Постанова Дніпровський апеляційний суд № 205/6314/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1988/23 Справа № 205/6314/22 Категорія 59 Суддя у 1-й інстанції - Приходченко О.С. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 березня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Петешенкової М.Ю., суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно набутих грошових коштів, - В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 03 березня 2022 року здійснив помилкове перерахування грошових коштів на рахунок ОСОБА_2 у розмірі 34 000 грн. Внаслідок збереження неправильних реквізитів платежу в додатку «Приват24», 04 березня 2022 року він здійснив помилкове перерахування коштів на рахунок відповідача у розмірі 46 000 грн. Про те, що ним були здійснені відповідні платежі дізнався лише у липні 2022 року, після отримання виписки по рахункам. Помилковість своїх дій пояснює психологічним станом на початку збройної агресії. На підставі вищезазначеного, просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 80 000 грн., а також судові витрати у справі за професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 994 грн. 20 коп. Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 жовтня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду мотивовано відсутністю підстав для задоволення вимог, оскільки договірний характер правовідносин між сторонами виключає можливість отримання відповідачем грошових коштів позивача без належної правової підстави. Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду не ґрунтується на вимогах національного законодавства, судом першої інстанції не враховано, що між сторонами відсутні будь-які правовідносини, а позиція відповідача ґрунтується на тому, що грошові кошти отримані ним як господарюючим суб`єктом, хоча отримував кошти він на особову картку фізичної особи. Відзив на апеляційну скаргу до суду не подався. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін, з огляду на таке. Відповідно до ч. 13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Судом встановлено, що відповідно до товарної накладної № 4564535 від 02 березня 2022 року ОСОБА_1 придбав у ФОП ОСОБА_2 приціли коліматорні у кількості 9 одиниць на загальну суму 20 450 грн. 03 березня 2022 року ОСОБА_1 було придбано у ФОП ОСОБА_2 приціли коліматорні у загальній кількості 17 одиниць на загальну суму 27 500 грн. та бічне кріплення на суму 6 500 грн., загалом сума покупки становила 34 000 грн., про що свідчить товарна накладна № 4564552 від 03 березня 2022 року. 03 березня 2022 року позивачем шляхом безготівкового переказу на картковий рахунок продавця ОСОБА_2 було перераховано 34 000 грн. (а.с. 6). Згідно з товарною накладною № 4564567 від 04 березня 2022 року позивачем було придбано у ФОП ОСОБА_2 цифровий приціл нічного бачення вартістю 46 000 грн. 04 березня 2022 року ОСОБА_1 було сплачено 46 000 грн. шляхом перерахування зазначеної суми на картковий рахунок відповідача в АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 7). 05 березня 2022 року відповідачем було продано ОСОБА_1 оптичний приціл та кільця на загальну суму 13 350 грн., що підтверджується товарною накладною № 4564580 від 05 березня 2022 року. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що перераховані ним кошти є безпідставно набутим майном. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і яке не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину, або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Як на підставу заявленого позову позивач посилався на те, що помилково перерахував грошові кошти на рахунок відповідача. Разом з тим, позивач не зазначає в чому полягає така помилка (у номері рахунку, прізвищі імені по батькові отримувача коштів, у зазначенні «призначення платежу» тощо. Позивач також не надає будь - яких обґрунтувань щодо того, чому помилившись вперше при переказі коштів на рахунок відповідача, він продовжив відправляти грошові кошти надалі. Будь - яких змістовних пояснень щодо неодноразового відправлення коштів позивач суду не надав. Ні у позовній заяві, ні у апеляційній скарзі позивач не вказує джерело такої інформації, враховуючи його твердження, що він з відповідачем не знайомий та ніколи з ним не спілкувався. Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ст. 11 ЦК України. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, якщо таке майно, у тому числі грошові кошти, передано на виконання будь - яких зобов`язань виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. У справі відсутні належні та допустимі докази про те, що відповідач збагатився за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом. Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції не ґрунтується на вимогах національного законодавства, є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності. Доводи апеляційної скарги, судом першої інстанції не враховано, що між сторонами відсутні будь-які правовідносини, не заслуговує на увагу суду, оскільки саме по собі посилання позивача на відсутність письмового договору не вказує на безпідставне набуття відповідачем грошових коштів, оскільки зобов`язання сторін можуть виникати не лише з письмового договору. Доводи апеляційної скарги позивача про те, що перераховані ним кошти є безпідставно набутими відповідачем, оскільки отримані останнім як господарюючим суб`єктом на особову картку фізичної особи були предметом розгляду в суді першої інстанції та повторного правового аналізу не потребують, оскільки зводяться до особистого тлумачення норм законодавства та переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, право на оцінку яких має лише суд відповідно до вимог ст.89 ЦПК України. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, тому рішення суду підлягає залишенню без змін. Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 жовтня 2022 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: В.С. Городнича О.В. Лаченкова