Постанова Хмельницький апеляційний суд № 673/905/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 березня 2023 року м. Хмельницький Справа № 673/905/22 Провадження № 22-ц/4820/581/23 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І., секретаря: Чебан О.М., учасники справи: представник апелянта Князюк Д.К., прокурор Скрипнюк А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2022 року (суддя Дворнін О.С.) за позовом Керівника Летичівської окружної прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Деражнянської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок нецільового використання земельної ділянки, в с т а н о в и в : У вересні 2022 року Керівник Летичівської окружної прокуратури Хмельницької області звернувся в суд із позовом в інтересах держави в особі Деражнянської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок нецільового використання земельної ділянки. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, розташована за межами м.Деражня Деражнянської міської ОТГ Хмельницької області, площею 2 га з кадастровим номером 6821510100:03:008:0003 на підставі договору дарування №1505 від 09.08.2013 року. Всупереч вимогам абзацу 2 ч.5 ст.20 Земельного кодексу України відповідач створила на вказаній земельній ділянці штучну водойму, площею 0,9259 га, яку з серпня 2013 року по даний час використовує для риборозведення, що призвело до тимчасового припинення використання частини земельної ділянки як земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, як зазначено в договорі дарування земельної ділянки від 09.08.2013 року. 03 лютого 2021 року за вищевказаним фактом Летичівською окружною прокуратурою внесено відомості до ЄРДР за №42021241010000005 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.254 КК України. За даним кримінальним провадженням обвинувачувалась ОСОБА_1 . Ухвалою Деражнянського районного суду від 11.08.2022 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 статті 254 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження закрито. Таким чином, вина відповідача у заподіянні шкоди підтверджується ухвалою Деражнянського районного суду від 11.08.2022 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.254 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, що не є реабілітуючою підставою. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 , які виразилися у створенні штучної водойми на земельній ділянці сількогосподарського призначення та користуванні нею, державі було заподіяно шкоди в розмірі 101683,95 грн. Із урахуванням викладеного, прокурор просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Деражнянської міської ради 101683,95 грн. шкоди, завданої внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2022 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Деражнянської міської ради 101683,95 грн. шкоди, завданої внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що вина відповідача у заподіянні шкоди завданої внаслідок нецільового використання земельної ділянки встановлено матеріалами кримінального провадження, а тому доказуванню не підлягає та обумовлює обов`язок відповідача відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок нецільового використання земельної ділянки. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 шкоди в розмірі 80185,72 грн. заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту). В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що прокуратурою в позовній заяві зроблено висновок щодо завдання шкоди державі внаслідок нецільового використання земельної ділянки та вказано суму такої шкоди - 101683,95 грн.. Однак, в той же час, до позовної заяви додано два розрахунки розміру шкоди: один за шкоду заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням на суму 21498,23 грн., а другий за шкоду заподіяну внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) на суму 80185,72 грн. При цьому, ні в тексті позовної заяви, ні в доданих матеріалах немає жодної згадки, доказів, які обґрунтовують шкоду заподіяну внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту). За змістом ч.2 ст.168 ЗК України та пункту 3.2. Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, у випадку переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) в межах однієї і тієї самої земельної ділянки, призначеної для ведення особистого селянського господарства, дозвіл не вимагається. Судом першої інстанції не було досліджено питання чи знятий поверхневий шар ґрунту був перенесений на іншу ділянку, чи він зберігається на тій же ділянці, і чи було в даному випадку допущено порушення. Апелянт зазначає, що раніше на місці її земельної ділянки був гранітний кар`єр, а цільове призначення даної земельної ділянки із земель промисловості, а тому дана земля повноцінно не могла використовуватися для сільськогосподарського призначення, потребувала покращення. Тому часткове зняття родючого ґрунту на площі 0,9259 га було здійснено з метою раціонального використання ґрунтового покриву на частині належної їй земельної ділянки, цим самим було істотно поліпшено її продуктивність, шкоди від дій відповідача не настало. Зазначає, що родючий шар ґрунту нікуди не дівся, на його місці викопано водойму, а шар ґрунту розсунутий на іншій території ділянки, а тому вказані заходи значно покращили стан цієї земельної ділянки. У відзиві на апеляційну скаргу Летичівська окружна прокуратура просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що наявними у справі письмовими доказами належним чином обґрунтовано розмір шкоди завданий внаслідок зняття ґрунтового покриву. Крім того, при заявленні ОСОБА_1 клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності, нею повністю визнано обставини викладені у обвинувальному акті, зокрема щодо шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на загальну суму 101683,95 грн. В судовому засіданні представник апелянта адвокат Князюк Д.К. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Прокурор Скрипнюк А.В. в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Цим вимогам оскаржуване судове рішення відповідає. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням, для ведення особистого селянського господарства, розташована за межами м. Деражня Деражнянської міської ОТГ Хмельницької області, площею 2 га за кадастровим номером 6821510100:03:008:0003, на підставі договору дарування №1505 від 09.08.2013 року. 03 лютого 2021 року Летичівською окружною прокуратурою внесено відомості до ЄРДР за №42021241010000005 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.254 КК України. 12 січня 2022 року до Деражнянського районного суду направлено обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.254 КК України. Ухвалою Деражнянського районного суду від 11 серпня 2022 року вказане кримінальне провадження на підставі ст.49 КК України закрито, у зв`язку із закінченням термінів притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності. За кримінальним провадженням за №42021241010000005, ОСОБА_1 обвинувачувалась в тому, що достовірно знаючи про вид цільового використання земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення без відповідних дозвільних документів на проведення робіт та без проведення змін цільового призначення земельної ділянки, за допомогою спеціальної техніки здійснила перенесення поверхневого (ґрунтового) шару землі із частини зазначеної земельної ділянки площею 2 га за кадастровим номером 6821510100:03:008:0003, внаслідок чого створила штучну водойму площею 0,9259 га, яку з серпня 2013 року по даний час використовує для риборозведення. За частиною 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Вказані обставини також підтверджуються збірним кадастровим планом земельних ділянок виготовленим сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 відповідно до якого на земельній ділянці за кадастровим номером 6821510100:03:008:0003 площею 2 га розташована штучна водойма площею 0,9259 га. Відповідно до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта - земельної ділянки від 30.04.2021 №257-ДК/189/АП/09/01/-21 в ході проведення ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області перевірки підтверджено факт облаштування на вказаній земельній ділянці водного об`єкта (ставка). Згідно інформації Деражнянської міської ради від 10.06.2021 №02.02-08/980 до міської ради заяви про зміну цільового призначення земельної ділянки за кадастровим номером 6821510100:03:008:0003 не надходили та рішення про зміну цільового призначення зазначеної земельної ділянки не приймались. Відповідно до інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області від 09.06.2021 №1056 звернення щодо надання дозволу на будівництво водного об`єкта (ставка) на земельній ділянці за кадастровим номером 6821510100:03:008:0003 не надходили, рішення про погодження будівництва водного об`єкта (ставка) на зазначеній земельній ділянці не приймались. Згідно з Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта земельної ділянки №257-ДК/189/АП/09/01/-21 від 30.04.2021 встановлено факт розміщення водного об`єкта (ставка) орієнтованою площею 0,9 га на земельній ділянці за кадастровим номером 6821510100:03:008:0003, вищевказане свідчить про порушення вимог ч.5 ст.20 ЗК України, за що передбачена відповідальність відповідно до статті 53 КУпАП та порушення вимог статті 168 Земельного кодексу України, за що передбачена відповідальність відповідно до статті 53-3 КУпАП. За розрахунками здійсненими старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області розмір шкоди спричиненої ОСОБА_1 складається: за використання земельної ділянки не за цільовим призначенням - 21498,23 грн., та шкода заподіяна внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) - 80185,72 грн., а всього на суму 101683,95 грн. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про охорону земель» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Згідно зі ст. 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Згідно з приписами ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначене статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Отже, за змістом статті 1166 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов`язань, які виникають з правомірних актів, цей вид зобов`язань виникає з неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов`язання виникає у випадку, коли заподіювач шкоди i потерпілий не перебували між собою у зобов`язальних відносинах або шкоду заподіяно незалежно від існуючих між сторонами зобов`язальних правовідносин. За приписами вказаних статей для відшкодування понесених збитків необхідною умовою є наявність всіх елементів правопорушення. Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі. Також землекористувачі зобов`язані виконувати свої обов`язки відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України. Частиною 1 ст.19 Закону України «Про охорону земель» визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», якою встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, є органом виконавчої влади до повноваження якого віднесено здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині умов зняття, збереження і використання родючого ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву та інше. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.168 Земельного кодексу України ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків: а) проведення робіт із буріння та облаштування нафтових і газових свердловин, будівництва, технічного обслуговування, ремонту і реконструкції нафтових і газових свердловин та пов`язаних з їх обслуговуванням об`єктів трубопровідного транспорту, виробничих споруд, під`їзних доріг, ліній електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мереж енергозабезпечення; б) проведення робіт, пов`язаних з ліквідацією та запобіганням аварійним ситуаціям на нафтових і газових свердловинах та пов`язаних з їх експлуатацією об`єктах трубопровідного транспорту, виробничих спорудах, під`їзних дорогах, лініях електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мережах енергозабезпечення. У випадках, визначених підпунктами "а" і "б" цієї частини, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок здійснюються виключно на підставі робочого проекту землеустрою. Частиною 1 ст.211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту. Процедура видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок регулюється Порядком видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 01.01.2005р. №1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20.01.2005р. №70/10350 (далі - Порядок). Відповідно до п.2 Порядку спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки. Відповідно до п.3.2 Порядку дозвіл не вимагається у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів. Порядок обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначено Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963. Як вбачається із матеріалів справи, а саме кримінального провадження за №42021241010000005 ОСОБА_1 , достовірно знаючи про вид цільового використання земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення без відповідних дозвільних документів на проведення робіт та без проведення змін цільового призначення земельної ділянки, за допомогою спеціальної техніки здійснила перенесення поверхневого (ґрунтового) шару землі із частини зазначеної земельної ділянки площею 2 га за кадастровим номером 6821510100:03:008:0003, що було визнано позивачкою та надано згоду на закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, як у суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі відповідач не спростував доводів щодо зняття поверхневого (родючого) шару ґрунту на земельній ділянці без відповідних дозвільних документів на проведення робіт. ОСОБА_1 не заперечувала, як в суді першої інстанці, так і в апеляційній скарзі правильність розрахованого розміру заподіяної шкоди всього в розмірі 101683,95 грн.. За таких обставин, провівши оцінку доказів та встановивши фактичні обставини справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про заподіяння відповідачем шкоди у визначеному розмірі внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів які обґрунтовують шкоду заподіяну внаслідок зняття та перенесення ґрунтового покриву на спірній земельній ділянці на іншу є безпідставними, спростовуються вищезазначеними доказами, у зв`язку з чим підлягають відхиленню. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року). Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлено 13 березня 2023 року. Судді: Т.О. Янчук Л.М. Грох О.І. Ярмолюк