Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/3645/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/3645/22 пров. № А/857/12700/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Ніколіна В.В., суддів Гінди О.М., Пліша М.А., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року (суддя Грень Н.М., м. Львів) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою Відповідальністю "КПП Центр" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" (далі ТОВ «КПП Центр») у лютому 2022 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/000049/2 від 08 грудня 2021 року та рішення Львівської митниці про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови за №UA209140/2021/001831. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі укладеного зовнішньоекономічного контракту було проведено поставку товару, митна вартість якого визначалася декларантом за основним методом на підставі положень контракту, специфікації та відповідних експортної фактури й рахунку. Стверджує, що декларант надав митному органу для підтвердження задекларованої митної вартості товару усі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі МК України). Звертає увагу суду, що митниця здійснила коригування заявленої митної вартості та визначила таку за резервним методом, використавши відомості посередницької фактури, що визначала вартість транспортного засобу станом на 21.07.2020, тобто на час купівлі такого продавцем-контрагентом позивача. Вважає, що така вартість не може бути взята за основу для визначення митної вартості товару станом на 23.11.2021, оскільки транспортний засіб використовувався продавцем та проводилися амортизаційні відрахування за час експлуатації. Стверджує, що підхід митниці до формування оскарженого рішення про коригування митної вартості прямо суперечить положенням законодавства та є підставою для скасування такого рішення. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року позов задоволено. Не погодившись з ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням нанеповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, щов даній справі митний орган мав обґрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості, про конкретні недоліки зазначив у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування та витребував саме ті документи, які можуть ці сумніви усунути. Також вказує, що рішення про коригування містить причини через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що між ТОВ «КПП Центр» та експортером - компанією «SFERA PARTS DISTRIBUTION SPOLSCA Z.O.» укладений зовнішньоекономічний контракт №1/20 від 17.01.2020. За умовами зовнішньоекономічного контракту, зокрема, розділу №1 продавець зобов`язується продати покупцю, а покупець прийняти від продавця на умовах FCE Перемишль (Інкотермс-2010) автозапчастини і аксесуари до вантажних автомобілів, транспортні засоби, надалі товар, відповідно до рахунків фактур. Оплата за товар провадиться у валюті польський злотий згідно з рахунками фактурами, окремо за кожну доставку, у вигляді безготівкового переказу (п. 6.1. контракту). Оплата за поставку товару проводиться на рахунок продавця згідно з рахунками фактурами, окремо за кожну доставку, у вигляді безготівкового переказу на рахунок продавця, що вказаний в даному контракті, з відстроченням оплати 365 днів з дня виставлення продавцем рахунку (п. 6.2. контракту). Разом з товаром покупцеві (перевізнику) передаються супровідні документи: фактура (рахунок), CMR або накладна про підтвердження доставки (п.7.2. контракту). 23.11.2021 згідно зі специфікацією до контракту №1/20 продавець відправник відправив, а покупець одержувач отримав транспортний засіб сідельний тягач марки Renault, модель Т-Range 18.460, що був у використанні, двохосний, номер НОМЕР_1 , з дизельним двигуном, №двигуна б/н, робочий об`єм циліндрів двигуна НОМЕР_2 , потужність двигуна 345 кВт, колісна формула 4х2, власна маса 7961 кг, повна маса 20500 кг, календарний рік виготовлення 2015, модельний рік виготовлення 2015, дата першої реєстрації 17.04.2015, колір синій, 2 місця для сидіння, включаючи водія. Використовується для переміщення напівпричепів на дорогах загального призначення, країна виробництва - Європейський Союз, виробник RENAULT, вартість - 67000 PLN. ТОВ «КПП Центр» 09.12.2021 (через уповноваженого декларанта) з метою декларування вказаного товару до митного оформлення подано електронну митну декларацію №UА209140/2021/126794, країна-експортер - Польща; валюта - PLN; загальна сума за рахунком - 67000. За результатами розгляду поданої електронної митної декларації та доданих до неї документів, прийнято оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/000049/2 від 08.12.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2021/001831. Вважаючи рішення про коригування митної вартості протиправним, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару, а саме - заявлення позивачем неповних та/або недостовірних відомостей про його митну вартість та відсутність у документах, поданих до митного оформлення, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України. Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України. За приписами частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно із частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Статтею 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. За вимогами статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. За змістом цих норм митна вартість товарів визначається декларантом; водночас митний орган контролює правильність визначення такої вартості і за результатами здійснення такого контролю, у випадку неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України, приймає рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України. Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, за якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше. Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Згідно з частиною першою статті 57 МКУкраїни визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Відповідно до частини другої статті 57 МКУкраїни основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною третьою, четвертою статті 57 МКУкраїни кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУкраїни, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МКУкраїни. Згідно з частиною першою, другою статті 55 МКУкраїни, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598). Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути пов`язані з неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 МК України, є обов`язком декларанта. Згідно з матеріалами справи, ввезення на митну територію України товару відбулося на підставі зовнішньоекономічного контракту №1/20 від 17.01.2020, укладеного між ТОВ «КПП Центр» та експортером - компанією «SFERA PARTS DISTRIBUTION SPOLSCA Z.O.». Згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту, зокрема, розділу №1 предметом контракту є автозапчастини і аксесуари до вантажних автомобілів, транспортні засоби. Поставки здійснюються на мовах FCA Перемишль (Інкотермс-2010) або DAP Lviv або CPT Medyka (додаткова угода від 19.05.2021 до контракту №1/20 від 17.01.2020). У Контракті вказано, що товар передається відповідно до рахунків-фактур, на підставі яких також проводиться оплата за товар у безготівковій формі на рахунок продавця з відстроченням оплати 365 днів з дня виставлення продавцем рахунку. З метою митного оформлення Товару ТОВ «КПП Центр» подало електронну митну декларацію, що зареєстровано за № UА209140/2027941/126, в якій вартість ввезеного товару визначено за основним методом (за ціною договору/контракту). Для підтвердження митної вартості товару декларантом було подано такі товаросупровідні документи: рахунок-фактуру (інвойс) №1/FE/2021/00220 від 23.11.2021, сертифікат з перевезення (походження) товару №PL/MF/AS 0250244 від 30.11.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 29.07.2020, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу товарів №1/20 від 17.01.2020, копію митної декларації країни відправлення №21PL402010Е1817340 від 24.11.2021, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.005.128404-21 від 02.12.2021. На вимогу митного органу, декларантом надіслано посередницьку фактуру від 21.07.2020, де вартість даного товару становить 88000 польських злотих. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано. Для визначення митної вартості не застосовано методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Застосовано метод 2г (ст. 64 МКУ). Джерелом для коригування митної вартості слугувала посередницька фактура від 21.07.2020, де вартість товару складала 88000 польських злотих. Заявник визначив митну вартість товару за ціною договору/контракту, яка зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі). На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу документи, визначені частиною другою статті 53 МК України, що наведені вище. Також, ТОВ «КПП Центр» на електронне повідомлення митного органу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої вартості товару сідельного тягача марки Renault надіслало Львівській митниці додатково: інтернет ресурс щодо вартості таких транспортних засобів, посередницьку фактуру та платіжне доручення від 30.12.2021. У долученому до митної декларації рахунку фактурі від 23.11.2021 №1/FE/2021/00220 зазначено товар тягач сідельний RENAULT T-RANGE 18.260, вартість якого становить 67 000 PLN. Така ж вартість та реквізити товару вказані в специфікації від 23.11.2021 до контракту №1/20 від 17.02.2021. Тобто, позивач, у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України, подав усі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості. Апелянт продовжує зазначати, що у наданому посередницькому інвойсі №V/PE0000011/20 від 21.07.2020 зазначена вартість 88000,00 PLN, що значно перевищує вартість в інвойсі №1/FE/2021/00220 сума 67000PLN, продовжуючи вказувати, що митний орган мав обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості товару Як вже вказувалось вище, джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала посередницька фактура від 21.07.2020, де вартість товару складала 88 000 PLN. Водночас вказаний вище документ стосується вартості вказаного автомобіля станом на 21.07.2020, коли такий автомобіль був придбаний контрагентом позивача компанією «SFERA PARTS DISTRIBUTION SPOLSCA Z.O.» та проданий позивачу 23.11.2021, майже через півтора року, на підставі контракту №1/20 від 17.01.2020. З долученої до матеріалів справи Картки основних засобів продавця компанії «SFERA PARTS DISTRIBUTION SPOLSCA Z.O.» від 31.10.2021 колегія суддів встановила, що вартість автомобіля складала 88000 PLN, а станом на 31.10.2021 66000 PLN, оскільки внаслідок експлуатації цього автомобіля компанією продавця було списано амортизаційних витрат на суму 14666, 67 PLN. А тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказана у посередницькій фактурі від 21.07.2020 вартість автомобіля тягач сідельний RENAULT T-RANGE 18.260 не може слугувати підставою для коригування митної вартості цього товару, придбаного 23.11.2021 позивачем. Тобто, покликання апелянта спростовуються доказами щодо сум амортизаційних відрахувань, а відтак сумнівів у митного органу не могло бути, оскільки позивачем було надано всі необхідні документи. Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на припущеннях та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості імпортованого товару. Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову. В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню. Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року в справі №380/3645/22- без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш