LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4874906/1026/22

від 09.03.2023 ·
Резолютивна:1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26.01.2023 у справі №906/1026/22 - залишити без задоволення, а ухвалу суду першо…

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 березня 2023 року Справа № 906/1026/22 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. , суддя Гудак А.В. секретар судового засідання Ткач Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26.01.2023 у справі №906/1026/22 (суддя Машевська О.П., повний текст ухвали складено 27.01.2023) за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Роскар"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" про визнання права іпотекодержателя за участю представників сторін: позивача -Мартинюк Є.В. відповідача - 1 - не з"явився відповідача - 2 - не з"явився ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - позивач, ПАТ АБ "Укргазбанк") звернулося до Господарського суду Житомирської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роскар" (далі - відповідач-1, ТОВ "Роскар") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" (далі - відповідач-2, ТОВ "Оскар") про визнання права іпотекодержателя. Правовими підставами позову є положення ст. 23 Закону Україну "Про іпотеку" та ст. 16 ЦК України. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на незаконні дії відповідачів та інших осіб щодо виведення з-під іпотеки нежилого приміщення в літ. "А" загальною площею 1115, 20 кв. м, за адресою: м. Житомир, вул. Михайла Грушевського (колишня - Котовського), 50/81, яке є предметом іпотеки, відповідно до умов договору іпотеки, посвідченого 09.07.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д.Д. за реєстровим №

157. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.01.2023 позовну заяву у справі № 906/1026/22 залишено без розгляду. Суд першої інстанції виходив з того, що неусунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом щодо сплати визначеної судом суми судового збору є підставою для залишення позовної заяви без розгляду. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті. Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів: - суд першої інстанції, класифікуючи вимогу про визнання права іпотекодержателя як майнову, допустив порушення норм статей 162, 163 ГПК України; - вимога про визнання права іпотекодержателя є немайновою, оскільки її задоволення судом матиме наслідком лише встановлення факту, що матиме юридичне значення та, саме по собі, не призведе до стягнення з відповідачів коштів чи до позбавлення їх прав на майно. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2023 відкрито провадження у справі № 906/1026/22; розгляд скарги призначено на 09.03.2023 о 15:00 год. В судовому засіданні 09.03.2023 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті. Представники відповідачів в судове засідання 09.03.2023 не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чиномта заздалегідь. Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія апеляційного суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали,заслухваши пояснення апелянта , зазначає наступне. Предметом позову у справі є вимога ПАТ АБ "Укргазбанк" до ТОВ "Роскар" та ТОВ "Оскар" про визнання права іпотекодержателя. Правовими підставами позову є положення ст. 23 Закону Україну "Про іпотеку" та ст. 16 ЦК України. Ухвалою Господарського суд Житомирської області від 16.11.2022 відкрито провадження у справі № 906/1026/22 та призначено справу до розгляду. Ухвалою Господарського суд Житомирської області від 12.01.2023 позовну заяву ПАТ АБ "Укргазбанк" залишено без руху, зобов`язано позивача доплатити судовий збір в розмірі 112 763, 85 грн, виходячи із майнового характеру позовної вимоги. 23.01.2023 ПАТ АБ "Укргазбанк" подано до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків позовної заяви із обгрунтуванням немайнового характеру позову та відсутності, у даному випадку, необхідності сплачувати судовий збір за ставкою, передбаченою для позовів майнового характеру. Враховуючи те, що позивачем у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не було усунено те на подано докази сплати судового збору виходячи із майнового характеру позовної вимоги, суд першої інстанції ухвалою від 26.01.2023 залишив позовну заяву без розгляду на підставі ч. 13 ст. 176 ГПК України. Апеляційний господарський суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції і зазначає,що відповідно до п..2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі . Частиною 2 ст. 123 ГПК України унормовано,що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" позовна заява може майновий і немайновий характер . Для позовних заяв майнового характеру ставки судового збору визначені на рівні 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( п. 1 ч.2 ст. 4 ЗаконуУкраїни " Про судовий збір"). Відповідно до ч. 8 ст. 6 ЗаконуУкраїни " Про судовий збір" перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства . У даному випадку перевірка повноти сплати судового збору здійснювалавсь судом першої інстанції після відкриття провадження у справі ,що не суперечить приписам ч.ч. 11-13 ст. 176 ГПК України . Так, відповідно до ч. 11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Отже, з огляду на викладені норми, у суду першої інстанції є повноваження на залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, якщо обставини недодержання вимог ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України встановлено саме після відкриття провадження. Як встановлено апеляційним судом, в обгрунтування наявності підстав для залишення позовної заяви без руху, із послідуючим залишенням позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції вказує на те, що вимога про визнання права іпотеки грунтується на наявності майнового інтересу, що виник на підставі іпотечного договору, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, який має вартісну оцінку, тому має майновий характер. Так,згідно з усталеною практикою ЄСПЛ поняття «майно» у частині першій статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права й інтереси, що становлять активи, теж можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (рішення ЄСПЛ від 05 січня 2000 року у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202, § 100). За певних обставин захистом статті 1 Першого протоколу до Конвенції може користуватися легітимне очікування (legitimate expectation) успішної реалізації майнових прав (право вимоги). Для того, щоб «очікування» було «легітимним», воно має бути заснованим на нормі закону або іншому правовому акті, такому як судове рішення, пов`язаному із майновим інтересом (рішення ЄСПЛ від 28 вересня 2004 року у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia), заява № 44912/98, § 49-50). Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.08.2019 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17). Отже, виходячи із зазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивачу необхідно було вказати у позовній заяві ціну позову, виходячи з вартості предмета іпотеки ,визначеної у договорі іпотеки ,посвідченому 09.07.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою законом для вимог майнового характеру.( подібну позицію викладено в ухвалах Верхового суду від 18.05.2022 та 10.01.2023 у справі № 918/459/21) Місцевий суд правильно розрахував судовий збір ,який мав би сплатити позивач за подання позову,а саме 115244,85 грн. ( виходячи з 7 682 990,00грн (вартість предмета іпотеки) х 1,5% = 115244,85 грн.) Оскільки при зверненні з позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2481,00грн , доплаті підлягав судовий збір у розмірі 112763,85грн . Як вже зазначалось, ухвалою суду від 12.01.23р. постановлено Банку протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 112763,85грн . 23 січня 2023 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява Банку про усунення недоліків позовної заяви,проте доказів сплати судового збору 112763,85грн не подано За приписами ч. 12 ст. 176 ГПК України усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, є підставою для продовження розгляду справи, про що суд постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.( ч. 13 ст. 176 ГПК України). Таким чином, оскільки у встановлений судом строк позивач не усунув недоліки позовної заяви шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 112763,85грн ,а відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд першої інстанції правомірно залишив без розгляду позовну заяву ПАТ АБ "Укргазбанк" до ТОВ "Роскар" та ТОВ "Оскар" про визнання права іпотекодержателя на належну на праві власності ТОВ "Роскар" нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Михайла Грушевського (колишня - Котовського), 50/81, літ "А" загальною площею 1115,20кв.м., яке виникло на підставі укладеного між АБ "Синтез" та ТОВ "Оскар" договору іпотеки, посвідченого 09.07.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д.Д. за реєстровим №157 . Також судом звертається увага на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини (справа Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 р.) зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26 січня 2023 у справі № 906/1026/22 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" без задоволення Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26.01.2023 у справі №906/1026/22 - залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

3. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області. Повний текст постанови складено 10 березня 2023 Головуючий суддя Олексюк Г.Є. Суддя Мельник О.В. Суддя Гудак А.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»