Постанова 4822 № 2-992/09

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 березня 2023 року м. Чернівці справа № 2-992/09 провадження 822/176/23 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кулянди М.І., суддів: Височанської Н.К., Одинака О.О., за участю секретаря Конецької Д.Г., учасники справи: заявник ОСОБА_1 , заінтерисована особа Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16 грудня 2022 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Літвінова О.Г. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Посилався на те, що 23 липня 2009 році ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці задоволено подання Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про тимчасове його обмеження у праві виїзду за межі України, у зв`язку з наявною заборгованістю по сплаті боргу, присуджених відповідно до рішення суду. Вказував на те, що станом на 04 жовтня 2022 року виконавчих проваджень по ОСОБА_1 немає. Просив суд, скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з ОСОБА_1 , яке застосовано, відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 липня 2009 року у справі № 2-992/09. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України задоволено. Скасовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , яке застосовано, відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 липня 2009 року у справі № 2-992/09 (провадження 6-68/09). Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 заборгованість по сплаті кредиту погашена в повному обсязі, а тому підстави для продовження обмеження у праві виїзду за межі України відсутні. Короткий зміст вимог апеляційної скарги На дане рішення АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви. Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, при ухваленні рішення про задоволення позову, допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_1 погасив в повному обсязі заборгованість по сплаті кредиту, оскільки відсутні докази такої сплати.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 липня 2009 року ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» та КС «Наші люди» заборгованості по сплаті кредиту в розмірі 241 357 гривень 38 коп. Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Манзюка О.І. від 06 квітня 2009 року відкрито виконавче провадження № 12232664 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Наші люди» 52 349 гривень 07 коп. Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Манзюка О.І. від 06 квітня 2009 року відкрито виконавче провадження № 12232156 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Наші люди» 26 885 гривень 88 коп. Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Манзюка О.І. від 13 квітня 2009 року відкрито виконавче провадження № 12341793 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» 162122 гривні 43 коп.. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного. Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. У п.9 ч.2 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст.6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконанням рішення суду завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян. Судові гарантії законності виконавчого провадження та захисту прав його учасників полягають у тому, що до юрисдикції суду віднесено вирішення низки питань, які мають значення для виконання рішень суду та інших юрисдикційних органів, зокрема, таким є питання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України. Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Тобто, право кожного вільно покинути територію України може бути обмежено тільки законом. Частинами 1,2 ст.377-1 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали про застосування обмеження) було передбачено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця. Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон визначені Законом України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року (в редакції Закону на час звернення державного виконавця з поданням) (надалі Закон України). За змістом п.5 ч.1 та ч.2 ст.6 Закону України №3857-XII громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) до виконання зобов`язань. Цим Законом України передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. Для цього державні (приватні) виконавці мають право у передбачених законом випадках звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно з п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Відповідно до ч.5 ст.441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у разі зміни нею своєї поведінки по відношенню до виконання покладеного на неї рішенням суду обов`язку, зокрема, внесення платежів на погашення заборгованості, добросовісне виконання обов`язків боржника, які визначені Законом України «Про виконавче провадження», а також прийняття необхідних мір для виконання рішення суду. Отже, скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування. Судом в порядку вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, було застосовано до боржника ОСОБА_1 тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. З наведеного слід зробити висновок, що скасування такого засобу обмеження боржника можливо тільки при виконанні останнім зобов`язань за певними виконавчими документами, що зазначені судом першої інстанції в ухвалі про обрання зазначеного обмеження для ОСОБА_1 . Доказами такого виконання можуть бути постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного його виконання. Між тим, ОСОБА_1 при зверненні до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не зазначав та не надавав відповідні докази, які б свідчили про закінчення виконавчих проваджень, у зв`язку з їх повним виконанням. Не встановлено таких обставин і в суді першої інстанції. Натомість зі апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» слідує, що судове рішення в повному обсязі боржником не виконано. Отже, з наданих матеріалів справи та встановлених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що на час звернення боржника до суду із заявою про скасування такого обмеження, заявником не надано належних та допустимих доказів виконання рішень, що були підставами для обрання боржнику ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, що є обов`язком боржника, який звертається до суду з такою заявою. Окрім того, у випадку вчинення боржником реальних дій щодо виконання судових рішень, відповідно до положень ч.8 ст.441 ЦПК України, він не позбавлений можливості повторного звернення до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження його у праві виїзду за межі України. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до помилкового вирішення питання, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволені заяви. Керуючись статтями 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16 грудня 2022 року скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Дата складання повного тексту постанови - 14 березня 2023 року. Головуючий М. І. Кулянда Судді: О. О. Одинак Н. К. Височанська