Ухвала КЦС ВС № 756/14290/21
від 09.03.2023 · ЦивільнаУхвала 09 березня 2023 року м. Київ справа № 756/14290/21 провадження № 61-3001ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гончарова Ганна Миколаївна, на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, ВСТАНОВИВ: У травні 2021 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики (цивільна справа № 756/3128/20-ц). Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики виділено в самостійне провадження (цивільна справа № 756/14290/21). Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 12 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу. Не погодившись з ухвалоюОболонського районного суду м. Києва від 12 січня 2022 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 12 січня 2022 року. 03 березня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гончарова Г. М., через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року та ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 12 січня 2022 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права та обмежено право заявника на доступ до суду. Заявник вказує, що апеляційний суд належним чином не оцінив причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку. Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів. Право на апеляційний перегляд справи, яке гарантовано Конституцією України, реалізується у порядку, передбаченому процесуальним законом. Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. У відповідності до частин третьої, четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення визначених строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу. Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 12 січня 2022 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: сплати судового збору та подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків апеляційної скарги, вказаних в ухвалі Київського апеляційного суду від 09 січня 2023 року. На виконання ухвали від 09 січня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху представником ОСОБА_1 - адвокатом Гончаровою Г. М. надано квитанцію про сплату судового збору, апеляційну скаргу в новій редакції і заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій зазначено, що поважною причиною пропуску строку є направлення судом першої інстанції поштової кореспонденції на неналежну адресу заявника та введення в Україні воєнного стану, загострення воєнних дій, ракетні обстріли та перебої з електропостачанням. Суд апеляційної інстанції, встановив, що у матеріалах справи наявна розписка представника ОСОБА_1 - адвоката Гончарової Г. М. про отримання 18 серпня 2022 року копії ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 12 січня 2022 року. За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами, обов`язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями 43, 49 цього Кодексу, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України). На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами. Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи. Встановивши, що представник позивача отримала 18 серпня 2022 року копію ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 12 січня 2022 року, взявши до уваги, що апеляційна скарга подана майже через 10 місяців після ухвалення судового рішення, та майже через 3 місяці після отримання оскаржуваної ухвали представником ОСОБА_1 - адвокатом Гончаровою Г. М., суд апеляційної інстанції, надавши оцінку причинам значного пропуску строку на апеляційне оскарження, наведених заявником, визнав їх неповажними та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, правильно застосувавши положення пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України. 24 лютого 2022 року Президент України своїм Указом «Про введення воєнного стану в Україні» ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Статтею 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 756/10191/20 (провадження № 61-10617св21), від 05 вересня 2022 року у справі № 697/2360/21 (провадження № 61-4902св22), від 14 вересня 2022 року у справі № 200/21749/17 (провадження № 61-4826св22). Встановивши, що особа, яка подала касаційну скаргу, не довела наявності обставин, які унеможливлювали подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, зокрема протягом серпня-листопада 2022 року, апеляційний суд обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного оскарження. Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статті 358 ЦПК України, не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гончарова Г. М., на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року є необґрунтованою. Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гончарова Ганна Миколаївна, на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович