Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/9525/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/9525/21 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосптехніка Нова» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосптехніка Нова» про застосування заходів реагування, ВСТАНОВИВ Головне управління ДСНС у Київській області звернулося до суду з позовом, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) нежитлової будівлі літ. «Д», нежитлової будівлі літ. «Ж», комори № 1, комори № 2, ангару для зберігання сіна, паливо-заправного пункту ТОВ «Сільгосптехніка Нова», за адресою: Київська обл., с. Городище-Косівське, вул. Нечипоренка, 1, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 29.06.2021 № 1036. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки додержання (виконання) відповідачем вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки виявлено порушення, що є підставою для звернення з вказаними позовними вимогами про застосування заходів реагування. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з таким рішенням, ТОВ «Сільгосптехніка Нова» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що судом першої інстанції не було повно з`ясовано обставини проведення перевірки відповідача, не було досліджено документи, які передували здійсненню заходу державного контролю, а також не досліджено документи, які видані позивачем на підставі перевірки. Апелянт зазначає, що наказ, на підставі якого проводилась перевірка, був виданий з порушенням вимог частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки не містить предмет планової перевірки, строк закінчення заходу контролю зазначений з порушенням вимог законодавства. Звертає увагу, що це свідчить про протиправність проведення перевірки та як наслідок встановлення відповідних порушень, які були зафіксовані в акті перевірки. Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2023 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 03 березня 2023 року. Від Головного управління ДСНС у Київській області до суду 01.03.2023 року надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначає, що після винесення рішення судом першої інстанції, за зверненням відповідача було проведено позапланову перевірку та складено акт від 27.07.2022 року №265, в якому залишилися не усунутими 19 порушень. Позивач зазначає, що вказані порушення не є формальними, а стосуються відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її виявлення, оповіщення про пожежу, швидкого реагування на неї, розповсюдження пожежі, чадного газу та продуктів горіння по всьому об`єкту, швидкої евакуації людей та ліквідації пожежі. Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 01.06.2021 року №246 "Про проведення планових перевірок" наказано провести планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки ТОВ «Сільгосптехніка Нова» за адресою об`єкта перевірки: Київська обл., с. Городище-Косівське, вул. Нечипоренка,

1. Повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) №56-5249/1 видано 18.05.2021 року та надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу ТОВ «Сільгосптехніка Нова» 31.05.2021 року, отримано уповноваженим представником відповідача 02.06.2021. 01.06.2021 було видане посвідчення № 4010 на проведення планової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки ТОВ "Сільгосптехніка Нова" за адресою: Київська обл., с. Городище-Косівське, вул. Нечипоренка, 1, яке було вручено 14.06.2021 під підпис директору ТОВ «Сільгосптехніка Нова». За результатами проведення перевірки контролюючим органом складено акт від 29.06.2021 № 1036, у якому зафіксовано 41порушення, яке вчинено ТОВ «Сільгосптехніка нова», а саме: - будівлі та приміщення об`єкту не обладнано системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм (комплекс нежитлових будівель: літ. «Д»; літ. «Ж», комора №1, комора №2, ангар для зберігання сіна) (п.1.2 глава 1 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні); - дерев`яні конструкції даху будівель підприємства не піддано вогнезахисному оброблянню з забезпеченням I-ї групи вогнезахисної ефективності (п.2.5 глава 2 розділ III Правил пожежної безпеки в Україні); - знижено рівень пожежної безпеки підприємства в частині забезпечення системи зовнішнього протипожежного водопостачання для цілей пожежогасіння, а саме: об`єкт не забезпечено системами зовнішнього протипожежного водопостачання (п.22 розділ II Правил пожежної безпеки в Україні); - будівлі об`єкту не обладнано пристроями блискавкозахисту будівель та споруд відповідно до вимог діючих норм водопостачання (п.1.21 глава 1 розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні); - не виконано замір опору ізоляції та захисту електричних мереж від короткого замикання (п.1.20 глава 1 розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні); - будівлі та приміщення об`єкту не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 та ГОСТ 12.4.026-76 (п.8 розділ II Правил пожежної безпеки в Україні); - посадові особи підприємства та працівники не пройшли навчання з питань пожежної безпеки у порядку встановлено законом (п.16 розділ II Правил пожежної безпеки в Україні); - для всіх приміщень складського призначення не визначено категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016, а також клас зони згідно з НПАОП 40.1-1.32-01. (п.2.9 глава 2 розділ III Правил пожежної безпеки в Україні); - на об`єкті наказом не визначено посадову особу, відповідальну за пожежну безпеку підприємства, включаючи утримання та експлуатацію засобів протипожежного захисту (п.3 розділ II Правил пожежної безпеки в Україні); - на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлено протипожежний режим (п.3 розділ II Правил пожежної безпеки в Україні); - для працівників охорони не розроблено інструкцію, в якій визначено їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об`єкту має бути викликаний у нічний час у разі пожежі (п.10 розділ II Правил пожежної безпеки в Україні); - внутрішня поверхня стін споруд металевих зерноскладів не є гладкою (ребриста поверхня), що знижує рівень пожежної безпеки на підприємстві у відповідності до пункту 3.45 розділу 3 ДБН В.2.2-8-98 (п.22 розділ II Правил пожежної безпеки в Україні); - на внутрішній поверхні стін зерноскладів підприємства відсутні нанесення яскравих ліній і написів, які мають обмежувати граничну висоту зернового насипу, чим знижено рівень пожежної безпеки на підприємстві у відповідності до пункту 3.49 розділу 3 ДБН В.2.2-8-98 (п.22 розділ II Правил пожежної безпеки в Україні); - висота хвірток у воротах металевих зерноскладів підприємства менша 2,0 м, що знижує рівень пожежної безпеки на підприємстві у відповідності до пункту 7.2., розділу 7 ДБН В.1.1-7:2016 (п.22 розділ II Правил пожежної безпеки в Україні); - у споруді металевого ангару №1 відсутні другі ворота, які мають бути розміщені в протилежній стороні від наявних, чим знижено рівень пожежної безпеки на підприємстві у відповідності до пункту 3.39 розділу 3 ДБН В.2.2-8-98 (п.22 розділ II Правил пожежної безпеки в Україні); - усі працівники при прийнятті на роботу не проходять інструктаж з питань пожежної безпеки (п.15, 20 розділ II Правил пожежної безпеки в Україні); - на підприємстві не заведено журнал обліку вогнегасників встановленого зразку (п.3.10 глава 3 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні); - на території підприємства відсутні пожежні щити, які мають бути укомплектовані згідно норм належності, а саме: вогнегасниками - 3 шт., ящик з піском - 1 шт.,покривало з негорючого тепло ізолюючого матеріалу розміром 2x2 - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (п.3.11 глава 3 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні); - в приміщенні будівлі операторської паливо-заправного пункту підприємства електрична проводка прокладена по горючим конструкціям (п.1.12 глава 1 розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні); - будівлі та приміщення об`єкту не забезпечено засобами первинного пожежогасіння (вогнегасниками) в повній мірі (п.3.6, 3.7, 3.8 глава 3 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні); - на об`єкті не здійснюється щомісячний огляд вогнегасників з занесенням результатів до відповідного журналу (п.3.10 глава 3 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні); - вогнегасники не забезпечені обліковими номерами за прийнятою на об`єкті системою нумерації (п.3.18 глава 3 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні); - не проведено технічне обслуговування наявних і первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) (п.3.17 глава 3 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні); - засоби первинного пожежогасіння (вогнегасники) не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 метра від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника (п.3.10 глава 3 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні); - керівником суб`єкта господарювання розпочато роботу без зареєстрованої декларації відповідності , матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (п.2 стаття 57 Кодексу цивільного захисту України); - на паливозаправному пункті відсутній плакат, який має містити обов`язки водія під час заправляння автотранспорту, а також відстуня інструкція з пожежної безпеки (п.10.4 глава 10 розділ VI Правил пожежної безпеки в Україні); - працівники підприємства, які допущені до роботи на паливозаправному пункті підприємства не пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму з отриманням відповідного посвідчення (п.10.1 глава 10 розділ VI Правил пожежної безпеки в Україні); - працівники підприємства, які допущені до роботи на паливозаправному пункті не забезпечені спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, чим знижено рівень пожежної безпеки на підприємстві у відповідності до пункту 12, глави 2, розділу III Наказу Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2008 № 658 (п.22 розділ II Правил пожежної безпеки в Україні); - не розроблено та не встановлено при в`їзді (виїзді) на територію підприємства план-схему розташування будівель, споруд, пожежних щитів, укомплектованих первинними засобами пожежогасіння, із відображенням меж території об`єкту (огородження), з зазначенням схеми руху транспортних засобів з нанесеними напрямками руху, умовними позначеннями та їх розшифруванням у примітці і т. п. (п.1.15 глава 1 розділ III Правил пожежної безпеки в Україні); - по периметру паливозарпавного пункту підприємства відсутнє обвалування, чим знижено рівень пожежної безпеки на підприємстві (п.п.2 п. 9.2 глава 9 розділ VI Правил пожежної безпеки в Україні); - на паливозаправному пункті відстуній інструмент з металу, що не утворює іскор, який призначений для відкривання і закривання пробок металевої тари, проведення ремонту технологічного обладнання (п. 10.11 глава 10 розділ VI Правил пожежної безпеки в Україні); - на паливозаправному пункті підприємства відстуній пересувний порошковий вогнегасник з масою заряду вогнегасної речовини не менше 100 кг у відповідності до пункту 6 додатку 2 Наказу Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2008 №658 (п. 22 розділ II Правил пожежної безпеки в Україні); - підприємство не забезпечене об`єктовим пожежно-рятувальним підрозділом 3 пожежним депо, що знижує рівень пожежної безпеки на підприємстві у відповідності до пункту 6.6, розділу 6 ДСТУ 8767:2018 (п. 22 розділ II Правил пожежної безпеки в Україні, п.3.1, 3.2, 3.3 глава 3 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні); - не проведено евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій (ч.4 стаття 20 Кодексу цивільного захисту населення України); - не встановлено інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту та не здійснено його наповнення навчальними посібниками і натурними зразками, передбаченими загальною програмою підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях (ч.3 стаття 40 Кодексу цивільного захисту населення України); - не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії (ч.3 стаття 20 Кодексу цивільного захисту населення України); - не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (ч.11 стаття 20 Кодексу цивільного захисту населення України); - відсутні посвідчення встановленого зразка про проходження функціонального навчання відповідними категоріями осіб у сфері цивільного захисту (ч.8 стаття 20 Кодексу цивільного захисту населення України); - не забезпечено виконання заходів цивільного захисту шляхом розроблення ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки на об`єкті з урахуванням усіх чинників небезпеки (ч.1 стаття 20 Кодексу цивільного захисту населення України, ПКМУ №959 від 11.07.2002); - не здійснено забезпечення працівників засобами індивідуального захисту; (ч.1 п.2 стаття 20 Кодексу цивільного захисту населення України); - не заключено договір постійного та обов`язкового аварійно-рятувального обслуговування аварійно-рятувальними службами, які пройшли атестацію в установленому порядку (стаття 133 Кодексу цивільного захисту населення України). Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що кожне із зазначених порушень саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Приписами статті 66 Кодексу Цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦЗ) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (далі - КЦЗ). У силу пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2. ст 70 КЦЗ). Аналогічні положення викладено у приписах частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Таким чином, застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно з даними акту від 29.06.2021 року №1036 у рамках проведеної Головним управлінням ДСНС у Київській області перевірки було встановлено 41 порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. На думку контролюючого органу, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) нежитлової будівлі літ. «Д», нежитлової будівлі літ. «Ж», комори № 1, комори № 2, ангару для зберігання сіна, паливо-заправного пункту ТОВ «Сільгосптехніка Нова», за адресою: Київська обл., с. Городище-Косівське, вул. Нечипоренка, 1, до повного усунення порушень зазначених в акті від 29.06.2021 року №1036, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Колегія суддів звертає увагу, що законодавство не містить визначення поняття «порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей», а відтак, воно є оціночним. У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають небезпечні чинники (п. 32 ч. 1 ст. 2 КЦЗ України). Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Отже, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає як при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, так і за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від наслідків такого порушення, що підвищують ризик виникнення пожеж та шкідливого впливу небезпечних чинників при пожежі, яка уже виникла. Як вбачається з характеру порушень, встановлених актом від 29.06.2021 року № 1036, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. При цьому, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. У силу вимог пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ. У той же час, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Втім, такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Відтак, існування (не усунення) хоча б одного з порушень, встановлених Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.02.2019 по справі № 810/2400/18. Колегія суддів звертає увагу, що ТОВ «Сільгосптехнічка Нова» у тексті скарги не заперечує факту не усунення всі порушень, які були виявлені в ході проведення перевірки, а наводить лише доводи, які стосуються виключного процедурних порушень під час проведення перевірки. З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що ні наказ на проведення перевірки, ні сам акт проведення перевірки не є предметом оскарження у межах даної справи. Твердження апелянта щодо порушення відповідачем норм чинного законодавства під час оформлення як наказу на перевірку, так і самого акту перевірки, колегія суддів оцінює критично, оскільки вказані обставини позивачем не були покладені в обґрунтування позовної заяви. Більше того, із матеріалів справи встановлено, що на розгляді в Окружного адміністративного суду перебуває справи № 640/31191/21, згідно якої ТОВ «Сільгосптехніка Нова» оскаржує наказ Головного управління ДСНС у Київській області №646 від 01.06.2021 року про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання у частині, що стосується проведення позапланової перевірки ТОВ «Сільгосптехніка Нова». У межах даної справи досліджується питання щодо саме застосування заходів реагування з огляду на порушення ТОВ «Сільгосптехніка нова» вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки. Предметом цієї справи є виконання позивачем управлінських повноважень у зв`язку із встановленими порушеннями відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Оцінюючи ж наявність чи відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження усунення порушень відповідачем, слід звернути увагу на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не усунуто всі порушення, які виявлені в ході проведення перевірки. При цьому, у апеляційній скарзі ТОВ «Сільгосптехніка Нова» не заперечує даного факту. У той же час, жодних пояснень чи доказів стосовно виконання порушень, визначених у акті перевірки від 29.06.2021 року відповідачем до суду апеляційної інстанції надано не було. Із наданого до суду апеляційної інстанції позивачем акту перевірки складеного за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 27.07.2022 року вбачається, що відповідач так і не усунув усі порушення, оскільки залишилися не усунутими 19 порушень. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. Колегія суддів зазначає, що не усунені на даний час відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинять загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи комплексу, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації. Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що з урахуванням принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами, наявні підстави вважати, що недоліки, які залишились не усунутими відповідачем, є небезпечними для життя і здоров`я людей. Отже, з огляду на викладене, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції. Згідно з п. 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосптехніка Нова» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко