Постанова 4808 № 346/43/22

Справа № 346/43/22 Провадження № 22-ц/4808/91/23 Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П. Суддя-доповідач Луганська ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 березня 2023 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Луганської В.М. суддів Баркова В.М., Девляшевського В.А., за участю секретаря Возняк В.Д. учасники справи позивач Управління соціальної політики Коломийської міської ради Івано-Франківської області відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2022 року, ухвалене судом у складі судді Калинюк О.П., у справі за позовом Управління соціальної політики Коломийської міської ради Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді житлової субсидії, в с т а н о в и в: У січні 2022 року Депертамент соціальної політики Коломийської міської ради, який рішенням Коломийської міської ради від 18.11.2021 року №1384-22/2021, перейменовано в Управління соціальної політики Коломийської міської ради Івано-Франківської області звернувся до суду з зазначеними вимогами, в обґрунтування яких вказав що ОСОБА_1 відповідно до його заяви про призначення житлової субсидії у грошовій формі від 30.10.2019 року та Декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 30.10.2019 року по домогосподарству за адресою: АДРЕСА_1 рішенням комісії при міській раді по призначенню соціальних та субсидій, була призначена субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з розрахунку на 1особу з 01 жовтня 2019 року по 30 квітня 2020 року включно. Для нарахування субсидії позивачем, окрім інформації вказаної відповідачем у заяві та декларації, була також взята до уваги довідка про склад сім`ї від 22.10.2019 року, згідно з якою за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована одна особа відповідач. 07.08.2020 року рішенням комісії при міській раді по призначенню соціальних допомог та субсидій відповідачу призначено житлову субсидію для даного домогосподарства з розрахунку на одну особу на період з 01.05.2020 року по 30.04.2021 року. При перепризначенні житлової субсидії на літній період 2021 року позивачем було виявлено, що склад зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 змінився з 28.08.2020 року у результаті реєстрації за вказаною адресою ОСОБА_2 , 2018 року народження, що підтверджено довідкою про склад сім`ї від 16.08.2021 року та довідкою місця проживання особи. Позивач зазначив, що відповідач не виконав вимогу п.90 Положення про призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 р. № 848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 р. № 807), не повідомив позивача в строк до 28.09.2020 року про зміни в складі зареєстрованих осіб за адресою домогосподарства, на яке призначалася житлова субсидія. З 01.08.2021 року позивачем припинено надання житлової субсидії та здійснено перерахунок надміру виплачених коштів. Суму переплати вирахувано за період з 01.09.2020 року по 31.07.2021 року і вона становить 7 437, 12 грн. У зв`язку з викладеним, просив суд стягнути з ОСОБА_1 суму надмірно перерахованої (виплаченої) субсидії в розмірі 7437,12 грн на користь держави в особі Департаменту соціальної політики Коломийської міської ради. Заочним рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 надмірно виплачені кошти субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.09.2020 року по 31.07.2021 року в загальному розмірі 7 437,12 грн на користь держави в особі Управління соціальної політики Коломийської міської ради Івано-Франківської області. Вирішено питання щодо судових витрат. Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати заочне рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що скаржником не було отримано ухвалу суду про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з додатками, також судових повісток, повісток-повідомлень по справі він не отримував, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та безумовною підставою для скасування судового рішення. Скаржник зазначив, що законодавцем передбачені два винятки та відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом. Позивачем не доведено факту, що неподання відповідачем відомостей про реєстрацію малолітньої дитини вплинуло чи могло вплинути на право на призначення субсидії або її розмір, адже малолітня дитина не має самостійного доходу. Навпаки, реєстрація додаткового члена сім`ї, що не має самостійного доходу, мала би вплинути на збільшення розміру субсидії. Розуміючи цей факт, він не повідомляв позивача про таку реєстрацію, оскільки вважав, що цей факт не може зменшити розмір субсидії. У відзиві на апеляційну скаргу, Управління соціальної політики Коломийської міської ради Івано-Франківської області зазначило, що подаючи заяву, відповідач був повідомлений під власний підпис про обов`язок в разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання ним житлової субсидії, повідомити про ці обставини структурний підрозділ соціального захисту населення протягом одного місяця. При перепризначенні житлової субсидії на літній період 2021 року, управлінням соціальної політики виявлено, що склад зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 змінився з 28.08.2020 року в результаті реєстрації за вказаною адресою ОСОБА_2 , 2018 року народження, що підтверджується довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 16.08.2021 року та Довідкою про реєстрацію місця проживання особи. Управлінням припинено надання житлової субсидії з 01.08.2021 року та здійснено розрахунок надмірно виплачених коштів. Суму переплати розраховано за період з 01.09.2020 року по 31.07.2021 року і вона становить 7437,12 грн. Позивач зазначив, що судом першої інстанції винесено правомірне рішення щодо стягнення з відповідача надмірно виплачених коштів у вигляді житлової субсидії, а апеляційна скарга є безпідставною. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження по даній справі, ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 січня 2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на 21 лютого 2023 року. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року для повного та всебічного встановлення обставин справи, колегія суддів перейшла зі спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників до розгляду справи у відкрите судове засідання апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників про дату, час та місце розгляду справи. В судове засідання ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 не з`явились, про дату, місце та час судового засідання повідомленні належним чином. Від представника скаржника на адресу апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи без участі скаржника та його представника. В судовому засіданні представник позивач ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнала, вважає, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не має. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до положень ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Рішення суду вказаним вимогам не відповідає, виходячи з наступного. Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 3 частини третьої статті 2 ЦПК України). Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України). Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України). Відповідно до частини п`ятої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (частина шоста статті 128 ЦПК України). Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не отримав копію ухвали Комийського міськрайонного суду Івано-Франківсьої області від 10 січня 2022 року про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви та судової повістки - про виклик до суду у судове засідання, яке було призначено на 23 лютого 2022 року. В рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення зазначено, що поштове відправлення не вручено «за закінченням терміну зберігання», потім закреслено і зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою». Зазначені обставини дають підстави для висновку що відсутні відомості про отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справ та копію позовної заяви. (а.с.26-45). Судову повістку про виклик до суду у судове засідання, яке було призначено на 18 квітня 2022 року відповідач не отримував, оскільки в матеріалах справи відсутні будь які відомості щодо отримання ним судової повістки. Таким чином, відповідач у справі не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що суперечить статтям 7, 128 та ч.4 ст.223 ЦПК України. Відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. З огляду на приписи п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених законом обов`язкових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, оскільки суд допустив порушення норм процесуального права, розглянувши справу у відсутність відповідача, який не повідомлений належним чином про дату, час і місце засідання суду і який обґрунтовує свою апеляційну скаргу такими обставинами. Що стосується заявлених вимог позивача, апеляційний суд, виходить з наступного. Судом встановлено, що 30.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся до позивача за призначенням та наданням житлової субсидії, заповнюючи заяву про призначення та надання житлової субсидії та надав Декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. У заяві відповідач також зазначив, що він повідомлений про те, що у разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії (зміни складу осіб, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні; зміна в переліку отримуваних-житлово-комунальних послуг; придбання майна, товарів або оплата послуг на суму, що перевищує 50 тисяч гривень; заборгованість понад три місяці за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів) зобов`язується протягом місяця повідомити про це орган соціального захисту населення. В декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії (а.с.6), відповідачем було зазначено про склад його сімї: ОСОБА_5 - дружина; ОСОБА_6 -донька ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_7 -донька, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_2 донька, ІНФОРМАЦІЯ_3 . У вказаній декларації вказано про доходи як позивача та його членів сімї. Відповідно до довідки про склад сім`ї від 22.10.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована одна особа ОСОБА_1 Рішення Комісії при міській раді по призначенню соціальних допомог та субсидій від 20.12.2019 року відповідачу призначено субсидію з 01.10.2019 року Рішення Комісії при міській раді по призначенню соціальних допомог та субсидій від 07.08.2020 року відповідачу призначено субсидію з 01.05.2020 року. Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 28 серпня 2020 року. Згідно розрахунку надміру отриманих коштів субсидії за період з вересня 2020 року по липень 2021 року перераховано коштів 7437, 12 грн. сума переплати складає 7437, 12 грн (а.с.15). 03.11.2021 року відповідачу направлено повідомлення про повернення отриманих у вигляді житлової субсидії коштів і перерахування їх на зазначені розрахункові рахунки та розрахунок заборгованості (а.с.16). Умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій врегульовано Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848, до якого неодноразово вносились зміни, в тому числі шляхом викладення Положення в новій редакції. Відповідно до пункту 4 Положення про призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ № 848 від 21 жовтня 1995 року (далі Положення) право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках). У пункті 22 вказаного Положення у вказаній редакції зазначено, житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку). Згідно п. 24. даного Положення, житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії. Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються. Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія. Відповідно до п.

91. Положення у разі зміни складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім`ї члена домогосподарства, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання подаються нові заява та декларація. Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом. Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила, якщо виплата відповідних грошових сум є добровільною та є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату та у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019р. у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18). При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум. Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 71.07.2019 року у справі № 583/168/17. Колегія суддів зазначає, що для встановлення факту безпідставності набуття відповідачем майна необхідно встановити, що його отримання відбулося за відсутності відповідної правової підстави, в даному випадку, що зміна складу зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 , а саме реєстрація малолітньої ОСОБА_2 , 2018 року народження, дійсно вплинуло на розрахунок розміру субсидії та призвело до надмірної її сплати та розмір сукупного доходу сім`ї вплинув на розмір субсидії. Відповідно до положень ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Колегія суддів дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позивачем не наведено обов`язкових умов повернення надмірно нарахованих сум субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, не доведено навмисного подання відповідачем недостовірних відомостей, а також те, що зміна складу зареєстрованих осіб за зазначеною адресою вплинуло на розрахунок субсидії та на визначення її розміру, а отже не доведена недобросовісність відповідача. Суд першої інстанції на ці обставини не звернув уваги та дійшов поспішного висновку про задоволення заявлених вимог позивача. Враховуючи встановлені у справі обставини, відсутність умислу щодо навмисного не подання інформації про реєстрацію малолітньої дочки у квартирі, неподання такої інформації не призвело до надмірної виплати суми субсидії, виходячи з необхідністі дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню. За викладених обставин у суду першої інстанції не було підстав для стягнення з відповідача надмірно отриманих коштів у виді житлової субсидії. Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права на підставі п.1.ч.1, п.3.ч.3 ст.376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог позивача. Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається із матеріалів справи скаржником за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 2232,90 грн, що підтверджується квитанціями про сплату судового збору (а.с.100, 108). Оскільки апеляційна скарга скаржника підлягає задоволенню, то з Управління соціальної політики Коломийської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмір 2232,90 грн. Керуючись статями 259,367,374,376,382,384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Заочне рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2022 року скасувати, ухвалити нове рішення. У задоволенні позовних вимог Управління соціальної політики Коломийської міської ради Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді житлової субсидії відмовити. Стягнути з Управління соціальної політики Коломийської міської ради Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 03193399 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2232,90 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 09 березня 2023 року. Головуючий В.М. Луганська Судді В.М. Барков В.А. Девляшевський