Ухвала КАС ВС № 540/5320/21

УХВАЛА 10 березня 2023 року м. Київ справа №540/5320/21 адміністративне провадження № К/990/2867/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у справі №540/5320/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив: - стягнути з Міністерства юстиції України на його користь середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі у розмірі 174128,23 грн за період з 14 жовтня 2020 року по 27 вересня 2021 року (із розрахунку 728,57 грн за кожен робочий день) з вирахуванням обов`язкових до сплати податків та зборів. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року, позов задоволено. Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі у розмірі 174128 грн 23 коп за період з 14 жовтня 2020 року по 27 вересня 2021 року з вирахуванням обов`язкових до сплати податків та зборів. 17 січня 2023 року Міністерство юстиції України вчетверте засобами поштового зв`язку звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2023 року визнано неповажними підстави пропуску Міністерством юстиції України строку на касаційне оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року, касаційну скаргу залишено без руху, а скаржнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, необхідно було надіслати заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень. 21 лютого 2023 року від скаржника надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження. Заява обґрунтована тим, що вперше касаційна скарга подана скаржником в межах строку на касаційне оскарження, проте, ухвалами Верховного Суду від 23 серпня 2022 року, від 27 вересня 2022 року та від 05 грудня 2022 року касаційні скарги було повернуто скаржнику. Скаржник додатково зазначає обставини, що спричинили повторне направлення касаційної скарги 17 січня 2023 року, а саме масовані повітряні атаки та відключення світла. З урахуванням цих обставин скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження. Приписами статті 44 КАС України встановлено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті). Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Як встановлено Судом та вбачається з матеріалів цієї касаційної скарги представник відповідача вже три рази звертався з касаційною скаргою у цій справі, проте Верховним Судом було повернуто відповідні касаційні скарги. Разом з цим, Суд зауважує, що неодноразове повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Окрім того, обставини, за яких суд касаційної інстанції вже повертав попередні касаційні скарги, були безпосередньо пов`язані з організаційною діяльністю скаржника (неналежне оформлення). Отже, зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження (більше 6 місяців з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання цієї касаційної скарги), клопотання скаржника про його поновлення з наведених підстав не можна вважати обґрунтованим, оскільки неодноразове невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення її скаржнику не є поважною причиною пропуску такого строку, адже є такою, що залежить виключно від волі особи, яка подає касаційну скаргу, а тому не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно. Стосовно зазначення відповідачем інших причин пропуску на касаційне оскарження у зв`язку із запровадження на території України воєнного стану, то колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Верховний Суд наголошує, що посилання скаржника лише на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу Міністерства юстиції України, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги. Суд зауважує, що вказані скаржником обставини щодо відключення світла та повітряних тривог не носили постійного, безперервного характеру у період з 26 серпня 2022 року (дата отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги) по 20 вересня 2022 року (звернення із касаційною скаргою до Верховного Суду повторно), з 03 жовтня 2022 року (дата отримання ухвали про повернення поданої раніше касаційної скарги) по 10 листопада 2022 року (звернення із касаційною скаргою до Верховного Суду повторно). Таким чином, сам факт запровадження на території України воєнного стану, на який посилається позивач у касаційній скарзі, не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, з урахуванням тієї обставини, що скаржник не забезпечує заходів правового режиму воєнного стану в Україні, вплинуло на роботу цього органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги. Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, У Х В А Л И В : Визнати неповажними причини пропуску Міністерством юстиції України строку на касаційне оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у справі №540/5320/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала, у спосіб їх надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Кашпур Судді: О.Р. Радишевська С.А. Уханенко