Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/2111/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2111/22 ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: - Пилипенко О.Є. суддів: - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б., при секретарі: - Ткаченко В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК Інвест» про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі № 620/2111/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК Інвест» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : У лютому 2022 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «НПК Інвест» звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення № 3749968/35195082 про відмову у реєстрації податкових накладних № 1 від 14.01.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення № 3749969/35195082 про відмову у реєстрації податкових накладних № 2 від 17.01.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення № 3749970/35195082 про відмову у реєстрації податкових накладних № 3 від 17.01.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 14.01.2022 року, податкову накладну № 2 від 17.01.2022 року, податкову накладну № 3 від 17.01.2022 року, датами їх фактичного отримання. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у Чернігівській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишено без задоволення, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року - без змін. 30.01.2023 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 4223, представник позивача звернувся із заявою щодо ухвалення додаткового судового рішення, в якому просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 500 грн. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи заявника, колегія суддів вважає необхідним заяву представника позивача - повернути, ухвалити додаткове судове рішення, виходячи з наступного. Положеннями ч. 10 ст. 44 КАС України передбачено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 18 КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС) відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 було затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення). Згідно з абз.абз. 22-23 пп. 15.5 пп. 15 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля). Вища рада правосуддя 04 вересня 2021 року опублікувала оголошення про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку та одночасно повідомила, що з початком їх функціонування зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені, зокрема, пп.пп. 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 пп. 15 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України. Згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до п. 25 Положення процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді та розглядом у Вищій раді правосуддя справ про порушення суддею (прокурором) вимог щодо несумісності, дисциплінарного проступку судді, втручання в діяльність судді, можуть подаватися до суду та Вищої ради правосуддя в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд». Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми «Електронний суд», що є складовою ЄСІТС. Заява адвоката Матвійчук Анастасії Сергіївни подана в електронній формі, проте без використання підсистеми «Електронний суд» (на електронну адресу суду). Відповідно до ч.6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування. Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. З огляду на те, що перевірка електронного підпису здійснюється за умови дотримання порядку подачі документів з використанням підсистеми «Електронний суд», заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК Інвест» адвоката Матвійчук А.С. необхідно повернути особі, яка її подала як таку, що не підписана. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 12 жовтня 2021 року у справі № 823/139/17. Разом з тим, відповідно до п.3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16. Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року апеляційну скаргу було залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, втім, судом апеляційної інстанції не було вирішено питання щодо стягнення на користь позивача судових витрат на правничу допомогу, понесених позивачем при розгляді справи в суді першої інстанції. Так, на підтвердження понесених витрат позивачем до відзиву на апеляційну скаргу було надано копії: договору № 29/11/22/1 від 29.11.2022 року про надання правової (професійної правничої) допомоги, рахунок на оплату № 139 від 29.11.2022 року, платіжне доручення № 340 від 30.11.2022 року, акт наданих послуг № 143 від 15.12.2022 року, ордер адвоката СВ № 1041976 від 15.12.2022 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Колегією суддів також враховано, що відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, було наголошено, «щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС України, Суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним». Так, відповідно до п. 3.1 Договору вартість послуг за даним договором складає 11 500 грн. Крім того, в межах розгляду даної справи, відповідачем не подано клопотань про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, відповідно до ч.7 ст. 134 КАС України, відповідачем не доведено неспівмірності заявлених до відшкодування витрат, не надав будь яких доказів, того, що ціни на послуги адвоката є явно завищеними на ринку юридичних послуг. Аналогічний висновок викладений також у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 року по справі № 280/1765/19. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалити додаткове судове рішення (відшкодування судових витрат) та стягнути на користь позивача понесені витрати на правову допомогу усього в розмірі 11 500 грн. Керуючись ст. ст. 132, 139, 241, 242, 252, 310, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК Інвест» адвоката Матвійчук Анастасії Сергіївні про ухвалення додаткового рішення - повернути заявнику. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК Інвест» (14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса 8а/4, код ЄДРПОУ: 35195082) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича 11, код ЄДРПОУ ВП: 44094124), судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 500 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот гривень). Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко Суддя: Я.Б.Глущенко С.Б.Шелест