Постанова 4855 № 640/22974/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22974/21 Головуючий у І інстанції - Головань О.В., Суддя-доповідач - Губська Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Епель О.В., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просилавизнати протиправною бездіяльність відповідача щодо обчислення розміру її пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018, 2019, 2020 роки) в розмірі 9 118, 81 грн тазобов`язати відповідача здійснити їй з 28.05.2021 перерахунок та виплату пенсії за віком з застосуванням при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018, 2019, 2020 роки) в розмірі 9 118, 81 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона звернулася з заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме - за віком відповідно до п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що передбачає застосування ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки до 28.05.2021 пенсія згідно з вказаним Законом їй не призначалася. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2022 року адміністративний позов задоволено. При цьому, суд виходив з того, що для визначення розміру пенсії мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а томувідповідач мав призначити пенсію позивачці, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки, і показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком. Не погоджуючись з даним судовим рішенням, відповідач подавапеляційну скаргу,в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені адміністративного позовувідмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що звернення позивачки фактично є заявою про переведення з одного типу пенсійних виплат на інший, про переведення в межах одного виду пенсії - за віком, а відтак не вбачається порушень з боку управління у зв`язку із продовженням виплат ОСОБА_1 зміненої пенсії за кваліфікаційними ознаками пенсії з урахуванням середнього заробітку застосованого ГУ ПФУ в м. Києві. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, щоОСОБА_1 отримувала пенсію за вислугу років як працівник освіти відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», розмір якої було визначено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За заявою ОСОБА_1 від 28.05.2021 її було переведено на пенсію за віком відповідно до п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно з яким показник середньої заробітної плати (доходу) залишився таким, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, тобто, в розмірі 5 426, 60 грн. 25.06.2021 ОСОБА_1 звернулась до відповідачаіз заявою про застосування при обчисленні розміру її пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018, 2019, 2020 роки) в розмірі 9 118, 81 грн, а не 5 426, 60 грн, як це зроблено при розрахунку її пенсії. 20.07.2021 відповідач листом №19027-19330/Я-02/8-2600/21 повідомив позивачку про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, і, таким чином, заробіток для пенсій, обчислених, зокрема, згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», складає 5 426, 60 грн. З огляду на зазначене, застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як зазначено у зверненні при переході на пенсію за віком, немає правових підстав. Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивачка звернулась з даним адміністративним позовом до суду. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003№ 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV). Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 01.01.2018 по 31.12.2018, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена ч.2 ст. 40 цього Закону для призначення пенсії. З аналізу положень ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV вбачається, що останньою врегульовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом № 1058-IV, на інший вид пенсії, визначеної Законом № 1058-IV. Тобто, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, а саме: таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивачціпервісно призначено пенсіюза вислугу років як працівнику освіти відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII). Такий вид пенсії був передбачений ст. 2 Закону № 1788-XII як вид трудової пенсії, проте, був відсутній як до, так і після 28.05.2021 у Законі № 1058-IV. Згідно ст. 9 Закону № 1058-IV і в первісній редакції, і станом на 28.05.2021, такий вид пенсії, як пенсія за вислугу років відсутній. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що 28.05.2021 позивачка звернулась до відповідача за призначенням іншого виду пенсії, а не за переведенням з одного виду пенсії на інший. Таким чином, відповідач мав призначити пенсію позивачці, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки, і показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.06.2020 у справі №400/293/19. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, при цьому, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргуГоловного управління Пенсійного фонду України в м.Києві- залишити без задоволення. РішенняОкружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2022 року-залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий-суддя: Л.В. Губська Судді: О.В. Епель О.В. Карпушова