Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/7434/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/7434/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 14 березня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-234-17-У від 29.11.2018 - 15819,54 грн, №Ф-234-17-У від 26.02.2019 - 2822,19 грн, №Ф-234-17-У від 16.05.2019 - 5211,36 грн, №Ф-234-17-У від 12.11.2019 - 2686,17 грн, №Ф-234-17-У від 12.02.2020 - 3119,19 грн, №Ф-234-17-У від 29.11.2020 - 6295,30 грн, №Ф-234-17-У від 02.03.2021 - 2200 грн. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.09.2022 позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В силу положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, враховуючи що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного провадження, справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрована як фізична особа-підприємець 18.08.2011. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2013 у справі №822/568/13-а позов Славутської об`єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області задоволено. Припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 . Постанову направити Державному реєстратору виконавчого комітету Хмельницької міської ради. За даними інтегрованої картки платника ОСОБА_1 станом на 01.10.2013 року (на момент передачі адміністрування та обліку єдиного соціального внеску з пенсійного фонду до органу доходів і зборів) борг складав 365,01 грн. - За 2017 рік - 12 місяців * 704,00 грн = 8448,00 грн; - За 2018 рік - 12 місяців * 819,06 грн = 9828,72 грн; - За 2019 рік - 12 місяців * 918,06 грн = 11016,72 грн; - За 2020 рік - 5 місяців * 1039,06 грн та 3 місяці * 1100,00 грн = 8495,30 грн. Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області було сформовано відносно ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-234-17-У від 29.11.2018 в сумі 15819,54 грн, №Ф-234-17-У від 26.02.2019 в сумі 2822,19 грн, №Ф-234-17-У від 16.05.2019 в сумі 5211,36 грн, №Ф-234-17-У від 12.11.2019 в сумі 2686,17 грн, №Ф-234-17-У від 12.02.2020 в сумі 3119,19 грн, №Ф-234-17-У від 29.11.2020 в сумі 6295,30 грн, №Ф-234-17-У від 02.03.2021 в сумі 2200 грн. Позивач вважає вказані вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-234-17-У від 29.11.2018 в сумі 15819,54 грн, №Ф-234-17-У від 26.02.2019 в сумі 2822,19 грн, №Ф-234-17-У від 16.05.2019 в сумі 5211,36 грн, №Ф-234-17-У від 12.11.2019 в сумі 2686,17 грн, №Ф-234-17-У від 12.02.2020 в сумі 3119,19 грн, №Ф-234-17-У від 29.11.2020 в сумі 6295,30 грн, №Ф-234-17-У від 02.03.2021 в сумі 2200 грн протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому звернувся до суду з адміністративним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2013 у справі №822/568/13-а припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , обов`язку сплачувати єдиний внесок згідно оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) у неї не було. Відтак, вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Хмельницькій області: №Ф-234-17-У від 29.11.2018; №Ф-234-17-У від 26.02.2019; №Ф-234-17-У від 16.05.2019; №Ф-234-17-У від 12.11.2019; №Ф-234-17-У від 12.02.2020; №Ф-234-17-У від 29.11.2020; №Ф-234-17-У від 02.03.2021 є протиправними та підлягають скасуванню. Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України. Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі Закон №2464-VI). Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Згідно з абз. 1-4 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", контролюючий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", під єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування розуміється консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Згідно з п. 5 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок нараховується на суми незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми. Протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені. У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку. Як уже зазначалося, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області було сформовано відносно ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-234-17-У від 29.11.2018 в сумі 15819,54 грн, №Ф-234-17-У від 26.02.2019 в сумі 2822,19 грн, №Ф-234-17-У від 16.05.2019 в сумі 5211,36 грн, №Ф-234-17-У від 12.11.2019 в сумі 2686,17 грн, №Ф-234-17-У від 12.02.2020 в сумі 3119,19 грн, №Ф-234-17-У від 29.11.2020 в сумі 6295,30 грн, №Ф-234-17-У від 02.03.2021 в сумі 2200 грн. Підставою для формування оскаржуваних вимог були відомості щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску, відображені в облікових даних платника. За твердженням позивача, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2013 у справі №822/568/13-а позов Славутської об`єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області задоволено. Припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 . Постанову направити Державному реєстратору виконавчого комітету Хмельницької міської ради. Отже, позивач вважає, що припинила свою діяльність наступного дня з дати надходження судового наказу №822/568/13-а, а тому у відповідача відсутня база для нарахування єдиного внеску. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, врегульовано Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон № 755-IV). Згідно з частиною першою статті 46 Закону № 755-IV (в редакції, чинній на момент прийняття постанови суду по справі №822/568/13-а) державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі, (окрім іншого) постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Відповідно до частини другої статті 46 Закону № 755-IV, підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону. Частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Зважаючи на зазначені вище норми чинного законодавства, очевидним є те, що судове рішення, яке набрало законної сили є обов`язковим - у першу чергу для суб`єкта владних повноважень, який був ініціатором звернення до суду з питань припинення підприємницької діяльності позивача, а так само і для суду з питань, які стосуються правовідносин суб`єкта господарювання щодо якого постановлено таке рішення. Відповідно до частиною п`ятою статті 78 КАС України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. У даному випадку, відповідач, приймаючи спірні вимоги про сплату боргу (недоїмки), не врахував ту обставину, що господарська діяльність позивача припинена відповідно до рішення суду, яке набрало законної сили і направлене для негайного виконання, у тому числі і податковому органу як суб`єкту владних повноважень. За таких обставин суд дійшов висновку, що ані законодавство, що регулює відносини припинення підприємницької діяльності, ані саме рішення суду щодо припинення підприємницької діяльності, не покладають на позивача прямого обов`язку вчиняти відповідні реєстраційні дії, або ж вносити до державного реєстру будь-які реєстраційні дані. Статтею 255 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття постанови суду по справі №822/568/13-а) передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін. Згідно із абзацом другим частини першої статті 256 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття постанови суду по справі №822/568/13-а), негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження. Крім того, за приписами частин другої та четвертої статті 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Судом встановлено, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2013 у справі №822/568/13-а, якою припинено підприємницьку діяльність позивача, прийнята в порядку скороченого провадження. У резолютивній частині вказаної постанови судом зазначено, що постанову направити Державному реєстратору виконавчого комітету Хмельницької міської ради та вона виконується негайно. Несвоєчасне виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2013 у справі №822/568/13-а, не має спричиняти негативні наслідки для позивача, зокрема й щодо безпідставного нарахування їй єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. В контексті наведених обставин колегія суддів апеляційної інстанції враховує правову позицію, викладену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків. У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року у справі «Півень проти України» зазначено, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які, у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін. Таким чином, оскільки постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2013 у справі №822/568/13-а припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , обов`язку сплачувати єдиний внесок згідно оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) у неї не було. Відтак, вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Хмельницькій області: №Ф-234-17-У від 29.11.2018; №Ф-234-17-У від 26.02.2019; №Ф-234-17-У від 16.05.2019; №Ф-234-17-У від 12.11.2019; №Ф-234-17-У від 12.02.2020; №Ф-234-17-У від 29.11.2020; №Ф-234-17-У від 02.03.2021 є протиправними та підлягають скасуванню. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.11.2022 у справі №824/220/19-а. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні право-відносини, чи порушено норми процесуального права. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Викладене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.