Ухвала КАС ВС № 440/909/22

УХВАЛА 13 березня 2023 року м. Київ справа № 440/909/22 адміністративне провадження № К/990/7632/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023 у справі №440/909/22 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, про: - визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 3 від 20.09.2021 (№ 3255030/2131706783), № 4 від 20.09.2021 (№3255036/2131706783), № 5 від 20.09.2021 (№3255033/2131706783), № 6 від 20.09.2021 (№ 3255032/2131706783), № 7 від 20.09.2021 (№3255035/2131706783), № 8 від 20.09.2021 (№ 3255029/2131706783), № 9 від 20.09.2021 (№3255034/2131706783), № 10 від 20.09.2021 (№ 3255031/2131706783); - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 20.09.2021, № 4 від 20.09.2021, № 5 від 20.09.2021, № 6 від 20.09.2021, № 7 від 20.09.2021, № 8 від 20.09.2021, № 9 від 20.09.2021, № 10 від 20.09.2021 датою їх фактичного подання; - стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 солідарно з Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України сплачений судовий збір у розмірі 19848,00 грн за подання даного позову, за рахунок бюджетних асигнувань згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 по справі № 440/909/22 скасовано. Прийнято постанову, якою позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України задоволено. 03.03.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023 у справі № 440/909/22, в якій скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно частини п`ятої статті 328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Скаржник як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі посилається на підпункт в) пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Проте, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Оскільки справа № 440/909/22 розглядалась за правилами загального позовного провадження, суд касаційної інстанції не приймає як підставу для відкриття касаційного провадження підпункт в) пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Окрім цього, у касаційній скарзі Головне управління ДПС у Полтавській області посилається на наявність підстав для відкриття касаційного провадження, визначеного пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, скаржник указує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, не конктретизуючи які саме норми застосовано неправильно та в чому полягало їх неправильне застосування. Також заявник указує на неврахування практики Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, викладених у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18. Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є наявність та взаємозв`язок усіх чотирьох умов. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Проте зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник фактично самостійно зазначає, що постанова Верховного Суду, про неврахування яких судами попередніх інстанцій він указує у касаційній скарзі, були ухвалені за інших обставин справи, що, у свою чергу, виключає подібність правовідносин та вказує на недоведеність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України. Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв`язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України. Таким чином, пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені цією статтею підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023 у справі № 440/909/22 повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддяВ.П. Юрченко