Постанова 4854 № 420/13490/22
від 09.03.2023 ·П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/13490/22 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів - Джабурії О.В., - Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МПК ТАЕРС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, В С Т А Н О В И Л А : 26.09.2022 товариство з обмеженою відповідальністю «МПК ТАЕРС» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500020/2022/000184/2 від 26.03.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500020/2022/000249 від 26.03.2022. В обґрунтування позовних вимог ТОВ «МПК ТАЕРС» зазначило, що митниця протиправно, незважаючи на наявність усіх документів передбачених ст. 53 МК України, прийняла рішення про коригування митної вартості. Товариство вказало, що визначені відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості обставини, жодним чином не спростовують митної вартості, яка зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування митної вартості. Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження митної вартості, містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. У зв`язку з вищевикладеним Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500020/2022/000184/2 від 26.03.2022 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної митної служби України № UA500020/2022/000249 від 26.03.2022. Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Обґрунтовуючи свою позицію, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача. Відповідно п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 25.08.2020 між продавцем - компанією TIRELINK СО., LTD (Китай) та покупцем - ТОВ «МПК ТАЕРС» укладено контракт №20МРК- TRS, відповідно до якого продавець зобов`язується поставити на користь покупця відповідно до умов поставки згідно "Інкотермс-2010" товар шини пневматичні автомобільні у номенклатурі, кількості, асортименті та по ціні згідно окремим інвойсам. На виконання умов вказаного контракту та відповідно до специфікації №1 від 18.11.2021 до інвойсу № 21YFMPK002B-PCR від 18.11.2021, інвойсу № 21YFMPK002B-PCR від 18.11.2021, митної декларації країни відправлення №435020210000094270 від 24.11.2021, митної декларації країни відправлення №435020210000094271 від 24.11.2021 здійснена поставка товару на умовах Інкотермс CFR Одеса. На підтвердження заявленої митної вартості товару та методу її визначення за ціною договору позивачем разом із митною декларацією були подані наступні документи: сертифікат відповідності від 23.03.2022., пакувальний лист від 18.11.2021., комерційний інвойс №21YFMPK002B-PCR від 18.11.2021., коносамент ONEYTA1PWD555500 від 24.11.2021, сертифікат про походження товару №21С3705В0820/00797 від 02.12.2021, комерційну пропозицію від 17.11.2021, видаткову накладну від 26.01.2022, прайс - лист від 18.11.2021, експертний висновок №20-10/03-2022 від 24.03.2022, специфікація №1 від 18.11.2021, додаткова угода до контракту №1 від 01.11.2021, контракт №20MPK-TRS від 25.08.2020, сертифікат від 05.10.2021, заява від 24.03.2022., лист №1811 від 18.11.2021, митна декларація країни відправлення №435020210000094270 від 24.11.2021, митна декларація країни відправлення №435020210000094271 від 24.11.2021. За результатами перевірки МД № UA500020/2022/006649 та поданих до неї документів, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги виробника товару, 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. 25.02.2022 ТОВ «МПК ТАЕРС» листом за вих. № 28 повідомив Одеську митницю, що всі документи, які стосуються вантажу по ВМД № UA500020/2022/006649 вже надані, додаткові документи надаватись не будуть. 26.03.2022 р. Одеською митницею згідно вимог частини 6 пункту 2 статі 54 Митного кодексу України відмовлено у митному оформленні, про що видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2022/000249 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000184/2, яким скориговано митну вартість товарів та визначено за методом за ціною договору подібних (аналогічних товарів). Як вбачається зі змісту пункту 33 оскаржуваного рішення, то підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості товару є висновок митниці про те, що у поданих до митного оформлення документах відсутні необхідні відомості на підтвердження витрат на транспортування. З метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів є більшим: товар 1 МД від 02.02.2022 №UA209170/2022/4755 становить 3.01 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 2,783 дол. США/кг). Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що митним органом безпідставно зазначено про відсутність відповідних документів та недостатність наданих позивачем документів для визначення митної вартості за першим (основним) методом. Відповідач під час здійснення контролю митної вартості та приймаючи рішення не довів правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі МК України). Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України. Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України). Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу. Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом зокрема, у постановах від 23 грудня 2021 року по справі № 200/6508/20-а, від 22 липня 2021 року (справа № 540/1918/20), від 13 лютого 2020 року (справа №812/1325/17), від 11 лютого 2020 року (справа №520/9544/18), від 12 лютого 2019 року (справа №808/1801/18), від 26 червня 2018 року (справа №814/1996/15), від 22 травня 2018 року (справа №808/178/16), від 23 жовтня 2018 року (справа №820/1761/17), в яких зазначено, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. За обставинами справи надані позивачем документи не мають розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товару. На підтвердження цього у п.33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості зазначено, що митниця не наполягає на несправжності поданих документів, однак вважає за потрібне пересвідчитись у правильності визначення декларантом митної вартості товарів шляхом витребування додаткових документів, а саме відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (а.с.38 зв.). Отже, відповідач не встановив, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому судова колегія вважає вірними доводи суду, що оскільки поставка здійснювалась на умовах CFR порт Одеса (вартість і фрахт) відповідно до Інкотермс- 2010, тобто ціна імпортованого позивачем товару включала витрати на транспортування, і не підлягала коригуванню за правилами визначеними частиною десятою статті 58 МК України, вимога митного органу про витребування додаткових документів, рівно як і підстава для коригування митної вартості товару, є неправомірною. Колегія суддів констатує, що з обсягу встановлених судом першої інстанції обставин випливає, що, наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за методом за ціною договору подібних (аналогічних товарів). Згідно сталої практики Верховного Суду формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. З оскаржуваного рішення вбачається, що в якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості аналогічних товарів обрано МД від 02.02.2022 №UA209170/2022/4755. Разом з тим, відповідачем не надано суду для дослідження вищезазначену митну декларацію, в зв`язку з чим неможливо порівняти умови поставки товару, код та країну походження товару тощо. Судова колегія зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), що само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів. За таких обставин, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Вищевказане свідчить, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем. За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не спростовані митним органом, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі. Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 29 вересня 2022 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Головуючий: Н.В.Вербицька Суддя: О.В. Джабурія Суддя: К.В. Кравченко