Ухвала КАС ВС № 600/1733/22-а

УХВАЛА 07 березня 2023 року м. Київ справа № 600/1733/22-а адміністративне провадження № К/990/5660/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі №600/1733/22-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення зі служби в поліції, про поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив: - визнати протиправним і скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Київській області від 8 березня 2022 року №55, у частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі його служби в поліції з посади інспектора взводу №3 батальйону з охорони зони радіоактивного забруднення відділу поліції №1 Вишгородського районного управління поліції; - визнати протиправним і скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Київській області від 09 березня 2022 року №45 о/с, у частині звільнення його зі служби в поліції з посади інспектора взводу №3 батальйону з охорони зони радіоактивного забруднення відділу поліції №1 Вишгородського районного управління поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію"; - поновити його на посаді інспектора взводу №3 батальйону з охорони зони радіоактивного забруднення відділу поліції №1 Вишгородського районного управління поліції Головного управління НП в Київській області з 09 березня 2022 року; - стягнути з відповідача на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09 березня 2022 року до дня поновлення на посаді, з урахуванням податків і зборів, включаючи середню заробітну плату за один місяць, що підлягає негайному виконанню; - стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн; - допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді інспектора взводу №3 батальйону з охорони зони радіоактивного забруднення відділу поліції №1 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 09 березня 2022 року та в частині стягнення з відповідача на його користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач вчетверте звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її 14 лютого 2023 року засобами поштового зв`язку. Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу. Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Скаржник, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 3 та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 40 КЗпП України. Пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України обов`язковим є зазначення конкретної норми права щодо застосування якої відсутній такий висновок. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Проте в порушення зазначених вимог, скаржник належним чином не обґрунтував у чому саме полягала помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Вказане скаржником положення є загальним, а касаційна скарга не містить об`єктивних мотивів щодо необхідності висновку Верховного Суду щодо цієї норми у цій справі. З огляду на викладене, Суд вважає недоведеними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Із змісту касаційної скарги вбачається, що вона подана на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України. У цьому контексті скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання про витребування. Однак належного обґрунтування означеної підстави касаційного оскарження судових рішень касаційна скарга не містить, зокрема, того, що відмова у задоволенні зазначеного скаржником клопотання судами першої та апеляційної інстанцій унеможливила встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. З огляду на викладене, Суд уважає такі обґрунтування недостатніми для відкриття касаційного провадження у цій справі. Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. З огляду на те, що заявник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути скаржнику, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, у х в а л и в: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі №600/1733/22-а повернути скаржнику. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддяО.А. Губська