Постанова Київський апеляційний суд № 362/2578/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 33/824/1401/2023 Справа 362/2578/22 Головуючий в суді І інстанції Попович О.В. Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц. П О С Т А Н О В А Іменем України 13 березня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., з участю захисника Устенка Іллі Олександровича, розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника Устенка Іллі Олександровича на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2022 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у сумі 496,20 грн. на користь держави. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 24 червня 2022 року приблизно о 02 годині 10 хвилин керував автомобілем NISSAN д.н.з. НОМЕР_1 в м. Васильків по вул. Декабристів з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився в встановленому порядку в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. У апеляційній скарзі захисника Устенка І.О. від 06 лютого 2023 року указано на незаконність та необґрунтованість постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказав, що дійсно 24 червня 2022 року близько 02:10 год. ОСОБА_1 був зупинений на блокпосту бійцями територіальної оборони, які викликали працівників поліції, останні запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що він погодився, його посадили його в автомобіль та поїхали до Западинського ринку по вул. Декабристів в м. Васильків, стали когось очікувати. Під час зупинки ОСОБА_1 почав говорити, що він є інвалідом ІІ групи і має такий вигляд. Працівники поліції, розуміючи, що їм потрібно проїхати близько 130 км. до смт. Ставище, де на той час проводився огляд на стан сп`яніння, сказали, що йому ліпше відмовитись від проходження огляду, чим і скористався ОСОБА_1 , повіривши поліцейським. Таким чином ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння під умовлянням працівників поліції в присутності двох працівників «муніципальної варти». За їх же підписами працівники поліції склали адміністративний протокол про адміністративне правопорушення. Зазначав, що огляд водія на стан сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським в присутності двох свідків, а даний огляд, проведений працівниками поліції, є психологічним тиском на особу водія і не може бути розцінений як доказ, оскільки з самого початку був проведений з порушеннями ст. 266 КУпАП. Вказував, що працівниками поліції порушено вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки не дотримано процедури оформлення результатів розгляду, що вказує на недопустимість доказів. Вказував, що згідно з п. 3 Порядку огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. При цьому свідки не можуть бути поліцейськими або особами, щодо неупередженості яких є сумніви. Працівники поліції провели огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 у відсутності двох свідків, не дотримались Інструкції і зробили неправильні висновки на рахунок стану сп`яніння. При цьому на відео не зрозуміло, від чого відмовляється ОСОБА_1 . В матеріалах справи відсутнє направлення водія на визначення стану сп`яніння у заклад охорони здоров`я, що свідчить про те, що у встановлений законом спосіб водій не направлявся у заклад охорони здоров`я для визначення стану наркотичного сп`яніння. Як результат, працівники поліції внесли в протокол неправдиві відомості про наявність ознак сп`яніння, які нічим не підтверджуються, та про наявність неіснуючих на місці оформлення свідків. Вважав, що таким чином протокол не є доказом і зазначені в ньому обставини нічим не підтверджуються. Суд не встановив дотримання працівниками поліції при складанні протоколу вимог ст. 266 КУпАП, що вказує на недійсність огляду. Зазначав, що про прийняте судом рішення стороні захисту стало відомо лише 27 лютого 2023 року при отриманні копії постанови в суді. На підставі вищевикладеного просив поновити строк на апеляційне оскарження, постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2022 року скасувати, провадження в справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Дана норма визначає строк, з якого починає обраховуватись десятиденний строк на апеляційне оскарження, тобто з наступного дня після винесення постанови. Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження, які виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03). Також, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»). Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13). З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову було проголошено 20 грудня 2022 року. Строк на апеляційне оскарження обраховується з дня винесення постанови, а тому останнім днем на апеляційне оскарження постанови з урахуванням вихідних днів є 30 грудня 2022 року. Апеляційна скарга подана 06 лютого 2023 року. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, захисник Устенко І.О. вказує на те, що про прийняте рішення стороні захисту стало відомо лише 27 лютого 2023 року при отриманні даного рішення в канцелярії суду. Апеляційний суд враховує, що на а. с. 24 наявна розписка від 27 січня 2023 року про отримання копії постанови (а. с. 24). Однак, положення ст. 294 КУпАП пов`язують обчислення строку на оскарження з днем винесення постанови, а не з днем отримання її тексту, а, відтак, посилання на дату ознайомлення зі змістом постанови чи отримання копії оскаржуваної постанови, не може бути достатньою підставою для поновлення строку на її оскарження. З матеріалів справи вбачається, що 20 грудня 2022 року в судовому засіданні, було складено повний текст оскаржуваної постанови, вступна та резолютивна частини постанови відсутні в матеріалах справи. Зі змісту постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2022 року вбачається, що захисник Устенко І.О. брав участь в судовому засіданні та просив закрити провадження в справі. Вказана обставина свідчить про те, що захисник Устенко І.О. був обізнаний про винесення судом постанови, результати розгляду справи та строки оскарження постанови - десять днів з дня її винесення. Доказів звернення до суду захисника Устенка І.О. в межах строку на апеляційне оскарження, з метою отримання копії постанови суду та не видачі її судом за таким зверненням, матеріали справи не містять. В даному випадку, захисник Устенко І.О., будучи присутнім в судовому засіданні та під час проголошення постанови суду, не був позбавлений можливості звернутися до суду з заявою про отримання копії постанови, ознайомитися з її змістом та відповідно подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк. Однак захисник цього не зробив та не надав суду апеляційної інстанції доказів того, що звертався до суду в межах строку на апеляційне оскарження з метою отримання постанови і що її не видали з будь-яких причин. Крім того, апеляційний суд враховує, що в судовому засіданні 13 березня 2023 року захисник Устенко І.О. подав заяву про залишення без розгляду апеляційної скарги на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2022 року. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що захисником Устенком І.О. подано апеляційну скаргу із пропуском строку, визначеного ст. 294 КУпАП, підстав для його поновлення не вбачається, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в : Відмовити захиснику Устенку Іллі Олександровичу в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.5 ПДР і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кашперська Т.Ц.