Постанова 4856 № 120/6396/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/6396/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Богоніс Михайло Богданович Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 13 березня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у м.Києвіі з наступними позовними вимогами: - визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 21.06.2022 № 472 в частині застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 27.06.2022 № 980 о/с про її звільнення зі служби в поліції; - поновити на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 (з обслуговування житлових масивів "Позняки" та "Осокорки") Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з 27.06.2022; - зобов`язати відповідача виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 (з обслуговування житлових масивів "Позняки" та "Осокорки") Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з 10.03.2022 по день поновлення на посаді. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 11.08.2021 проходила службу в поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві. На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 затвердженого Законом № 2102-IX від 24.02.2022, із 05 години 30 хвилин на усій території України введено воєнний стан строком на 30 діб. Відповідно до Указу від 24.02.2022 № 64/2022 Міністерство внутрішніх справ України, зокрема, в особі Національної поліції України зобов`язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. У зв`язку із введеним воєнним станом головою Національної поліції України прийнято наказ від 10.03.2022 № 190 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану". Наказом від 10.03.2022 № 190 з метою забезпечення ефективного виконання службових обов`язків поліцейських, які тимчасово перебувають поза місцем несення служби та не мають можливості повернутися до нього зобов`язано поліцейських, які перебувають поза місцем несення служби, крім тих, що виконують службові завдання, протягом 1 доби прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, а саме: поліцейських, для яких проїзд у регіон місця проходження служби є неможливим у зв`язку з об`єктивними причинами (тимчасова окупація, повне зупинення транспортного сполучення); поліцейських, які виховують одного або більше дітей віком до 18 років або на утриманні яких перебувають батьки, що потребують стороннього догляду, та виїхали з метою супроводу дітей в евакуацію, та чоловіки (дружини) яких є поліцейськими, військовослужбовцями або особами рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, задіяними до виконання службових обов`язків за місцем проходження служби, поліцейських, які мають статус одинокої матері (батька) (пункт 1 наказу) Згідно вимог пункту 3 наказу поліцейські, які не підпадають під перелік осіб, визначених пунктом 1 цього наказу, зобов`язані невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби. 11.05.2022 до Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшла доповідна записка начальника Дарницького управління поліції від 11.05.2022. У тексті доповідної записки вказано, що після введення на території України воєнного стану (24.02.2022) окремі поліцейські Дарницького управління поліції, у тому числі і ОСОБА_1 , не прибули до місця дислокації підрозділу поліції, не озброїлись та від захисту українського народу, охорони прав і свобод людини фактично самоусунулися. У доповідній записці також зазначено, що капітаном поліції ОСОБА_2 , старшим інспектором відділу кадрового забезпечення Дарницького управління поліції, в телефонній розмові 10.03.2022 доведено до відома працівникам поліції, зокрема й ОСОБА_1 , вимоги наказу НПУ від 10.03.2022 № 190, та проінформовано, що вона не відноситься до переліку осіб, визначених у пункті 1 наказу, а відтак зобов`язані невідкладно прибути до Дарницького управління поліції. Однак вказані у доповідній записці поліцейські повідомили, що прибувати за основним місцем несення служби не будуть. Інформація викладена у доповідній записці стала підставою для прийняття начальником Головного управління Національної поліції у м. Києві наказу від 12.05.2022 №531 "Про призначення та проведення службового розслідування". Список поліцейських відносно яких призначено службове розслідування визначено додатком до наказу від 12.05.2022 № 531, серед яких у пункті № 75 зазначена позивачка. В подальшому комісією складено Висновок службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими поліцейськими Головного управління від 09.06.2022 (затверджений 09.06.2022). Висновком від 09.06.2022 запропоновано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 21.06.2022 № 472 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських головного управління" за порушення вимог пунктів 1, 2, 6 частини 1 статті 18 Закону України "Про національну поліцію", наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 27.06.2022 № 980 о/с позивачку звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію». Позивач із вказаними наказами про застосування та виконання щодо неї дисциплінарного стягнення не погодилася, тому із цим адміністративним позовом звернулася до суду. В позовній заяві зазначила, що в її поведінці відсутній склад дисциплінарного проступку як обов`язкової підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що наказ від 21.06.2022 № 472 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Головного управління" в частині, що стосується позивачки та наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 27.06.2022 № 980 о/с про виконання (реалізацію) дисциплінарного стягнення прийняті відповідачем обґрунтовано, на підставі та у межах наданих повноважень, а також у спосіб, що встановлений Дисциплінарним статутом. При розгляді справи не встановлено обставин, які б свідчили про порушення процедури застосування та виконання дисциплінарного стягнення. Відтак, у задоволенні позовних вимог про скасування цих наказів слід відмовити. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до частини першої, другої статті 19 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Вчинення поліцейським дисциплінарного проступку є підставою для застосування дисциплінарного стягнення. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту). Підставою для призначення службового розслідування є повідомлення поліцейських, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, а розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться або у формі письмового провадження, або у відкритому засіданні, при цьому рішення про проведення розгляду справи у відкритому засіданні приймається керівником, який призначив службове розслідування, про що повинно бути вказано у наказі про призначення службового розслідування. Судом встановлено, що наказ від 12.05.2022 № 531 "Про призначення та проведення службового розслідування" прийнято уповноваженою на те особою органу Національної поліції України - начальником ГУ НП у м. Києві, а підставою для його ухвалення стала доповідна записка начальника Дарницького управління поліції від 11.05.2022 яка містила достатню інформацію про ознаки дисциплінарного проступку у діях (бездіяльності) окремих поліцейських, серед яких і позивачки. Склад дисциплінарної комісії визначено в наказі від 12.05.2022 № 531 у відповідності із нормами Дисциплінарного статуту. Згідно частини 15 ст. 15 Дисциплінарного статуту за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. Так, згідно висновку службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими поліцейськими Головного управління від 09.06.2022 (затверджений 09.06.2022) дисциплінарна комісія встановила факт свідомого самоусунення позивачки від виконання своїх посадових обов`язків та грубе порушення нею службової дисципліни. Самоусунення від виконання своїх посадових обов`язків проявилося у тому, що після оголошення на території України воєнного стану (24.02.2022) поліцейські не прибули до місць дислокації підрозділів у яких проходили службу, не озброїлись чим самоусунулися від захисту українського народу та охорони прав і свобод людини і громадянина. Крім цього ними не виконано вимоги наказу голови Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 який зобов`язував невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби. Зокрема, у своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що 24.02.2022 прибула на збір по тривозі до Дарницького управління поліції, де знаходилася до 25.02.2022. З 26.02.2022 по 10.03.2022 спільно із батьками перебувала у с. Дружелюбівка Вінницької області. Усний дозвіл на виїзд за межі м. Києва, за її словами, отримала від інспектора кадрового забезпечення ОСОБА_2 . Із 11.03.2022 по 27.03.2022 несла службу у ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області. Прибути за місцем дислокації управління поліції де проходила службу не мала можливості у зв`язку із відсутністю транспортного сполучення. До матеріалів службового розслідування долучено акти про невихід на службу рядового поліції ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 ) з обслуговування житлових масивів "Позняки" та "Осокорки") Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві від 11.03.2022, від 12.03.2022, від 13.03.2022, від 14.03.2022, від 15.03.2022, від 16.03.2022, від 17.03.2022, від 18.03.2022, та від 19.03.2022. Цими актами задокументовано факт відсутності позивачки на службі (своєму робочому місці) у період із 11.03.2022 по 19.03.2022. Встановлено, що у період з 26.02.2022 по 19.03.2022 позивач була відсутньою на службі (своєму робочому місці) в Дарницькому управлінні поліції ГУНП у м. Києві. Даний факт позивач не заперечує та пояснила, що залишила місце служби на підставі усного дозволу інспектора кадрового забезпечення ОСОБА_2 . Проте, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, поліцейському не надано повноважень самостійно, вільно та на власний розсуд залишати чи визначати місце несення служби, змінювати підрозділ у якому він цю службу проходить чи дистанціюватися на основі особистого бажання від виконання обов`язків за основним місцем роботи без відповідного рішення безпосереднього керівника. При цьому, Інспектор кадрового забезпечення Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві не вважається безпосереднім керівником позивачки яка займала посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 ) з обслуговування житлових масивів "Позняки" та "Осокорки") Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві. Відповідно до Указу Президента України про введення воєнного стану на усій території України від 24.02.2022 № 64/2022, із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 (момент введення воєнного стану), Міністерство внутрішніх справ України, зокрема, в особі Національної поліції України зобов`язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. В умовах запровадженого на усій території України воєнного стану, вимоги щодо дотримання поліцейськими службової дисципліни набувають особливого значення адже як Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 так і Законом № 580-VIII на поліцейських покладено завдання участі відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану (п. 24 ч. 1 ст. 23, ст. 24, Закону № 580-VIII). Судом встановлено, що Наказом від 10.03.2022 № 190 з метою забезпечення ефективного виконання службових обов`язків поліцейських, які тимчасово перебувають поза місцем несення служби зобов`язано невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби (п. 3 Наказу). Проте, судовим розглядом підтверджується, що позивачка вказаного обов`язку не виконала. Щодо агрументів позивачки про те, що вона в даному випадку скористалася винятком із вказаного вище правила, який передбачений у пункті 1 Наказу від 10.03.2022 № 190, і як наслідок, прибула до найближчого органу поліції за своїм фактичним місцем знаходження у Вінницькій області для реєстрації, постановки на облік та несення служби, колегія суддів враховує наступне. Дільничного офіцера поліції Дарницького УП Вчерашнюк А.О. на період дії воєнного стану було підпорядковано до ВП № 1 Хмільницького РВП Головного управління НП у Вінницькій області із 11.03.2022. Вказана обставина підтверджується долученою до матеріалів службового розслідування довідкою Хмільницького РВП відділення поліції № 1 від 01.04.2022 № 1527/218/01-2022, листом Хмільницького РВП відділення поліції № 1 від 12.10.2022 № 6570/218/01-2022 та витягом із наказу від 24.03.2022 № 332 "Про підпорядкування окремих працівників поліції до ГУНП у Вінницькій області на період дії воєнного стану". Посилаючись на долучені до матеріалів справи розрахунки основних сил і засобів по несенню служби у відділенні поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, позивачка зазначила, що із 13 по 27.03.2022 несла службу та проходила добові чергування, а також здійснювала патрулювання у числі поліцейських вказаного відділенні поліції. Разом з тим, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, факт обізнаності ОСОБА_1 із Наказом від 10.03.2022 № 190 нею не заперечувався, тому, звертаючись до ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області з метою її підпорядкування до вказаного підрозділу поліції, вона не могла не знати про вимоги передбачені Наказом від 10.03.2022 №190. Згідно пункту 1 Наказу від 10.03.2022 № 190 поліцейських, які перебувають поза місцем несення служби, крім тих, що виконують службові завдання, зобов`язано протягом 1 доби прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, а саме: поліцейських, для яких проїзд у регіон місця проходження служби є неможливим у зв`язку з об`єктивними причинами (тимчасова окупація, повне зупинення транспортного сполучення); поліцейських, які виховують одного або більше дітей віком до 18 років або на утриманні яких перебувають батьки, що потребують стороннього догляду, та виїхали з метою супроводу дітей в евакуацію, та чоловіки (дружини) яких є поліцейськими, військовослужбовцями або особами рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, задіяними до виконання службових обов`язків за місцем проходження служби, поліцейських, які мають статус одинокої матері (батька) . У свою чергу поліцейських які не підпадають під дію пункту 1 зобов`язано невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби (п. 3 Наказу від 10.03.2022 № 190). Отже, умовою за наявності якої поліцейський звільняється від обов`язку невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби та має право протягом 1 доби прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік є неможливість проїзду в регіон місця проходження служби у зв`язку з об`єктивними причинами такими як тимчасова окупація чи повне зупинення транспортного сполучення. Колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції, що позивачка не підпадала під дію пункту 1 Наказу від 10.03.2022 № 190, а тому відповідачем цілком правомірно та обґрунтовано поставлено їй у вину невиконання покладеного вказаним наказом обов`язку та неприбуття до органу поліції за місцем несення служби, що кваліфіковано як самоусунення від виконання обов`язків поліцейського. Зазначені обставини вказують на вчинення позивачкою дій, що суперечить інтересам служби, та свідчать про непрофесійне виконання обов`язків поліцейського. Цими діями позивачка порушила обов`язки передбачені пунктами 1, 2, 6 частини 1 статті 18 Закону України "Про національну поліцію" та наказом Національної поліції України від 10.03.2022 № 190, що є достатньою підставою для застосування до неї дисциплінарного стягнення. Отже, підсумовуючи встановлені при розгляді справи обставини та надану їм оцінку суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що висновком службового розслідування від 09.06.2022 (затверджений 09.06.2022) повно та об`єктивно встановлено винне, неналежне виконання позивачкою обов`язків поліцейського, що містить усі ознаки дисциплінарного проступку вчинення якого є підставою для застосування дисциплінарного стягнення. Відтак, в межах встановлених Дисциплінарним статутом строків та за наявності для цього підстав уповноваженою особою (начальником) ГУ НП у м. Києві правомірно прийнято наказ від 21.06.2022 № 472 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Головного управління" яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу (ч. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту). Отже, у відповідності до ч. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту наказом відповідача від 27.06.2022 № 980 о/с виконано застосоване до позивачки дисциплінарне стягнення та звільнено її зі служби в поліції. Отже, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку відносно того, що наказ від 21.06.2022 № 472 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Головного управління" в частині, що стосується позивачки та наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 27.06.2022 № 980 о/с про виконання (реалізацію) дисциплінарного стягнення прийняті відповідачем обґрунтовано, на підставі та у межах наданих повноважень, а також у спосіб, що встановлений Дисциплінарним статутом. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми процесуального права, які регулюють спірні правовідносини. Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.