Постанова КЦС ВС № 459/2226/16-ц
від 01.03.2023 · ЦивільнаПостанова Іменем України 01 березня 2023 року м. Київ справа № 459/2226/16-ц провадження № 61-12421св22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В., суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 липня 2018 року у складі судді Рудакова Д. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог 08 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому з урахуванням заяви про уточнення просив на підставі висновку судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 28 вересня 2017 року (варіант I) виділити в натурі і визнати за ним право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - домоволодіння), а саме: - приміщення підвалу під літерою II площею 32,2 м2, житлову кімнату під літ. 1-3 площею 10,7 м2, житлову кімнату під літ. 1-4 площею 24,4 м2, сарай під літ. Б; - встановити порядок користування земельною ділянкою площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; - визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,050 га з наступними геометричними розмірами по периметру від точки А (за ходом годинникової стрілки): 8,94; 40,00; 7,30; 7,60; 13,93; 5,99; 5,88; 7,60; 1,88; 3,55; 0,58; 0,20; 7,75; 6,48 м.п.; мощення під літерою 1 та огорожу № 1 залишити у спільному користуванні. Вирішити питання розподілу судових витрат. Позовну заяву мотивував тим, що його матері ОСОБА_3 на праві власності належало домоволодіння. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати сторін померла, за життя вона склала заповіт та заповіла своє майно в рівних частинах по сторонам у справі. До будинку віднесені такі господарські будівлі та споруди: сарай, гараж, дворові споруди. Земельна ділянка площею 0,1 га кадастровий номер: 4611800000:03:015:0010, цільове призначення якої - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Відповідач в добровільному порядку не бажає провести поділ вказаного будинку. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 02 липня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Поділено житловий будинок із надвірними будівлями і спорудами, горищем та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з урахуванням їхніх часток, а саме: - ОСОБА_1 , як власнику ідеальної частки житлового будинку виділено: А) підвальний поверх - приміщення підвалу під літ. II площею 23,2 м2, перший поверх - житлова кімната під літ. 1-3 площею 10,7 м2, житлова кімната під літ. 1-4 площею 24,4 м2, сарай під літ. Б; Б) частину земельної ділянки з геометричними розмірами по периметру від точки А (за ходом годинникової стрілки): 8,94; 40,00; 3,10; 7,68; 13,93; 5,99; 5,88; 7,60; 1,88; 3,55; 0,58; 0,20; 7,75; 6,48 м.п., що становить 0,050 га. - ОСОБА_2 як власнику ідеальної частки житлового будинку виділено: А) підвальний поверх - приміщення підвалу під літ. I площею 15,8 м2, перший поверх - тамбур під літ.1-1 площею 3,9 м2, коридор під літ. 1-2 площею 5,5 м2, житлова кімната під літ. 1-5 площею 17,0 м2, кухня під літ. 1-6 площею 11,3 м2, ванна під літ. 1-7 площею 5,7 м2, гараж під літ. В. Б) частину земельної ділянки з геометричними розмірами по периметру від точки А (за ходом годинникової стрілки): 6,48; 7,75; 0,20; 0,58; 3,55; 1,88; 7,60; 5,88; 5,99; 13,93; 16,37; 32,15; 19,6 м.п., що становить 0,050 га; - надано ОСОБА_2 сервітут з розмірами по периметру 3,31; 1,00; 3,31; 1,00 м.п. для забезпечення можливості співвласнику ОСОБА_1 за потреби обслуговувати стіну його частини будинку; - стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4 565,50 грн компенсації за відхилення від ідеальних частин по домоволодінню АДРЕСА_1 ; - припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок із надвірними будівлями і спорудами, горищем та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 551,20 грн судового збору та 12 380 грн витрат за проведення судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що запропонований експертом варіант поділу спірного майна є найбільш доцільним до застосування, оскільки найбільше забезпечує баланс інтересів співвласників, тому суд вважав за необхідне провести саме такий поділ домоволодіння. Короткий зміст судових рішень апеляційної та касаційної інстанцій Постановою Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ домоволодіння в натурі відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що для поділу житлового будинку в натурі необхідно здійснити певний перелік робіт з його переобладнання та перепланування, в тому числі влаштування інженерних систем комунікацій, наслідком чого є втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, одержати висновки відповідних органів про технічну можливість переобладнань і перепланувань, а також дозвіл виконавчого комітету місцевої ради на переобладнання і перепланування житлового будинку у зв`язку з необхідністю втручання в несучі конструкції або інженерні системи загального користування. Оскільки відповідні дозволи та висновки не надані, у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позову. Постановою Верховного Суду від 24 березня 2021 року задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_1 . Постанову Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постанову суду касаційної інстанції мотивовано тим, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що судовою експертизою у цій справі встановлена наявність технічної можливості переобладнання будинку та запропоновано один технічно можливий варіант розподілу, для здійснення якого співвласникам необхідно виконати ремонтно-будівельні роботи для переобладнання будинку. Не погодившись з таким варіантом поділу будинку, відповідач в суді першої інстанції заявив клопотання про проведення додаткової комплексної судово-будівельної експертизи та повторної експертизи, однак суд першої інстанції відмовив у задоволенні вказаних клопотань, оскільки комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань, а відповідач заявив клопотання про призначення будівельної експертизи, яка вже проведена; у клопотанні про проведення повторної експертизи ОСОБА_2 просив провести судово-будівельну експертизу, яка у даній справі проведена не була. 30 січня 2019 року ОСОБА_2 подав до апеляційного суду клопотання про призначення додаткової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, однак вказане клопотання апеляційним судом у встановленому законом порядку не вирішено. Таким чином, апеляційний суд не повно з`ясував обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам,які мають значення для правильного вирішення спору, дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Постановою Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року рішення суду першої інстанції змінено, та доповнено резолютивну частину рішення після абзацу 7 абзацами наступного змісту: «При даному варіанті розподілу будинковолодіння АДРЕСА_1 зобов`язати обох співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно виконати наступні ремонтно-будівельні роботи: Підвальний поверх: закласти дверний проріз між приміщеннями підвалу під літ. 1 та під літ. 11; влаштувати дверний проріз з вулиці у приміщенням підвалу під літ.
11. Перший поверх: закласти дверний проріз між приміщеннями ванни під літ. 1-7 та кухні під літ. 1-6; закласти дверний проріз між приміщеннями житлових кімнат під літ. 1-4 та літ. 1-5; закласти дверний проріз між приміщеннями коридору під літ. 1-2 та житлової кімнати під літ. 1-4; закласти дверний проріз між приміщеннями коридору під літ. 1-2 та житлової кімнати під літ. 1-3; влаштувати дверний проріз між приміщеннями кімнат під літ. 1-3 та під літ. 1-4. Зобов`язано ОСОБА_1 облаштувати прибудову до частини житлового будинку із кухнею, вхідним тамбуром та санвузлом у відповідності до вимог Державно-будівельних норм. Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розробити проектну документацію (проектні пропозиції або робочий проект) проектною організацією, яка має ліцензію на проведення таких видів робіт і представити їх на погодження з місцевими органами виконавчої влади (міжвідомчу комісію), та при позитивній відповіді отримати дозвіл на проведення будівельних робіт.» В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що експертним висновком №5721/5722 судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 28 вересня 2017 року встановлена наявність технічної можливості переобладнання будинку та запропоновано один технічно можливий варіант розподілу, для здійснення якого співвласникам необхідно виконати ремонтно-будівельні роботи для переобладнання будинку. 11 квітня 2022 року Львівським апеляційним судом задоволено клопотання представника ОСОБА_2 - Мацея М. М. про призначення експертизи, призначено повторну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному інституту судових експертиз та права, однак експертиза проведена не була, оскільки відповідач не сплатив кошти за її проведення. Отже, відповідач всупереч вимогам статті 81 ЦПК України не спростував належними та допустимими доказами висновок експерта від 28 вересня 2017 року. Таким чином суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про наявність технічної можливості поділу житлового будинку АДРЕСА_1 , а відтак і господарських будівель та споруд, і, відповідно, земельної ділянки, згідно із запропонованим експертом варіантом такого поділу, зазначеним у висновку від 28 вересня 2017 року. Разом з тим у рішенні суду першої інстанції не зазначено про необхідність проведення зазначених у висновку експерта ремонтно-будівельних робіт, не зазначено дій, які зобов`язані вчинити співвласники домоволодіння для перепланування та переобладнання житлового будинку на ізольовані квартири, а тому суд апеляційної інстанції вирішив змінити резолютивну частину рішення місцевого суду. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції, призначаючи у справі повторну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, визнав висновок експерта від 28 вересня 2017 року недопустимим доказом, оскільки повторна експертиза відповідно до частини другої статті 113 ЦПК України призначається лише тоді, коли висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності. Разом з тим, визнавши висновок експерта від 28 вересня 2017 року недопустимим доказом, суд апеляційної інстанції при вирішені спору керувався саме цим доказом. Матеріали справи не містять дозвіл виконкому місцевої ради на переобладнання і перепланування жилого будинку, а повідомлення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Червоноградського району Львівської області від 30 грудня 2021 року про те, що виконком немає заперечень щодо технічного поділу спірного житлового будинку не є дозволом у розумінні статті 152 ЖК України. Зазначає, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій. Відзив на касаційну скаргу У січні 2023 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень. У відзиві ОСОБА_1 також ставить питання про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України. Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та зупинено виконання оскаржуваних судових рішень. Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду. Фактичні обставини справи, встановлені судами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками по частині домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони у справі дійти згоди про поділ будинку не можуть. Висновком № 5721/5722 судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 28 вересня 2017 року з урахуванням існуючого планування житлового будинку, вимог державних будівельних норм і правил, а також розміру ідеальних часток співвласників установлено, що поділ житлового будинку, господарських будівель, споруд і земельної ділянки технічно можливий, та запропоновано наступний варіант поділу домоволодіння: 1. мощення під літ. І дійсна вартість якого станом на час проведення експертизи становить 1 656 грн, а також, огорожа № 1, дійсна вартість якої становить 7 539 грн, пропонуються у спільне користування співвласників; 2. першому співвласнику ідеальної частки пропонуються наступні приміщення житлового будинку та споруд: - підвальний поверх; - приміщення підвалу під літ. II площею 23,2 м2 1-й поверх; - житлова кімната під літ. 1-3 площею 10,7 м2; - житлова кімната під літ. 1-4 площею 24,4 м2; - сарай під літ. Б; Загальна вартість будівель, що пропонуються першому співвласнику, становить 230 237,5 грн, що більше від ідеальної частки по домоволодінню на 4 565,5 грн; 2. другому співвласнику ідеальної частки пропонуються наступні приміщення житлового будинку та споруд: - підвальний поверх; - приміщення підвалу під літ. І площею 15,8 м2, 1-й поверх; - тамбур під літ. 1-1 площею 3,9 м2; - коридор під літ. 1-2 площею 5,5 м2; - житлова кімната під літ. 1-5 площею 17,0 м2; - кухня під літ. 1-6 площею 11,3 м2; - ванна під літ. 1-7 площею 5,7 м2; - гараж під літ. В. Загальна вартість будівель та споруд домоволодіння, що пропонуються другому співвласнику, становить 221 106,5 грн, що менше від ідеальної частки по домоволодінню на 4 565,5 грн.
3. При такому варіанті поділу домоволодіння необхідно виконати наступні ремонтно-будівельні роботи: - підвальний поверх, закласти дверний проріз між приміщеннями підвалу під літ. І та під літ. II; - влаштувати дверний проріз з вулиці у приміщення підвалу під літ. П; 1-й поверх; - закласти дверний проріз між прим. ванної під літ. 1-7 та кухні під літ. 1-6; - закласти дверний проріз між приміщеннями житлових кімнат під літ. 1-4 та під літ. 1-5; - закласти дверний проріз між приміщеннями коридору під літ. 1-2 та житлової кімнати під літ. 1-4; - закласти дверний проріз між приміщеннями коридору під літ. 1-2 та житлової кімнати під літ.1; - влаштувати дверний проріз між приміщеннями житлових кімнат під літ. 1-3 та під літ. 1-4; - першому співвласнику слід облаштувати прибудову до частини житлового будинку із кухнею, вхідним тамбуром та санвузлом у відповідності до вимог Державних будівельних норм; - для перепланування житлового будинку на ізольовані квартири кожному зі співвласників необхідно здійснити внутрішнє опорядження приміщень та обладнати автономні мережі електро-, газопостачання та опалення, встановити індивідуальні прилади обліку споживання природного газу та електричної енергії, в зв`язку з чим вартість даних робіт не визначається.
4. Для здійснення всіх перепланувань та переобладнань житлового будинку необхідно розробити проектну документацію (проектні пропозиції або робочий проект) проектною організацією, яка має ліцензію на проведення таких видів робіт, і представити їх на погодження з місцевими органами виконавчої влади (міжвідомчу комісію) та при позитивній відповіді отримати дозвіл на проведення будівельних робіт.
5. Запропоновано варіант поділу земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої на АДРЕСА_1 , між його співвласниками у відповідності до їхніх часток, які складають по , згідно наведеного вище варіанту поділу житлового будинку: - першому співвласнику ідеальної частки пропонується надати частину земельної ділянки з геометричними розмірами по периметру від точки А (за ходом годинникової стрілки): 8,94; 40,00; 3,10; 7,68; 13,93; 5,99; 5,88; 7,60; 1,88; 3,55; 0,58; 0,20; 7,75; 6,48 м.п, що становить 0,050 га; - другому співвласнику ідеальної частки пропонується надати частину земельної ділянки з геометричними розмірами по периметру від точки А (за ходом годинникової стрілки): 6,48; 7,75; 0,20; 0,58; 3,55; 1,88; 7,60; 5,88; 5,99; 13,93; 16,37; 32,15; 19,66 м.п, що становить 0,0500 га, та надати йому сервітут із розмірами по периметру 3,31; 1,00; 3,31; 1,00 м.п. для забезпечення можливості співвласнику № 1 за потреби обслуговувати стіну його частини будинку. Виконавчий комітет Червоноградської міської ради Червоноградського району Львівської області 30 грудня 2021 року повідомив ОСОБА_1 про те, що немає заперечень щодо технічного поділу житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до варіанту, визначеного експертом у висновку №5721/5722 та довів до відома, що після рішення суду співвласникам необхідно здійснити реконструкцію садибного будинку під двоквартирний житловий будинок, та визначено дії, які вони повинні для цього вчинити.
Позиція Верховного Суду Касаційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до статті 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення. Згідно зі статтею 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно. Відповідно до частин першої, другої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. Згідно зі статтею 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Системний аналіз положень статей 183, 358, 364 ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Таких висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13, які підтримав Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2018 року у справі 170/289/16-ц. За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна таке питання вирішується судом. У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій, врахувавши принцип рівності часток співвласників спірного домоволодіння, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшли правильного висновку про реальний поділ домоволодіння відповідно до висновку судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 28 вересня 2017 року. Цим висновком запропоновано один технічно можливий варіант поділу будинку, для здійснення якого співвласникам необхідно виконати певні ремонтно-будівельні роботи для переобладнання будинку, який не порушує законних прав та інтересів співвласників майна. Суд апеляційної інстанції під час нового розгляду врахував висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано постанову суду апеляційної інстанції від 09 квітня 2019 року (частина п`ята статті 411 ЦПК України). Усупереч вимогам статті 81 ЦПК України відповідач не спростував належними та допустимими доказами висновок експертизи від 28 вересня 2017 року, а тому суди обґрунтовано здійснили поділ майна згідно із запропонованим експертом варіантом такого поділу, зазначеним у висновку від 28 вересня 2017 року. Суд апеляційної інстанції сприяв відповідачу в реалізації ним прав, передбачених ЦПК України, ухвалою від 11 квітня 2022 року задовольнив його клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, однак експертиза проведена не була, оскільки відповідач не сплатив кошти за її проведення. Тобто відповідач не спростував висновок експертизи від 28 вересня 2017 року та не надав доказів, які б давали змогу провести поділ майна за іншим варіантом, ніж запропонований експертом у зазначеному висновку. Суд касаційної інстанції враховує, що даних щодо необхідності отримання дозволу на переобладнання та перепланування, які б передбачали втручання в несучі конструкції, що потребує отримання документів, що дають право на їх виконання, висновок експертизи від 28 вересня 2017 року не містить, а тому відповідні доводи касаційної скарги є необґрунтованими. При цьому виконавчий комітет Червоноградської міської ради Червоноградського району Львівської області у листі від 30 грудня 2021 року, адресованому ОСОБА_1 , зазначив про те, що немає заперечень щодо технічного поділу житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до варіанту, визначеного експертом у висновку від 28 вересня 2017 року № 5721/5722. Посилання у касаційній скарзі на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом апеляційної інстанції є помилковими. Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. З матеріалів справи слідує, що інтереси відповідача у суді апеляційної інстанції представляв адвокат Мацей М. М., який зазначив свою офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 і користувався нею протягом всього часу розгляду справи, зокрема, надсилав з даної електронної адреси процесуальні заяви до Львівського апеляційного суду (а. с. 32-36, 40, 73, т. 3). Львівський апеляційний суд направляв адвокату відповідача Мацею М. М. судову повістку про виклик до суду, зокрема на 21 листопада 2022 року, на вказану ним електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 85, т. 3). За змістом частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Таким чином, апеляційний суд виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Зазначений висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суди попередніх інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права. Щодо клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження У січні 2023 року від відповідача надійшов відзив, в якому він просить закрити касаційне провадження, посилаючись на те, що правові висновки щодо застосування норм права, які викладено у постановах Верховного Суду та на які посилається заявник касаційної скарги, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, яка переглядається (пункт 5 частини першої статті 396 ЦПК України). Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини першої статті 396 ЦПК України). Разом із цим, колегія суддів уважає, що відповідним правовим висновкам Верховного Суду, на які посилається заявник касаційної скарги та які стали підставою для відкриття касаційного провадження, необхідно дати правову оцінку під час касаційного перегляду справи, а тому Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують. З огляду на залишення без задоволення касаційної скарги ОСОБА_2 , судові витрати на професійну правничу допомогу та судового збору, понесені ним при розгляді справи у суді касаційної інстанції, покладаються на заявника і відшкодуванню не підлягають, а тому у задоволенні заяви відповідача про стягнення понесених ним судових витрат слід відмовити. Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 липня 2018 року у незміненій судом апеляційної інстанції частині та постанову Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року залишити без змін. Поновити виконання рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 липня 2018 року та постанови Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Є. В. Синельников Судді: О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович