Ухвала КГС ВС № 910/908/22

УХВАЛА 09 березня 2023 року м. Київ cправа № 910/908/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О. розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Багай Н.О. у справі № 910/908/22 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2022, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі за позовом Приватного підприємства «Транс Логістик» до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 16 535,12 грн та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до Приватного підприємства «Транс Логістик» про визнання недійсним договору в частині, ВСТАНОВИВ: 21.02.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2022, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі № 910/908/22, подана 17.02.2023 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2023 року у справі № 910/908/22 визначено колегію суддів у складі: Стратієнко Л.В. (головуючий суддя), судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р. У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 21.02.2023 про відставку судді Стратієнко Л.В., розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 28.02.2023 № 29.3-02/559 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2022 у справі № 910/908/22 визначено колегію суддів у складі: Чумак Ю. Я. (головуючий), Дроботова Т. Б., Багай Н.О. 08.03.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Багай Н.О. у справі № 910/908/22, з посиланням на пункт 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Заява мотивована тим, що суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Багай Н.О. входила до складу колегії (головуючий суддя - Случ О.В., судді: Багай Н.О., Міщенко І.С.), яка постановою від 21.12.2021 задовольнила касаційну скаргу Приватного підприємства «Транс Логістик» у справі № 910/133/21 за позовом Приватного підприємства «Транс Логістик» до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 1 199 080,95 грн, в якій Верховним Судом були враховані правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 910/4224/21 та у справі №910/4296/21, які є пов`язані зі справою № 910/908/22, оскільки у зазначених справах приймали участь ті ж самі сторони, правовідносини виникли з одного й того ж договору страхування, спори випливають із однакових обставин, на думку заявника, це є обставиною, яка викликає сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Багай Н.О. при розгляді справи № 910/908/22. Отже, заявник вважає, що у судді Багай Н.О. сформована позиція щодо спірних правовідносин, що є перешкодою в неупередженому та об`єктивному дослідженні обставин та розгляду справи № 910/908/22. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України. Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік обставин, зазначених у пункті 5 частини 1 статті 35 ГПК України, чинним законодавством не визначено і тому вирішення питання про визнання певних обставин тими обставинами, про які йдеться в наведеній вище нормі цього Кодексу, належить саме до повноважень Верховного Суду. Водночас частиною 4 статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. З цього питання Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України"). ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Верховний Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ. У контексті поданої заяви, а саме самі по собі доводи заявника про відвід судді Багай Н.О. у зв`язку з її участю у справі № 910/133/21, не є підставою для відводу. Отже, доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, ґрунтуються на припущеннях, не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості суддів та могли би бути підставою для їх відводу в розумінні статей 35, 36 ГПК України. Таким чином, сама по собі незгода учасника справи з рішеннями суддів в іншій справі не свідчить про їх упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість і не є підставою для відводу останніх відповідно до наведених норм ГПК України. З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що заявником не наведено обґрунтованих підстав вважати суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Багай Н.О. упередженим чи необ`єктивним, оскільки всі доводи, що викладені у заяві Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», є припущеннями заявника. За змістом частин 1- 3 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Оскільки Верховний Суд вважає подану заяву необґрунтованою, питання про відвід судді має бути вирішено суддею, визначеним у порядку частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати доводи, викладені у заяві Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Багай Н.О. у справі № 910/908/22 необґрунтованими.

2. Передати матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2022, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі № 910/908/22 та заяву про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Багай Н.О. у справі № 910/908/22. Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий Ю. Я. Чумак Судді Т. Б. Дроботова Н. О. Багай