих підстав, що судом позовні вимоги задоволено в повному обсязі. З матеріалів справи убачається, що 29 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Натеса Д.М. укладено договір про надання правової допомоги (том 1 а.с. 213-214). Пунктом 1 визначено, що в порядку та на умовах, визначених договором, клієнт доручає, а адвокат відповідно до чинного в України законодавства приймає на себе зобов`язання здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта, надавати іншу юридичну допомогу в обсязі і на умовах, встановлених цим договором. Пунктом 4 укладеного договору визначено таке. Плата за виконання адвокатом доручень клієнта, включаючи витрати організаційно-технічного характеру, визначається сторонами в актах виконаних робіт, які після їх підписання сторонами є невід`ємною частиною договору. Плата за представлення адвокатом інтересів клієнта в суді узгоджуються додатково. У випадку необхідності, клієнт зобов`язується внести додаткову плату за тривалість судового процесу, витрати відрядження тощо, які визначаються відповідною додатковою угодою. З даних додаткової угоди від 29 вересня 2020 року до договору про надання правової допомоги від 29 вересня 2020 року установлено, що сторони прийшли до взаємної згоди про встановлення оплати за представлення адвокатом інтересів клієнта в Києво-Святошинському районному суді Київської області, як судом першої інстанції, у судові справі №369/6782/20 за позовом ОСОБА_2 до клієнта про стягнення матеріальної шкоди (пункт 1 додаткової угоди). Пунктом 2 визначено, що пункт 1 включає в себе вивчення Адвокатом матеріалів позову, доказів до нього, консультацію Клієнта з приводу вказаного позову, підготовку відзиву та вжиття заходів до збору додаткових доказів, а також підготовку адвоката до судових засідань (що включає в себе опрацювання вже наявних документів, вивчення та аналіз доказів, наданих сторонами, вивчення матеріалів судової справи, узгодження позиції) та безпосередню участь адвоката при розгляді у вказаному суді, зазначеному у пункті 1 позову та розгляду вказаним судом пов`язаних з ним питань, як судом першої інстанції до ухвалення ним рішення по суті спору. Пунктом 3 визначено, що розмір гонорару складає: - за вивчення матеріалів позову та консультацію клієнта - 2 000 гривень; - за підготовку відзиву та додаткових документів, що подаються разом з відзивом - 3000,00 гривень; - за участь в судових засіданнях в Києво-Святошинському районному суді Київської області, як суді першої інстанції до вирішення ним спору незалежно від кількості засідань та тривалості розгляду - 5 000 гривень; - гонорар успіху у разі відмови в задоволення позовних вимог до клієнта складає 5000 грн, у разі часткового задоволення позову гонорар успіху вираховується пропорційно до задоволених вимог. Пунктом 4 визначено, що нарахування та розрахунок за надану Адвокатом професійну правничу визначену в цій додатковій угоді здійснюється на підставі Актів приймання-передачі наданих послуг з надання правничої (правової) допомоги, після підписання їх сторонами. 10 червня 2022 року сторонами підписано акт приймання-передачі. З даних підписаного акту установлено, що адвокатом виконано таку роботу: - вивчення матеріалів та надання усної консультації щодо позову до ОСОБА_1 , поданого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у судовій справі № 369/6782/20 / 2000 гривень/; - збір доказів та підготовка відзиву на вказаний позову, а також підготовка додатків до нього, включаючи клопотань про збір додаткових доказів / 3000,00 гривень/; - участь в судових засіданнях в суді першої інстанції / 5000,00 гривень/; - гонорар успіху в розмірі 5000 грн не сплачується. Відповідно до пункту 3 вказаного акту вартість послуг Адвоката за цим Актом складає 10 000 гривень. Згідно із статтею 134 ЦПК України:

1. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Згідно із статтею 137 ЦПК України:витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надходило. Ураховуючи, що позовні вимоги задовольняються на 79%, відтак стягнення з позивача на користь відповідачки за надання правової допомоги підлягає 2100 грн пропорційно до розміру позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Установлено, що за звернення до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн (том 1 а.с. 45). Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За результатами перегляду справи у суді апеляційної інстанції позов задоволено на 79%. Відтак, враховуючи вимоги статті 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути (840,80*79/100)=664,23 гривень судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції пропорційно до розміру задоволених вимог. Установлено, що за звернення до суду з апеляційною скаргою відповідачкою сплачено 1261,20 гривень судового збору (том 2 а.с. 7). За результатами розгляду апеляційну скаргу задоволено на 21%. Відтак з позивача на користь скаржниці (відповідачки) слід стягнути судовий збір у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції з урахуванням принципу пропорційності у розмірі 264,85 гривень. За змістом частини 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Ураховуючи положення частини 10 статті 141 ЦПК України , апеляційний суд уважає за доцільне стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 399,38 грн (664,23 грн.- 264,85 грн), застосувавши принцип взаємозаліку. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Натеса Дениса Миколайовича , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2022 року та додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 вересня 2022 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення такого змісту. Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 39 195,04 грн, 3% річних у розмірі 1 313,02 грн, інфляційні втрати у розмірі 944,62 грн, а всього стягнути 41 452,68 грн . Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 399,38 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2100 грн витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги в суді першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді В.А. Нежура В.В. Соколова