Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/21946/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/21946/21 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А. Дата і місце ухвалення: 14.12.2022р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Белогві» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И Л А : В листопаді 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Белогві» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 жовтня 2021 року №00/26747/0701 та №00/26748/0701. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що при проведенні планової виїзної перевірки, результати якої оформлено актом від 07.10.2021р. №22298/15-32-07-01/30748070, Головне управління ДПС в Одеській області дійшло необґрунтованого висновку про штучне формування ТОВ «Белогві» податкового кредиту за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ «Будівельна компанія «Норма» у жовтні 2019 року та з ТОВ «Біоеталон» у червні 2021 року. Проведені господарські операції знайшли своє відображення у даних бухгалтерського і податкового обліках, підтверджені належним чином оформленими первинними документами, відповідні податкові накладні зареєстровані у встановленому порядку в ЄРПН, придбані товари/послуги були використані в межах господарської діяльності позивача. Висновки контролюючого органу ґрунтуються виключного на аналізі здійснених господарських операцій контрагентів позивача з їх контрагентами по ланцюгу постачання, які не мають жодного відношення до ТОВ «Белогві». Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2022р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №00/26747/0701 та №00/26748/0701 від 29.10.2021р. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Белогві» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19603,35 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 14.12.2022р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ «Белогві». В своїй скарзі апелянт зазначає, що перевіркою встановлено факт неможливості надання ТОВ «Белогві» постачальником ТОВ «Біоеталон» власними трудовими ресурсами без залучення сторонніх організацій послуг з перевезення вантажів на загальну суму 3220,4 тис.грн. Недоведеність реальності здійснення господарських операцій свідчить про формальність первинної документації. Також, апелянт посилається на те, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача щодо дослідження контролюючим органом схеми походження будівельних робіт, нібито отриманих ТОВ «Белогві» від ТОВ «Будівельна компанія «Норма» за договором від 19.07.2019р. №190719-02. Зокрема, проведеним аналізом відомостей Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що у відповідному періоді ТОВ «Будівельна компанія «Норма» придбало послуги з реконструкції частини адміністративної будівлі виробничої за адресою: вул. Заводська, 9, с.Меліоративне, Дніпропетровська область, у ТОВ «Лівайс Груп». В свою чергу, ТОВ «Лівайс Груп» відповідні послуги отримало від ТОВ «СТРОЙ ГРАБ ЛТД». У вказаних підприємств відсутні ресурси для надання послуг/виконання робіт, в тому числі особи з будівельними професіями. Рішеннями податкового органу від 04.02.2020р. №18661 та №18580 ТОВ «Лівайс Груп» та ТОВ «СТРОЙ ГРАБ ЛТД» віднесено до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. ТОВ «СТРОЙ ГРАБ ЛТД» реалізувало послуги відмінні від тих, які були ним придбанні по ланцюгу постачання, що може свідчити про нереальність господарської операції по придбанню ТОВ «Будівельна компанія «Норма» послуг з реконструкції частини адміністративної будівлі виробничої за адресою: вул. Заводська, 9, с.Меліоративне, Дніпропетровська область, у ТОВ «Лівайс Груп». Не погоджується апелянт і з висновком суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу. Зазначає, що розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії складності справи та витраченого часу не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу №5481-п від 02.08.2021р., у період з 19.08.2021р. по 30.09.2021р. Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Белогві» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, законодавства з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2019р. по 30.06.2021р., за наслідками якої складено акт перевірки від 07.10.2021р. №22298/15-32-07-01/30748070. У висновках вказаного акту перевірки, серед іншого, зафіксовано порушення позивачем: п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 584410,00 грн. (в т.ч. червень 2021 року на суму 584410,00 грн.); п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 6, 7, 9 П(С)БО № 16 «Витрати», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 579665,00 грн. (в т.ч. 1 півріччя 2021 року на суму 579665,00 грн.). Зокрема, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Белогві» (Замовник) укладено з ТОВ «Будівельна компанія «Норма» (Підрядник) договір від 19.07.2019р. №190719-02, предметом якого є виконання Підрядником робіт з реконструкції частини адміністративної будівлі виробничої за адресою: вул. Заводська, 9, с.Меліоративне, Дніпропетровська область. Під час перевірки досліджено схему походження будівельних робіт та з`ясовано, що ТОВ «Будівельна компанія «Норма» було придбано роботи з реконструкції частини адміністративної будівлі виробничої за адресою: вул. Заводська, 9, с.Меліоративне, Дніпропетровська область на загальну суму 507717,50 грн. у ТОВ «Лівайс груп», загальна чисельність працівників якого у жовтні 2019 року 5 осіб, особи з будівельними професіями за класифікатором професій відсутні. Останній звіт, наданий до податкового органу, декларація за листопад 2019 року. Комісією регіонального рівня прийнято рішення від 04.02.2020р. №18661 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Також, зазначено, що ТОВ «Лівайс груп» було придбано роботи за номенклатурою «реконструкція частини адміністративної будівлі виробничої за адресою: вул. Заводська, 9, с.Меліоративне, Дніпропетровська область» на загальну суму 507717,50 грн. у ТОВ «СТРОЙ ГЛАБ ЛТД», інформація про чисельність працівників якого відсутня, так як за даними ІБ ДПС України підприємством податкова звітність з дня реєстрації не подавалась. Проведеним аналізом відомостей з ЄРПН встановлено, що ТОВ «СТРОЙ ГЛАБ ЛТД» у відповідному періоді придбавалось: сигарети, запальнички, сірники, фарба для волосся, серветки вологі, батарейки, клей циакрилан гель 2г, тушка кур-бр, стегно кур-бр, гомілка кур-бр, засіб для прання рідкий, мило косметичне, послуги з прийому платежів від населення за електронні квитки на культурно-мистецькі заходи. Комісією регіонального рівня прийнято рішення від 04.02.2020р. №18580 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. За висновками контролюючого органу, наведена інформація може свідчити про відсутність у ТОВ «СТРОЙ ГЛАБ ЛТД» ресурсів, необхідних для надання певних послуг, виконання робіт при відсутності підтвердженого факту придбання послуг з реконструкції будівель. За проведеним аналізом «ймовірного» ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) встановлено, що ТОВ «СТРОЙ ГЛАБ ЛТД» реалізовувало послуги відмінні від тих, які були їм надані по ланцюгу постачання. Послуги з номенклатурою, що реалізовано на ТОВ «Лівайс груп» (а в подальшому на ТОВ «Будівельна компанія «Норма») не придбавались, тобто наявна підміна (фіктивне ведення в обігу) послуг/робіт, що може свідчити про нереальність господарської операції по придбанню ТОВ «Будівельна компанія «Норма» послуг з реконструкції частини адміністративної будівлі виробничої бази за адресою: вул. Заводська, 9, с. Меліоративне, Дніпропетровська область. За проведеним аналізом наявної інформації, податковий орган дійшов висновку про відсутність у ТОВ «Будівельна компанія «Норма» практичної можливості щодо надання протягом жовтня 2019 року послуг на адресу ТОВ «Белогві» за договором від 19.07.2019р. №190719-02 на загальну суму ПДВ 166442,24 грн. Придбання послуг в реконструкції частини адміністративної будівлі у ТОВ «Будівельна компанія «Норма» не підтверджено належним чином оформленими документами, тобто відсутня необхідна умова, яка надає право для формування податкового кредиту за операціями з отримання робіт (послуг), а саме: не доведення безпосереднього зв`язку таких операцій з його господарською діяльністю та підтвердженням їх належними первинними документами та іншими документами, які б засвідчували фактичне здійснення господарської операції. Також, в акті перевірки №22298/15-32-07-01/30748070 від 07.10.2021р. вказано, що ТОВ «Белогві» (Замовник) укладено з ТОВ «Біоетанол» (Перевізник) договір від 01.06.2021р. №01012021-06, предметом якого є надання Перевізником послуг по перевезенню вантажу автомобільним транспортом. Під час перевірки досліджено схему походження послуг з перевезення та з`ясовано, що за даними ІБ ДПС України загальна чисельність працівників ТОВ «Біоетанол» у червні 2021 року складала 21 особа. За проведеним дослідженням змісту наданих до перевірки документів (товарно-транспортних накладних) встановлено невідповідність ПІБ/підписів водія прізвищу, ім`я по батькові осіб, які перебувають в штаті ТОВ «Біоетанол». Тобто, мало місце залучення співвиконавців. Проведеним аналізом відомостей з ЄРПН встановлено, що ТОВ «Біоетанол» у відповідному періоді було придбано: транспортні послуги, послуги з перевезення вантажів, автотранспорті послуги кількістю 3112080 км., загальною вартістю 5329886,85 грн., в т.ч. ПДВ 888314,48 грн. Проведеним порівняльним аналізом за номенклатурою товарів/послуг, кількістю (об`єм, обсяг) визначених у податкових накладних, виписаних ТОВ «Біоетанол» та його постачальниками, виявилось неможливим встановити відповідність наданих послуг через відсутність збігу за вказаними критеріями. Тобто, є невідповідність отриманих та реалізованих ТОВ «Біоетанол» послуг. За висновками Головного управління ДПС в Одеській області, наведене може свідчити про нереальність господарської операції по придбанню ТОВ «Белогві» у ТОВ «Біоетанол» послуг з перевезення і, як наслідок, про штучне формування податкового кредиту ТОВ «Белогві» в червні 2021 року на загальну суму ПДВ 644072 грн. Придбання послуг з перевезення у ТОВ «Біоетанол» не підтверджено належним чином оформленими документами, тобто відсутня необхідна умова, яка надає право для формування податкового кредиту за операціями з отримання робіт (послуг), а саме: не доведення безпосереднього зв`язку таких операцій з його господарською діяльністю та підтвердженням їх належними первинними документами та іншими документами, які б засвідчували фактичне здійснення господарської операції. На підставі висновків акту перевірки №22298/15-32-07-01/30748070 від 07.10.2021р. Головним управлінням ДПС в Одеській області 29.10.2021р. винесено податкові повідомлення-рішення: - №00/26748/0701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 727225,00 грн. (в т.ч. за податковим зобов`язанням - 581780,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 145445,00 грн.); - №00/26747/0701, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 579665,00 грн. (в т.ч. за податковим зобов`язанням - 579665,00 грн.). Не погоджуючись з правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень ТОВ «Белогві» оскаржило їх в судовому порядку. Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства та скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, виходив з того, що Головним управлінням ДПС в Одеській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено порушення ТОВ «Белогві» норм податкового законодавства, зафіксованих у висновках акту планової перевірки №22298/15-32-07-01/30748070 від 07.10.2021р. В свою чергу позивачем, за висновками суду першої інстанції, належним чином оформленими первинними документами підтверджено реальність здійснюваних господарських операцій з контрагентами ТОВ «Будівельна компанія «Норма» у жовтні 2019 року та з ТОВ «Біоеталон» у червні 2021 року. При цьому, судом першої інстанції не прийнято до уваги посилання Головного управління ДПС в Одеській області на інформацію щодо контрагентів позивача, яка міститься в АІС «Податковий блок», та податкову інформацію зібрану щодо контрагентів-постачальників, зазначивши, що внесені відомості баз даних податкового органу є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позву ТОВ «Белогві» виходячи з наступного. Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Відповідно до п.198.1, п.198.2 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Згідно п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Виходячи зі змісту вказаних норм право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом обов`язкові реквізити. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов`язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено перевіркою 19.07.2019р. між ТОВ «Белогві» (Замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Норма» (Підрядник) укладено договір №190719-02, за умовами якого Підрядник зобов`язується виконати на власний розсуд та відповідно до умов договору реконструкцію частини адміністративної будівлі виробничої бази за адресою: вул. Заводська, 9, с. Меліоративне, Дніпропетровська область, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконану роботу. На підтвердження виконання умов вказаного договору ТОВ «Белогві» надало до перевірки та до суду: акт здавання-приймання виконаних будівельних робіт №1 від 22.10.2019р. на загальну суму 998653,44 грн. (в т.ч. ПДВ 166442,24 грн.); податкові накладні №2 від 21.10.2019р. на суму 498653,40 грн. (в т.ч. ПДВ 83108,91 грн.) та №3 від 22.10.2019р. на суму 500000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); платіжні доручення від 21.10.2019р. №21026 на суму 498653,44 грн. та від 22.10.2019р. №21037 на суму 500000,00 грн. Також, на підтвердження виконання договору №190719-02 від 19.07.2019р. ТОВ «Белогві» до суду надано докази залучення ТОВ «Будівельна компанія «Норма» субпідрядної організації - ТОВ «Лівайс Груп». Зокрема, в матеріалах справи міститься копія договору будівельного підряду, укладеного між ТОВ «Будівельна компанія «Норма» (Замовник) та ТОВ «Лівайс Груп» (Підрядник), акт приймання-передачі матеріалів для виконання робіт та акт здавання-приймання виконаних будівельних робіт. ПДВ з вартості будівельних робіт в загальній сумі 166442,00 грн. включено позивачем до складу податкового кредиту жовтня 2019 року. 01.06.2021р. між ТОВ «Біоетанол» (Перевізник) та ТОВ «Белогві» (Замовник) укладено договір про перевезення вантажів №01062021-06, за умовами якого Перевізник зобов`язується надати Замовнику послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених у договорі, автомобільним транспортом, а Замовник прийняти й оплатити належним чином виконані Перевізником послуги по перевезенню. На підтвердження виконання вказаного договору до суду надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення, реєстр ТТН, податкові накладні (з доказами їх реєстрації в ЄРПН) та товарно-транспортні накладні. Також, на підтвердження виконання договору №01062021-06 від 01.06.2021р. до суду надано копії договорів про надання послуг з перевезення, укладених між ТОВ «Біоетанол» та ТОВ «Інтерія компані» (договір про надання послуг з перевезення вантажів №1006/1 від 10.06.2021р.), ТОВ «Віртус-С» (договір про надання послуг з перевезення вантажів №0705/1 від 07.05.2021р.), ФОП ОСОБА_1 (договір про надання послуг з перевезення вантажів №1305/1 від 13.05.2021р.), ТОВ «Транс-Сервіс-1» (договір транспортно-експедиторського перевезення №КХ100920 від 10.09.2020р.), ТОВ «Сот-транс-авто» (договір про надання послуг з перевезення вантажів №3105/1 від 31.05.2021р.), ФОП ОСОБА_2 (договір про надання послуг з перевезення вантажів №2005/1 від 20.05.2021р.), ТОВ «ТБК «Нерудкомплект» (договір про надання послуг з перевезення вантажів №09/06/20-1 від 09.06.2020р.), ТОВ «Гермес юг агро» (договір про надання послуг з перевезення вантажів №0605/1 від 06.05.2021р.), а також оформлені за наслідками виконання вказаних договорів акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти надання послуг. ПДВ з вартості отриманих послуг перевезення в загальній сумі 644072,00 грн. включено позивачем до складу податкового кредиту червня 2021 року. Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій позивача з контрагентами постачальниками робіт (послуг). Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами. В акті перевірки №22298/15-32-07-01/30748070 від 07.10.2021р. Головне управління ДПС в Одеській області зазначило, що на запити контролюючого органу від 20.08.2021р., від 25.08.2021р. та від 31.08.2021р. ТОВ «Белогві» надало всі запитувані документи. Зауважень щодо правильності оформлення наданих до перевірки первинних документів акт перевірки не містить та апелянт не зазначає. Головне управління ДПС в Одеській області в акті перевірки та в обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на ненадання товариством до перевірки актів приймання-передачі виконаних робіт (форми КБ2в) та довідок КБ-3, складених за наслідками виконання умов договору від 19.07.2019р. №190719-02, укладеного з ТОВ «Будівельна компанія «Норма». Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки примірні форми первинних документів з обліку - «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (№ КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (№ КБ-3) були затверджені наказом Мінрегіонбуду від 04.12.2009р. №554р. На об`єктах, що здійснюються за рахунок бюджетних коштів і коштів підприємств, установ і організацій державної форми власності взаєморозрахунки за виконані обсяги будівельних робіт здійснюються обов`язково на підставі форм № КБ-2в та № КБ-3. Для підприємств, що виконують роботи за рахунок інших джерел фінансування, застосування примірних форм №КБ-2в і №КБ-3 було рекомендованим. У цих випадках може складатися інший документ, який має обов`язково містити реквізити первинних документів, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Дослідивши наявні в матеріалах справи акти виконаних будівельних робіт колегія суддів зазначає, що вказані акти містять всі обов`язкові реквізити, передбачені Законом, та з них являється за можливе встановити зміст та обсяг проведених господарських операцій. Пунктами 1.6, 1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків-фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14 березня 2013 року №395 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 року за №607/23139 (який був чинним на момент проведення перевірки), передбачено, що за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно п.2.3.2.2 Порядку №395 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення, серед іншого, необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Таким чином, детальне відображення в акті змісту виявлених порушень є обов`язковою умовою вчинення податковим органом подальших дій щодо притягнення платника до податкової відповідальності, застосування механізмів примусового стягнення податку, а також слугує гарантією дотримання прав платника; факти податкових порушень, не зафіксовані в акті перевірки, не можуть слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності. Натомість, в акті перевірки №22298/15-32-07-01/30748070 від 07.10.2021р. Головне управління ДПС в Одеській області неодноразово оперує поняттями «може свідчити про штучне формування податкового кредиту», «може свідчити про нереальність господарської операції» без чіткого визначення порушення та без наведення беззаперечних доказів, які це підтверджують. Тобто, висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях останнього. Посилання відповідача в акті перевірки та в апеляційній скарзі на те, що ТОВ «СТРОЙ ГЛАБ ЛТД» не придбавалися послуги з реконструкції частини адміністративної будівлі виробничої бази за адресою: вул. Заводська, 9, с. Меліоративне, Дніпропетровська область, які в подальшому реалізовано по ланцюгу постачання ТОВ «Лівайс груп» - ТОВ «Будівельна компанія «Норма» - ТОВ «Белогві», а також на те, що порівняльним аналізом за номенклатурою товарів/послуг, кількістю (об`єм, обсяг) визначених у податкових накладних, виписаних ТОВ «Біоетанол» та його постачальниками, виявилось неможливим встановити відповідність наданих послуг через відсутність збігу за вказаними критеріями, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань. Податковий кодекс України не ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (послуги) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків - покупець товарів (послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» позивач та контрагенти позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій. Варто зазначити, що відповідачем ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції не надано доказів проведення документальної перевірки (планової/позапланової) підприємств ТОВ «Будівельна компанія «Норма» та ТОВ «Біоеталон», за наслідками здійснення господарських операцій з якими позивач сформував податковий кредит, якими було б встановлено порушення податкового законодавства. Зустрічні звірки у контрагентів позивача Головним управлінням ДПС в Одеській області також не проведено. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022р. по справі №160/3364/19 зазначила, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом. Натомість, контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті. Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань. За вказаних обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що наявна у відповідача податкова інформація в інформаційно-аналітичних базах, на підставі якої встановлено факти, які можуть свідчити про нереальність здійсненних господарських операцій позивача з ТОВ «Будівельна компанія «Норма» та ТОВ «Біоеталон», в т.ч. і по ланцюгу постачання, не є належним доказом у справі, оскільки не має статусу первинного документа, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків. Будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема, задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними. Висновки аналогічного змісту сформовано Верховним Судом у постанові від 01.02.2023р. по справі №380/9660/21. Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на відсутність у ТОВ «Белогві» права на формування показників податкового кредиту за операціями щодо придбання робіт (послуг) у ТОВ «Будівельна компанія «Норма» та ТОВ «Біоеталон», суб`єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів на підтвердження товарності правочинів, укладених з вказаними контрагентами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 29.10.2021р. №00/26747/0701 і №00/26748/0701 та, у зв`язку з цим, про наявність підстав для їх скасування. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції від 14.12.2022р. колегія суддів не вбачає. Апелянт наголошує, що ухвалюючи рішення про стягнення на користь позивача судових витрат на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн., судом першої інстанції не враховано, що розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії складності справи та витраченого часу не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги. При цьому, апелянт не надав жодного доказу у підтвердження вказаної позиції та взагалі жодним чином її не обґрунтував. В підтвердження понесення витрат на правничу допомогу ТОВ «Белогві» надало суду копію договору про надання правової допомоги, укладеного з адвокатом Гранкіною А.В., копію рахунку-фактури та акту наданих послуг від 24.11.2021р. При цьому, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом першої інстанції враховано положення статті 134 КАС України щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Зважаючи на обсяг матеріалів справи та поданих позивачем доказів, ціну позову, значення справи для позивача, фактичний розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю представника позивача, отримання ним в суді копій процесуальних документів та подання від імені ТОВ «Белогві» заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань, тощо, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 6000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019р. по справі №826/841/17. Колегія суддів не вбачає підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про розподіл судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 14 березня 2023 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук